УДК 328.185+343.35

Шведова Г.Л., Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили

Соціально-політичні аспекти розвитку корупції в працях сучасних українських дослідників

У межах даної статті розглядаються соціально-політичні аспекти розвитку корупції в працях таких сучасних українських дослідників, зокрема, як Невмержицький Є.В., Камлик М.І., Мельник М.І., Лукомський В.С. Автор обмежується, головним чином, аналізом різних поглядів на визначення поняття корупції, на її взаємозв 'язок з організованою злочинністю, мафією, іншими чинниками, що безпосередньо впливають на розвиток цього явища.

In this article the author consider the social and political aspects of the corruption's development. These aspects consider in the editions of such contemporary Ukrainian sciences as Nevmerjitskiy E., Kamlik M., Melnik M., Lukomskiy V. The author analyzes the different opinions on the corruption's notion, it's tie with the organized criminality, other institutes, which have influence on the corruption's development.

Розвиток корупції набув стрімких темпів зростання за останні роки, що безпосередньо вплинуло на всі сфери суспільного життя українського суспільства. Така ситуація стала поштовхом до створення цілої низки наукових розробок з боку українських дослідників. Хоча українська наука має невелику історію дослідження явища корупції, але певні кроки в цій сфері вже зроблені і потребують певного узагальнення й аналізу. Різного роду аспекти корупції були досліджені такими українськими вченими, як Невмержицький Є.В., Камлик М.І., Мельник М.І., Лукомський В.С.

Аналізуючи погляди сучасних українських дослідників на розвиток корупції в суспільстві, можна спостерігати як спільні, так і різні думки у дослідженнях того чи іншого аспекту цього явища.

Характеризуючи поняття корупції, дослідники виявляють різні чинники, що обумовлюють розвиток цього явища. Це, в свою чергу, сприяє запобіганню подальшому розповсюдженню корупції в суспільстві і створенню ефективного механізму запобігання корупції.

Звужуючи сферу дослідження до визначення соціально-політичних аспектів такого розвитку, спробуємо досягти найбільш ефективного результату дослідження шляхом аналізу різних поглядів на визначення поняття корупції та на її зв'язок з окремими інститутами.

Для цього спочатку звернемось до поглядів Невмержицього Є.В. та Мельника М.І. на визначення поняття корупції.

Так, Невмержицький Є.В. зазначає, що "корупція - це, в першу чергу, соціально- політичне явище, його головною особливістю є використання посадовими особами

законодавчої, виконавчої та судової влади, а також громадських об' єднань, установ і організацій господарського управління всіх форм власності свого службового становища для одержання матеріальних цінностей, послуг чи пільг для себе або третіх осіб [8]. По-іншому визначає поняття корупції Мельник М. І. і розуміє під ним "соціальне явище, яке охоплює всю сукупність корупційних діянь, пов' язаних з неправомірним використанням особами, уповноваженими на виконання функцій держави, наданої їм влади, службових повноважень, відповідних можливостей з метою задоволення особистих інтересів чи інтересів третіх осіб, а також інших корупційних правопорушень, у тому числі тих, які створюють умови для вчинення корупційних діянь чи є приховуванням їх або потуранням їм" [1].

На мій погляд останнє визначення є більш змістовним з наступних причин. По-перше, до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, можна віднести і військових службових осіб, що не враховано при визначенні корупції Невмержицьким Є.В.

По-друге, що стосується мети зловживання службовим становищем, то Невмержицький Є. В. обмежує її досягнення лише одержанням матеріальних цінностей, послуг чи пільг, а Мельник М.І. охоплює тут задоволення всіх особистих інтересів, куди можна віднести й неправомірне заволодіння чужим майном або правом на нього та неправомірне використання чужого майна, тобто викрадення чужого майна. Окрім цього, Мельник М.І. серед корупційних діянь розрізняє також ті, які вчинюються з некорисливої заінтересованості, тобто мета вчинення яких має некорисливий характер, до яких відносить, зокрема: неправомірне втручання з використанням влади або службового становища в діяльність інших органів або службових осіб з метою перешкодити виконання ними своїх повноважень або добитися прийняття неправомірного рішення; використання інформації, отриманої в результаті виконання службових повноважень, в особистих інтересах або інтересах третіх осіб, безпідставну відмову у наданні відповідної інформації або її несвоєчасне надання, або надання неповної чи недостовірної інформації; протегування з особистої заінтересованості при призначенні на посаду особи, яка за діловими чи особистими якостями не має переваги над іншими кандидатами [3].

Окрім цього слід звернути увагу на те, що Мельник М.І. розрізняє поняття корупційні правопорушення і корупційні діяння, зазначаючи, що перші зазвичай передують вчиненню діянь та навіть можуть приховувати або потурати корупційні діяння.

Такого роду відмінності у визначенні поняття корупції серед дослідників обумовлені, першим чином, тим чи іншим аспектом, який покладений в основу визначення поняття корупції. Якщо Невмержицький Є.В. робить акцент на соціально- політичному аспекті корупції, не виходячи за рамки її законодавчого визначення, то визначення Мельника М.І. більше стосується кримінологічного аспекту корупції і не обмежено її законодавчим визначенням.

Але, незважаючи на відмінності, можна знайти багато спільного в поглядах цих дослідників на одне і теж явище. Передусім, слід зазначити, що і

Невмержицький Є.В., і Мельник М.І. визначають, що корупція є значно складнішим утворенням, ніж сукупність чисто кримінальних проявів [6]. І з огляду на це, хибною визнають розповсюджену думку щодо зведення корупції виключно до злочинної поведінки [8]. До того ж принципово невірним вважають дослідники обмеження корупції іншими авторами рамками систематичного скоювання організованого хабарництва [5;6]. Спираючись на праці ряду вчених, Невмержицький