УДК 331.5-053.6(477)

Коваль Г.В.

СОЦІАЛЬНА ВРАЗЛИВІСТЬ МОЛОДИХ СПЕЦІАЛІСТІВ НА РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ

В статті розглядаються основні проблеми молоді на ринку праці в Україні. Автор підкреслює актуальність соціальної підтримки даної категорії населення на ринку праці.

Ключові слова: молодь, ринок праці, молоді спеціалісти, права, гарантії, країна, перспективи розвитку, державна молодіжна соціальна політика.

В статье рассмотрены основные проблемы молодежи на рынке труда в Украине. Автор подчеркивает актуальность социальной поддержки данной категории населения на рынке труда.

Ключевые слова: молодежь, рынок труда, молодые специалисты, права, гарантии, страна, перспективы развития, государственная молодежная соціальна яполитика.

The article highlights the concept of «young professionals», the basic problems of youth in the labor market in Ukraine. The author notes the relevance of social support for this population in the labor market in Ukraine.

Key words: young people, labour-market, young specialists, rights, guarantees, country, prospects of development, public youth social policy.

Молодь є тією групою суспільства, яка має великий трудовий потенціал. Вона здатна забезпечити прогресивний розвиток економіки країни за умов практичної реалізації законодавчо закріплених прав і гарантій молодих спеціалістів, їх соціальної підтримки з боку держави.

Загальна криза українського суспільства, складні соціально-економічні умови негативно позначилися і на молоді. Випускники ВНЗ зустрічаються з рядом проблем на ринку праці, із гарантіями, які законодавчо закріплені, але, на жаль, на практиці майже не реалізуються. Молоді спеціалісти відчувають себе не захищеними, їм важко адаптуватися до нових умов суспільного життя. Тому важливим є створення сприятливих соціально-економічних умов для особистого зростання молодих людей, формування їх творчої активності, здібностей, навичок та головне - створення умов для адаптації молоді до умов ринкових відносин. Це є пріоритетом державної молодіжної соціальної політики.

Визначення поняття «молодий спеціаліст» важливе не тільки для вироблення єдиного наукового уявлення, а й для з'ясування соціальних показників, які відображають специфіку його соціального статусу. Це, в свою чергу, сприятиме виробленню цілісної державної соціальної підтримки молодих спеціалістів на ринку праці.

На сьогодні у суспільних науках, зокрема у сфері трудового права та державного управління, термін «молоді спеціалісти» уживається рідше. Так, А. Бабаскіна зазначає, що молоді спеціалісти - це випускники вищих навчальних закладів, яким присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою різних освітньо-кваліфікаційних рівнів і які працевлаштовані на підставі посвідчення про направлення на роботу. Такі особи вважаються молодими фахівцями протягом трьох років з моменту укладення з ними трудового договору із замовником [12, с. 754]. А відповідно до статті 197, ч. 2 Кодексу Законів про працю в Україні молоді спеціалісти - це випускники державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємством, установою, організацією та яким надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України [3, с. 90].

За часів існування Радянського Союзу термін «молоді спеціалісти» був досить поширеним та вживаним. Законодавчі документи чітко визначали їх особливості, права та обов'язки. Так, «Положення про розподіл та використання в народному господарстві випускників вищих та середніх спеціальних навчальних закладів» від 01.08.1988 р. дає наступне визначення: «молодий спеціаліст - це випускник вищого та середнього спеціального навчального закладу, якии закінчив повнии курс навчання і якии захистив дипломниИ проект, здав державні іспити і направлений на роботу комісією з персонального розподілу; вважається молодим спеціалістом протягом трьох років з моменту укладення трудового договору з адміністрацією підприємства, установи чи організації» [6, с. 161].

Визначення, аналогічне тому, яке надає А. Бабас- кіна, можемо зустріти у «Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року [9, с. 158]. На нашу думку, останнє визначення дуже вдало висвітлює особливості такої категорії населення як молоді спеціалісти.

На основі наведеного аналізу бачимо, що основний зміст поняття «молодий спеціаліст» збережено: це випускники-спеціалісти вищих навчальних закладів, які працевлаштовані на підставі посвідчення про направлення на роботу і вважаються молодими спеціалістами протягом трьох років з моменту укладення з ними трудового договору, але втрачено деякі деталі (закінчили повний курс навчання, захистили дипломний проект, здали державні іспити).

Відзначимо також, що в сучасній Білорусі і сьогодні чітко сформульовані характеристики такої соціальної групи, як молоді спеціалісти. Так, у білоруському Законі «Про освіту» та в «Положенні про розподіл випускників навчальних закладів, які отримали професійно-технічну, середню спеціальну чи вищу освіту на денній формі отримання освіти за рахунок коштів республіканського і (або) місцевих бюджетів» від 14.10.2002 р. молоді спеціалісти - це випускники, які закінчили повний курс навчання на денній формі за рахунок коштів республіканського і (або) місцевих бюджетів, які отримали професійно- технічну, середню спеціальну чи вищу освіту, і направленні на роботу за розподілом, зобов'язані відпрацювати по направленню один рік після отримання професійно-технічної освіти, два роки - середньої спеціальної чи вищої освіти з моменту укладення трудового договору між ним та замовником [10].

На думку автора, сучасній Україні варто було б повернутися до радянського тлумачення поняття «молодий спеціаліст», адже воно дає повну й чітку характеристику цьому поняттю, а це, в свою чергу, можливість регулювати їх трудові права. Особливо актуальним цей термін є в умовах ринкових відносин, адже, по-перше, чіткість визначення -