торговельних відносин і закінчуючи політичною інтеграцією. З наведеної таблиці видно, яка форма економічної інтеграції визначає її рівень. Кожна з цих форм відповідає своїм завданням, що робить неможливим перехід до наступного рівня, не реалізувавши попереднього. Первісні форми виконують суто економічні завдання. З підвищенням рівня інтеграції зростає превалювання політичних аспектів, перехід до узгодженої внутрішньої і зовнішньої політики, економічної стратегії. Тобто Україні необхідно визначитись, щодо формату можливої участі в ЄЕП [11].
Важливим питанням, на яке може суттєво вплинути членство України в ЄЕП, є майбутній вступ нашої держави до СОТ. Угодою визначено, що до СОТ кожна країна буде відношення на всіх рівнях, ситуація в економічних стосунках між Україною і Росією більше нагадує окопну торгову війну, ніж стосунки близьких стратегічних партнерів.
вступати самостійно. Проте в суспільстві існують побоювання, що створення ЄЕП з участю України закриє нашій країні шлях до Європи, створить додаткові перешкоди щодо вступу до цієї організації. На думку А. Березного, одне не виключає іншого. Навіть при виконанні всіх намічених заходів у разі необхідності в термін 12 місяців можлива денонсація [10]. Проте Україні доцільно не створювати умови для можливої відмови від своїх зобов' язань.
Дещо іншої точки зору дотримується Володимир Грановські, генеральний директор АНТ Consulting. На його думку, проблема можливого членства України в СОТ набуває геополітичного характеру. Росія не може допустити, щоб Україна стала членом СОТ раніше за неї. Її завдання - стати членом СОТ першою, щоб мати в руках цей легальний інструмент тиску в двосторонніх відносинах з сусідами. Лідируючі позиції Росії будуть будуватись на базі її інтеграції в світовий економічний простір. Якщо Росія стане членом робочої групи на переговорах щодо вступу України до СОТ, то вона використовуватиме це як інструмент для вирішення проблем двосторонніх відносин і закріплення за собою статусу безперечного регіонального лідера. Однак ця стратегія в даний час може бути ефективно використана Україною [11].
Побоювання опонентів участі України в ЄЕП значною мірою можуть бути розвіяні наявністю Закону України "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської
ЛІТЕРАТУРА
Конституція України. - К., 1996.
Закон України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", № 330-ХІУ від 22.12.1998 // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1999. - № 9-10. - Ст. 65.
Закон України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", № 331-ХІУ від 22.12.1998 // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1999. - № 12-13. - Ст. 80.
Закон України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", № 332-ХІУ від 22.12.1998 // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1999. - № 11. - Ст. 78.
Закон України "Про Митний тариф України", № 2371-ІІІ від 05.04.2001 // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2001. - № 24. - Ст. 125.
Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", № 1160-ІУ від 11.09.2003 // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2004. - № 9. - Ст. 79.
Постанова Верховної Ради України "Про заяву Верховної Ради України "Про формування Єдиного економічного простору України, Республіки Білорусь, Російської Федерації, Республіки Казахстан", № 843- ІУ від 22.05.2003 // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2003. - № 36. - Ст. 296.
Закон України "Про ратифікацію Угоди про формування Єдиного економічного простору", № 1683-ІУ від 20.04.2004.
Угода про формування Єдиного економічного простору від 19.09.2009.
Березний А. Российский рынок для нас самый интересный - это рынок потребления конечной продукции. - 2004. - № 18 (33). - 10 травня.
Грановски В. Грёзы и кошмары украинской внешней политики // Зеркало недели. - 2004. - № 20 (495). - 2228 травня.