Корупція спотворює суспільні відносини, порушує нормальний (правильний, справедливий) порядок речей у суспільстві, в результаті чого настає "порча" влади. Це спотворення, порушення суспільних відносин починається із порушення службового обов'язку і викликає ланцюгову реакцію - тягне за собою порушення інших суспільних відносин.

Корупція є також одним з основних чинників роздвоєння суспільства, умовно кажучи, на офіційні і неофіційні (частково кримінальні). Внаслідок цього у рамках суспільства паралельно співіснують дві соціальні підсистеми: одна з них базується на правових та моральних засадах, інша - на використанні противоправних засобів. Що стосується корупції, то такими засобами є підкуп, зловживання посадовим становищем, неправомірне надання (отримання) пільг і переваг, використання влади для незначного оволодіння гучним майном тощо. Суб'єкти корупції функціонують у неофіційній системі, в якій панує своя система цінностей, свої цілі і засоби їх досягнення, де відносини між людьми складаються не за офіційними законами, але (як стало тепер модно говорити) "за поняттями". В силу протиправності своєї діяльності вони не можуть " засвітити" суспільству свої корумповані відносини, оскільки у такому разі настання (що найменше, за логікою речей у громадянському суспільстві і правовій державі так має бути) передбачена законом реакція на їх дії. Разом з тим суб'єкти корупції не можуть існувати без офіційної підсистеми. Остання для них є обов'язковою передумовою встановлення корумпованих відносин: для того, щоб зловживати владою, її мати - посідати відповідну посаду в органах державної влади (місцевого самоврядування), бути наділеним певними повноваженнями, мати можливість їх офіційно використовувати. Крім того, офіційна підсистема є прикриттям неофіційної підсистеми. По-перше, суб'єкти корупції для досягнення своїх противоправних цілей використовують надані законом повноваження. По-друге, офіційний статус використовується ними для ухилення від передбаченої законом відповідальності. У такому контексті корупцію можна визнати тінню офіційної легітимної влади, а частину влади, уражену корупцією, - тіньовою владою.

Якщо оцінювати стан справ в Україні з цієї позиції, то слід зазначити, що співвідношення офіційної та неофіційної підсистеми свідчать про надзвичайно небезпечну ситуацію. Криміналізація усіх сфер економічного і політичного життя, масова корумпованість, у тому числі вищих ешелонів державної влади, що ставить під загрозу майбутнє України, - це факт, констатований законодавчим органом держави.

Неофіційна соціальна підсистема суспільства, яка своїми складовими має тіньову економіку, політику, тіньове право, подвійні стандарти поведінки людей (подвійна мораль), у тому числі осіб, наділених владними повноваженнями, продукує корупцію, а корупція, в свою чергу, сприяє розвитку неофіційних (переважно противоправних) відносин у політиці, економіці, соціальній сфері.

Політичні наслідки корупції проявляються в тому, що вона: змінює сутність політичної влади; порушує принципи її формування та функціональність; демократичні засади суспільства та держави; підриває політичну систему; породжує відчуження влади від народу; дестабілізує політичну ситуацію; підпорядковує державну владу приватним та корпораційним інтересам; у тому числі інтересам корумпованих угрупувань і планів.

У функціонуванні держави і реалізації публічної влади корупція, висловлюючись образно, ставить все з ніг на голову: влада, носієм і єдиним джерелом якої є народ, використовується не в інтересах всього суспільства, а в інтересах окремих осіб або певної групи осіб. Іншими словами, корупція передбачає експлуатацію публічної влади у приватних інтересах. Корумпована особа або інші особи, в інтересах яких вчинюється корупційне діяння, неправомірне (за допомогою підкупу, з порушенням встановленого порядку, за відсутності до того підстав тощо), виключно завдяки використанню суб'єктом корупції наданої йому влади чи посадових повноважень, отримають певні блага, пільги, переваги.

При високому рівні корумпованості державних органів корупція стає системним елементом державного управління. За таких обставин управління державою суттєво віддаляється від демократичних принципів і значно спрощується для корумпованих представників влади, яким притаманний спрощений погляд на владу, на її сутність і суспільне призначення, яке розглядається як засіб задоволення особистих інтересів. У громадян і представників владних структур відбувається зміна світогляду на роль публічної влади в управлінні суспільством.

Внаслідок корупції відбувається зміщення (деформація) основної мети політики - замість забезпечення загальносуспільних інтересів політика спрямовується на забезпечення приватного та групового інтересів.

Корупція може бути причиною відставки як окремих посадових осіб, так і цілих урядів. Світова історія дає багато прикладів, коли лише оприлюднення фактів в корупції або початок їх офіційного розслідування робили те, що було під силу всенародним виборам, рішенням парламентів чи глав держав. А це може потягнути за собою суттєві зміни у внутрішній і зовнішній політиці держави.

Економічні наслідки корупції проявляються в тому, що вона: підриває економічну систему держави; дискредитує економічні реформи; порушує основні засади господарської діяльності; перешкоджає надходженню внутрішніх і зовнішніх інвестицій; є причиною фінансових криз; порушує конкурентні засади економіки; сприяє розвитку недобросовісної конкуренції; сприяє монополізації економіки; перешкоджає розвитку ринкових відносин; передусім середнього та малого підприємства; дискримінує підприємців з боку корумпованих чиновників; сприяє криміналізації та тонізації економіки; легалізації доходів, одержаних незаконним шляхом; приводить до необгрунтованого підвищення собівартості продукції; ускладнює економічні відносини з іншими державами, міжнародними організаціями.

Таким чином, корупція є однією з причин економічного занепаду багатьох країн світу. Президент Міжнародної організації "Міжнародна гласність" П. Єйген прямо відзначив, що "корупція є найважливішим фактором економічного спаду Індонезії, Таїланду, Росії, України та інших держав, що перебували у складі СРСР''.

Дослідження фахівців Світового банку свідчать про те, що корупція