Про те, наскільки серйозною економічною проблемою для України є проблема протидії корупції, свідчать вибіркові соціологічні дослідження. Так, опитування керівників українських підприємств показало, що приблизно 2/3 опитаних назвали однією з основних причин своїх проблем корупцію серед чиновників центральної і місцевої влади. Економіст з Гарвардського університету Джері Санс вважає, що найголовнішою перешкодою для економічних реформ в Україні є корупція. За даними дослідження академіка М.О. Амосова, 77% наших громадян вважають, що відставання в економіці є результатом корупції і бюрократії. За даними "Соціс-Гелап", 47% українців вважають корупцію головним гальмом економічних реформ.

Якщо говорити про корупційний вплив на економічні відносини, то він проявляється, зокрема, у дискримінації підприємців: 1) встановлення на передбачених законодавством обмежень на здійснення окремих видів підприємницької діяльності або ж наданні дозволу на їх здійснення при виконанні певних (як правило, дискримінаційних) умов; 2) примушування підприємців до укладання невигідних для них договорів; 3) надання окремим підприємцям пільг або інших переваг у конкуренції з іншими підприємцями; 4) обмеження законних прав окремих підприємців, зокрема, щодо ціноутворення, вільного вибору партнерів, розподілу прибутку тощо.

Ще один економічний наслідок корупції - тонізація економіки. За офіційним визнанням керівництва держави, частка тіньової економіки в Україні фактично зрівнялась з офіційною і становить 45-60%. Тіньова економіка обходиться нам у 10-12 млрд. грн. У тіньовому секторі економіки задіяні мільйони громадян України. За даними Фонду "Інтелектуальна перспектива" та Центру соціальних експертиз Інституту соціології НАН України, які провели опитування громадян України на тему тіньової зайнятості населення, 45% опитаних працюють у "тіні". За підрахунками фахівців, сукупний тіньовий капітал українських громадян на даний час становить приблизно 40 млрд. доларів. Поза банківським обсягом перебуває близько половини грошової маси. За оцінками експертів нелегальний внутрішній валютний обіг в Україні за часи президентства Л.Д. Кучми сягав близько 12 млрд. доларів. Мінімальна сума вільно конвертованої валюти, незаконно вивезеної за межі країни і покладеної на рахунок в іноземних банках, оцінювалась в 20 млрд. доларів.

За такої ситуації "можна впевнено стверджувати, що в Україні до помаранчевої революції практично завершився процес формування унікального "тіньового" гібрида, що мав надпотужне "кримінально-чорне ядро". Якісною особливістю цього системного "тіньового" конгломерату стала невідома до цього часу у світовій практиці неймовірна витривалість цього феномену до будь-яких проявів зовнішнього середовища, тобто надзвичайна його здатність до гнучкої і практично миттєвої адаптації відносно будь- яких різких змін, економічних та політичних умов існування."

Морально-психічні наслідки корупції найбільше проявлялись в тому, що вона: стала потужним фактором деморалізації суспільства, девальвації моральних цінностей, деформації індивідуальної та суспільної психології, нищить духовні та моральні цінності. Корупція породжувала у психології громадян відчуття безсилля, беззахисності перед державою, її окремими інститутами, посадовими та службовими особами.

Найбільш небезпечним у цьому аспекті є те, що масштабне поширення корупції все більше витісняло правові, етичні відносини між людьми, а сама корупція із соціальної аномалії поступово перетворювалась на правило і стала звичним способом вирішення життєвих проблем, нормою функціонування влади і способом життя значної частини членів суспільства.

Правові наслідки корупції проявляються у: порушенні правових принципів функціонування держави та її окремих інститутів (верховенства права, законності, невідворотності відповідальності); суттєвому обмеженні конституційних прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб; грубому порушенні встановленого законом порядку здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади, місцевого самоврядування та прийнятті ними не правових, не законних рішень. Корупція дискредитує право як універсальний регулятор суспільних відносин, перетворюючи його в засіб задоволення приватних та корпоративних інтересів.

В результаті вчинення корупційних діянь відбувається порушення низки конституційних правових засад діяльності органів місцевого самоврядування. Корумповані посадові особи виходять за межі своїх повноважень, діють всупереч вимогам закону.

Корупція змінює сутність правоохоронної діяльності відповідних державних органів, які при корумпованості їх посадових осіб перестають виконувати функцію охорони права і перетворюються в інструмент розправи над невинними особами або інструмент неправомірного задоволення особистих чи групових інтересів певних осіб, у тому числі самих посадових осіб зазначених органів.

До наслідків міжнародного характеру можуть бути відзначені, зокрема: негативний вплив корупції на імідж держави у світі, ускладнення відносин з іншими країнами, міжнародними організаціями і всією міжнародною спільнотою; втрата державою міжнародних позицій в світі: в економічній, політичній та інших сферах (у тому числі неприйняття її до відповідних міжнародних інституцій чи виключення з них); припинення чи істотне зменшення зовнішнього інвестування, унеможливлення отримання кредитів.

Експерти українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова на підставі аналізу понад 1200 публікацій про Україну в зарубіжних ЗМІ, оцінок міжнародних організацій, фінансових інститутів, провідних експертів рейтингових агентств, опитування громадсько-політичної, наукової бізнес-еліти Польщі та Росії, опитування західних експертів- дипломатів, спеціалістів, бізнесменів, які тривалий час працюють в Україні, встановили,

ЛІТЕРАТУРА

Астафьев Я.В.