УДК 35.08:321:316.3:327

КОГУТ П.В., Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, м. Львів, Україна

Персоніфікація політико-владної системи в контексті європейської інтеграції

Досліджується управлінський аспект персоніфікації політико-владної системи. Показано важливість структурно-системної побудови політичної влади в європейських співтовариствах на персоніфікованих основах.

The administrative aspect of personification of political systems is investigated. It is shown importance of structurally-system construction of political authority in эвропейских communities on the personified bases.

Персоніфікація політико-владних відносин виступає важливим елементом оптимізації

європейських інтеграційних процесів. Вона включає в себе розробку фундаментальних політико-філософських засад, опрацювання персоніфікованої системи цінностей політичної влади, на основі яких можливі вдосконалення сучасної політичної системи та оптимізація демократичних відносин. Однак у практично-прикладному аспекті особливого значення набу-ває дослідження політико-владної системи. Саме вона вирішує завдання щодо формування та розвитку функціональної складової політичної влади, через яку ця влада й проявляється назовні.

Розвиток європейських інтеграційних процесів, що до недавнього часу успішно відбувався у сформованих ще протягом минулих століть демократичних політико- владних формах, в сучасних умовах набув певних кризових ознак і, не в останню чергу, через відсутність нових, адекватних до сучасних обставин, політико-владних форм виразу. Тому дослідження персоніфікації як основи оптимізації політико-владних відносин в контексті європейської інтеграції вимагає й персоніфікованих підходів до вирішення питань щодо вдосконалення політико-владної системи. Ці обставини зумовлюють актуальність вивчення цієї системи в контексті сучасних євроінтеграційних процесів та обґрунтовують вибір теми даної статті.

Науково-методологічну основу дослідження складають праці, які розкривають фундаментальні засади політики [10, 2] та владних відносин [1, 12, 4]. Філософське обґрунтування теми містять роботи, присвячені як загальним [6, 7], так і окремим [11, 5] аспектам персоніфікації. Важливе місце у висвітленні проблеми належить також науковим розробкам з європейської інтеграції України [3, 13, 14].

Мета та завдання статті полягають в тому, щоб показати місце та роль персоніфікації в удосконаленні політико-владної системи європейського співтовариства, а також розкрити значення персонального фактора для вирішення завдань оптимізації функціональної складової цієї системи в сучасних умовах.

Політико-владна система є історичною категорією. Її характер безпосередньо залежить від конкретних суспільно-політичних умов і визначається ними. Проте, цей зв'язок не є абсолютним. Він, радше, має домінуюче значення для визначення окремих, хоч і важливих елементів цієї системи. Сама ж її сутність зумовлюється сукупністю факторів.

Одні з них мають вирішальне значення, а іншим відведена факультативна роль. До того ж, значення одних і тих же факторів змінюється залежно від зміни суспільних обставин. Тому головним в політико-владній системі, на нашу думку, є її відповідність вимогам конкретних суспільних умов та ступінь ефективності в функціональному аспекті.

Завдання, зумовлені необхідністю формування адекватної та ефективної політико- владної системи, диктують потребу в розробці науково-обґрунтованих засад не лише щодо її формування, але й функціонування. Адже політико-владна система становить собою високодинамічне явище, що знаходить прояв в постійних (загальних і часткових) змінах.

На нашу думку, фундаментальними засадами формування та розвитку політико- владної системи виступають принципи персоніфікації. Це зумовлено тим, що лише на основі персоніфікації можна створити найбільш адекватну до суспільних умов систему політичної влади та надати їй належної динаміки. Розвиток персонального аспекта в суспільстві ставить питання й про відповідні зміни політико-владних відносин.

Сьогодні європейська політико-владна система є однією з найефективніших форм відображення політичних інтересів та забезпечення політичних прагнень в багатьох країнах. Ця ефективність, на наше переконання, досягнута завдяки високому ступеневі відображення у системі політико-владних відносин персонального елемента. Доказом цього виступає важливість місця та ролі окремої персони, а також більшого чи меншого соціального утворення в загальній системі політичної влади багатьох європейських країн та в європейському співтоваристві загалом.

Однак, персоніфікація політико-владної системи в сучасних євроінтеграційних процесах відбувається на тих демократичних засадах, основи яких сформувалися ще в період боротьби проти станового суспільства. Ввійшовши в етап всезагальної глобалізації, успішно розвиваючи її континентальний напрямок - європейську інтеграцію - європейське співтовариство й донині активно використовує принципи політико-владної системи минулого. Тому не дивно, що сьогодні в політико-владних відносинах загалом і, особливо, при формуванні політичної системи, покликаної обслуговувати надсучасні євроінтеграційні процеси, появилися негативні явища, які й спричинили, зокрема, провал голосування за прийняття європейської конституції. Причин появи цих негативних явищ, безумовно, багато. Однією з них, що, на нашу думку, має особливе значення є відсутність чіткого розуміння самих принципів організації та функціонування політико-владної

системи європейського співтовариства.

Подолання ознак кризи в системі політичної влади необхідно здійснювати з допомогою активізації таких її елементів, які мають принципове значення для оздоровлення усієї системи. Якщо прогресивність та суспільна ефективність європейської політико-владної системи була досягнута на основі високого ступеня відображення персонального елемента, то й, очевидно, що і її оптимальний розвиток в майбутньому може бути забезпечений на цих же засадах.

Персональний фактор завжди був неодмінним елементом системи політичної влади. В цьому контексті можна говорити лише про специфіку цього елемента, яка визначалася конкретними суспільно-політичними умовами. Особливості персоніфікації політико-владної системи, випливаючи з суті персонального фактора і проявляючись назовні у певних формах, безпосередньо зумовлювались історичними обставинами. Однак, за своїм призначенням персональний фактор завжди виступав головною передумовою ефективної побудови та оптимального функціонування конкретної політико-владної системи. В нинішніх умовах значення цієї ролі особливо зросло. Це викликано тим, що