відсутність сталого виборчого законодавства, що забезпечувало б формування практики проведення виборчих кампаній;

відсутність об'єктивних та незалежних засобів масової інформації;

неможливість здійснення політичними силами різних спрямувань ефективного взаємного контролю через відсутність необхідних ресурсів;

відсутність гарантій правового захисту з боку судової влади.

Відомим фактом є те, що адміністративний ресурс викривляє як результати виборів, так і явку на виборчих дільницях. Прикладами цього є коли під час засідання Суспільної ради з питань забезпечення прозорості виборчого процесу на Херсонщині зареєстровано такий факт - у ділянках, розташованих у колоніях, лікарнях і військових частинах - голосування 120 %, 150 % і навіть більше 200 % від присутніх або зареєстрованих.

Адміністративний ресурс є аморальним, асоціальним, протиправним явищем, яке порушує не лише Конституцію України, а в окремих випадках і норми Кримінального кодексу України.

У законодавстві поняття «адміністративного ресурсу» не зустрічається, хоча опис окремих механізмів його застосування можна знайти. Так, у Законі України «Про вибори Президента України» у статті 64 зазначено «Обмеження щодо ведення передвиборної агітації» вказує, що забороняється участь у передвиборній агітації органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, державним та комунальним засобам масової інформації, їх посадовим та службовим особам і творчим працівникам під час виборчого процесу у своїх матеріалах і передачах забороняється агітувати за або проти кандидатів на пост Президента України, віддавати їм перевагу в будь-якій формі [3].

Кандидатам на пост Президента України, які займають посади, у тому числі за сумісництвом, в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, на державних, комунальних підприємствах, у закладах, установах, організаціях, військових частинах, забороняється залучати для передвиборної агітації або використовувати для будь-якої роботи, пов'язаної з проведенням передвиборної агітації, підлеглих їм осіб (у робочий час), службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи, а також використовувати службові чи виробничі наради, збори колективу для проведення передвиборної агітації.

Слід вказати на ряд недоліків чинного законодавства, що залишили «дірки» для порушень. Законом України «Про вибори народних депутатів України» передбачено, що «кандидату у депутати, крім кандидата у депутати, який є народним депутатом України, не може бути відмовлено у звільненні на період передвиборної агітації від виконання виробничих або службових обов' язків за місцем роботи з наданням неоплачуваної відпустки» (п. 1 ст. 58). Отже, рішення про те, іти у відпустку під час проведення передвиборної агітації чи ні, приймає сам кандидат. Залишаючись на державній службі, особа, згідно з Законом України «Про державну службу», наділена рядом привілеїв (наприклад, статтею 21 вищезазначеного закону передбачено, що «державним службовцям відшкодовуються витрати на службові відрядження та виплачують інші компенсації відповідно до законодавства України»).

Закон України «Про вибори Президента» в статті 105 зазначає що, особи, винні в порушенні законодавства про вибори президента України, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом.

Що стосується кримінальної відповідальності, то Кримінальний кодекс України містить наступні склади злочинів проти виборчих прав:

Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права.

Перешкоджання насильством, обманом, погрозами, підкупом або іншим чином вільному здійсненню громадянином права обирати і бути обраним Президентом України, народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом місцевої ради або сільським, селищним, міським головою, вести передвиборну агітацію - карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років.

Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням влади або службового становища, - караються позбавленням волі на строк від трьох до п' яти років.

Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що вплинули на результати голосування або виборів, - караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років [4].

Стаття 158. Неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів

Видача членом виборчої комісії виборчого бюлетеня будь-якій особі з метою надання їй можливості проголосувати за іншу особу або проголосувати більше ніж один раз у ході голосування, видача виборчого бюлетеня особі, не внесеній до списку виборців на виборчій дільниці, або видача заповненого виборчого бюлетеня, а також незаконна передача іншій особі незаповненого виборчого бюлетеня - карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років.

Підлог, тобто виготовлення виборчого документа невстановленого зразка чи виготовлення у спосіб, не передбачений законом, внесення до виборчого документа завідомо неправдивих відомостей або будь-яка інша його підробка, а так само використання завідомо підробленого виборчого документа чи виготовленого у спосіб, не передбачений законом, - караються позбавленням волі на строк від трьох до п' яти років.

Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені членом виборчої комісії або іншою службовою особою, а так само завідомо неправильний підрахунок голосів або завідомо неправильне встановлення чи оголошення результатів виборів - караються позбавленням волі на строк від п' яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років [4].

Стаття 159. Порушення таємниці голосування. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення передбачених законом України виборів, вчинене членом виборчої комісії або