УДК [328.185+324]:343.35

Шведова Г.Л., Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили

Корупція як соціально-політичний феномен сучасного суспільства

У межах статті розглянуто явище корупції як негативний феномен розвитку сучасного суспільства. Визначено політичні, економічні, соціальні наслідки проявів корупції. Виявлено мотиви та першопричини виникнення корупційних відносин та сформульовано можливі шляхи створення ефективної системи протидії цьому явищу.

This paper has a deal with the corruption phenomenon in the modern societies. Political, economical and social aspects of this phenomenon are determined, and motivation and origins of this one are formulated too. Some possible affective mechanisms for the elimination of the corruption have been established.

НОВЕ тисячоліття для сучасного міжнародного співтовариства позначилось стрімким розвитком науки, глобалізацією всіх сфер суспільного життя і разом з тим уповільненим розвитком культури, що стало наслідком нищення моральних цінностей і розвитку таких соціальних явищ, як корупція, тероризм, бідність. Тому боротьба з корупцією є однією з головних проблем сучасності, уникнути якої не вдалося майже жодній країні. Людство усвідомлює, що більш уразливими для корупції є політично нестабільні регіони світу, до яких, зокрема, відносяться країни на пострадянському просторі, в тому числі й Україна.

Певні кроки на шляху протидії корупції в нашій країні вже зроблені. Українська юридична наука визначилась певним чином з характеристикою поняття, суб'єкта, об'єкта корупції, завданнями та напрямками запобігання розповсюдженню та впровадженню цього феномену в українське суспільство. В Україні існують спеціальні державні органи по боротьбі з корупцією, створено певні програми та концепції, спрямовані на боротьбу з корупцією. Прийнято ряд антикорупційних нормативно- правових актів, що у сукупності є спробою створення ефективного механізму подолання корупції як негативного суспільного явища в умовах трансформації суспільно- політичного ладу на сучасному етапі становлення демократичної правової держави України. І все ж таки означена проблема є малодослідженою як зарубіжними вченими, так і українськими науковцями. Можливість створення ефективних заходів протидії в першу чергу обумовлена необхідністю більш фундаментального дослідження явища корупції, виявленням першопричин зародження такого феномену у суспільстві, мотивів суб'єктів корупційних злочинів для їх попередження та ліквідації.

Розглядаючи явище корупції, доцільно спочатку звернути увагу на соціальні передумови виникнення та формування даного феномену. Споконвічне прагнення людини до отримання гідного соціального статусу, задоволення своїх звичайних потреб примушує її докладати певних зусиль, в тому числі і незаконними засобами, для отримання бажаних результатів. Окрім цього, в суспільстві історично склалися певні стереотипи про красиве, привабливе, модне, чим захоплюються з пристрастю певні індивіди. Все це може виступати мотивами до скоєння корупційних злочинів. Навіть у високорозвинутих країнах, де рівень життя достатньо високий, корупція також має місце у політичній та економічній сферах діяльності. Але у таких державах корупція є другорядним явищем, яке істотно не впливає на загальнодержавну ситуацію або стає більш-менш контрольованою, але іноді і тут може перетворюватися на структурот- ворчий елемент політичного та господарського життя суспільства. Це можливо тоді, коли серед широких верств населення переважає нестримне користолюбство.

Слід зазначити, що корупція існувала в суспільстві ще з моменту виникнення державних інститутів. Зловживання владою відомо з найдавніших часів. Корупція є результатом історичного розвитку суспільства. Найбільш небезпечних проявів набула корупція в країнах, що знаходяться на історичному етапі політичного, економічного та соціального становлення. З цього приводу умовно всі держави можна поділити на три категорії за своїм ступенем економічного розвитку відносно рівня розповсюдження корупції:

до першої категорії відносяться високо- розвинені країни з відносно низьким рівнем корупції (наприклад, США, Великобританія, Скандинавські країни);

до третьої категорії відносяться країни, що тільки розвиваються і мають високий рівень корупції (наприклад, деякі країни Полінезії, Африки, Латинської Америки, Південної Європи);

другу позицію посідають країни з посереднім рівнем корупції, що займають проміжну сходинку між першою та третьою категоріями.

До даної категорії відноситься, на мій погляд, і Україна. Для нашої держави корупція є наслідком історичного розвитку українського суспільства, чому сприяли ряд об'єктивних та суб'єктивних факторів. Визначимо ці фактори.

Розвиток української ринкової економіки на сучасному етапі на засадах тіньового ринку культивує культуру економічної діяльності, ближчу до криміналітету, ніж до західного бізнесу. В умовах економічної кризи, що призвела до інфляції, безробіття, бідності, стало фактом, що ніхто не може жити на офіційну зарплатню. З одного боку, потреба «лівого» прибутку спричинила несерйозне ставлення до головної роботи, яку потрібно відбувати, аби не входити в суперечності з чинним законодавством. А це призводить до значних економічних збитків. З другого - зубожіння певних соціальних верств неминуче призвело до швидкого розповсюдження корумпова- ності, яка набула структурного характеру. Це не означає, що всі державні діячі, службовці продажні або крадуть, але досить рідко можна знайти людину, яка, приміром, не маючи можливості купити дитині черевики, відкине можливості додати щось до особистого прибутку не зовсім законним шляхом. Надприбутки, отримані незаконними шляхами, дають можливість матеріально забезпечити не лише самих себе і своїх дітей. В цьому сенсі можна сказати про «хабаризацію» цілої структури політичної влади й державної адміністрації. Отже корупція стала складовою механізму експлуатації суспільства бюрократичними структурами. Безпосереднім суб'єктом корупції як особливого роду суспільних відносин може виступати державний чиновник будь-якого ранґу, політик чи функціонер громадської або господарської організацій. Особами, які отримують вигоду від його дій,