Отже, аналіз досвіду ефективного та результативного функціонування інституту Паблік Рилейшнз в арміях західних держав, свідчить про необхідність ґрунтовного його вивчення та впровадження PR-технологій у військову політику України.

Потреба у становленні та функціонуванні інституту Паблік Рилейшнз Збройних Сил у нашій країни зумовлена широкомасштабним реформуванням структури, створенням сучасної, з характерними ознаками Євроатлантичної моделі, української армії, прагненням забезпечити відповідність світовим стандартам, за якими інститут PR є важливою складовою військової політики. Крім того, детермінуючими факторами розвитку Паблік Рилейшнз в українських Збройних Силах можна назвати: низький рівень довіри населення до армії, негативний імідж Збройних Сил, падіння престижу офіцерської професії, прагнення молоді уникнути військової служби, критика армії (деколи безпідставна), упереджено негативний підхід до висвітлення діяльності структури в засобах інформації, функціонування в суспільстві чуток та пліток, існування в масовій свідомості стійких негативних стереотипів, а також відсутність повної, об' єктивної інформації про діяльність структури, що породжує безліч випадків непорозумінь. Необхідність формування позитивного політичного іміджу українських Збройних Сил очевидна. Не викликає заперечень й потреба у створенні в громадській свідомості нових уявлень про роль та місце армії в суспільстві, що відповідає сучасній Євроатлантичній моделі Збройних Сил, а також у становленні якісно нової системи взаємозв' язків структури із громадськістю. Реалізацію цих завдань забезпечить ефективно функціонуючий інститут Паблік Рилейшнз

Збройних Сил України. Однак, варто зазначити, що технології PR не в змозі замінити реальність; створений позитивний імідж не приховає негараздів та проблем структури. PR лише показує реальність у найбільш сприятливому світлі. Тому формування іміджу та налагодження комунікацій із громадськістю повинно відбуватись паралельно із процесом реформування армії.

Явище Паблік Рилейшнз - багатоаспектне та багатогранне. В сучасній науці існує багато його трактувань та тлумачень. Узагальнюючи численні дефініції та різноманітні підходи до з' ясування сутності PR, представимо визначення Паблік Рилейшнз в Збройних Силах (ЗС), враховуючи специфіку та особливості структури. Отже, PR в ЗС - це система інформаційно-аналітичних та процедурно- технологічних дій, спрямованих на організацію комунікативного простору, з метою формування та підтримки позитивного іміджу структури Збройних Сил та гармонізації політики Міністерства оборони із суспільними інтересами; це усталена комунікативно-психологічна взаємодія Армії та громадськості, мистецтво налагодження взаємовигідних зв'язків між нею та населенням в інтересах усього суспільства; а також особлива функція управління, що передбачає вивчення й аналіз настроїв громадськості, дослідження громадської думки, реагування на неї й сприяє реалізації програми дій, спрямованих на збалансування інтересів суспільства та Збройних Сил, осмислення існуючих протиріч, прогнозування конфліктів, встановлення двостороннього спілкування.

Розглядаючи теоретичні аспекти Паблік Рилейшнз Армії, доцільно проаналізувати об'єкт і суб'єкт.

Об'єктом PR Збройних Сил є громадськість, характерною особливістю якої є її структурованість, неоднорідність. В науковій літературі розрізняють зовнішню (відкриту) та внутрішню (закриту) громадськість.

Під поняттям "внутрішня (закрита) громадськість" прийнято розуміти громадськість власне організації, її працівників. В Збройних Силах - це кадрові військовослужбовці, керівний склад.

Структура " зовнішньої (відкритої) громадськості", на яку спрямовується вплив PR Збройних Сил, складається з різних соціальних груп, організацій, установ. Можна виокремити такі цільові сегменти: допризовники, призовники, їх батьки, молодь, особи працездатного віку, пенсіонери та ветерани війни; органи держави, включно з представниками законодавчої, виконавчої судової влади центрального та місцевого рівнів, органи місцевого самоврядування; міжнародна спільнота та міжнародні організації; засоби масової інформації (регіональні та загальнодержавні); громадсько - політичні організації та об' єднання. Саме на ці цільові сегменти спрямовується комунікативний PR- вплив. Слід зазначити, що ігнорування фактору неоднорідності громадськості, орієнтація на гомогенну спільноту, прагнення охопити інформаційним впливом багаточисельну аудиторію, часто призводить до зворотного ефекту, тобто не досягається бажаний результат й відсутня очікувана реакція населення. Реалізація PR-програми вимагає попередньої ідентифікації й визначення пріоритетності цільової групи.

Суб'єктом Паблік Рилейшнз в Армії є сама структура Збройних Сил з розгалуженою системою центрів зв'язків із громадськістю, а також прес-центрів, прес-служб.

В Україні в 1997 році була розроблена й створена єдина інформаційна система Збройних Сил із підрозділами на рівні Міністерства оборони, видів Збройних Сил та військових округів, армійських корпусів і дивізій. Головна її мета - оперативне та всебічне інформування як військових журналістів так і суспільства загалом про події в українській армії, що є складовою частиною демократичного цивільного контролю над Збройними Силами, а також для розробки та проведення інформаційної політики Міністерства оборони. До інформаційної структури входять такі підрозділи як прес-служба Міноборони; прес- центри видів Збройних Сил та оперативних командувань; прес-центри армійських корпусів; офіцери із зв'язків з пресою в окремих дивізіях чи гарнізонах [2, с. 306].

Інформаційні підрозділи, діючи в інтересах Міністерства оборони, командування видів Збройних Сил та оперативних командувань ЗОК, окремих об'єднань і з'єднань, здійснюють систематичну діяльність для підтримання престижу Армії нашої держави та забезпечення її відкритості перед суспільством; інформують громадськість про функціонування Збройних Сил; а також, на рівні своєї компетентності та підпорядкування, відстоюють у засобах масової інформації позицію Міністерства оборони щодо найважливіших аспектів військового будівництва. В цьому контексті PR можна визначити як організацію діяльності в інформаційному просторі, управління інформаційними процесами та керування потоками інформації.

Розглядаючи PR як комунікативно- психологічну взаємодію організації з громадськістю, основу якої становить модель компромісу, можна визначити основні функції