Маркса і комуністів співпадав, але в процесі реалізації ціль перетворилася на засіб); по-друге, марксизм виродився у форму капіталізму тому, що у марксизмі жага до життя означала не відчуженість, тобто прив'язаність до результату (об'єкт неподільний із суб'єктом), а в капіталізмі - жага володіти (тобто споживати), що тотожне прив'язаності до результату (таким чином матеріалізм = матеріалізм).
Перед тим, як оцінити роботу Е. Фромма щодо аналізу Марксової концепції, слід зупинитися на рівнях, в яких може перебувати будь-яке знання. Вчення про них ми знаходимо в давній ведичній філософії, яка розглядає світ як переплетення трьох якостей матеріальної природи - це якості добра, жаги й невігластва. Для кращого розуміння їх можна представити в якості базових психологічних програм, під впливом яких може знаходитися індивід. Так, програма невігластва означає, що індивід не володіє знаннями про матеріальний світ (про існування об'єктивних законів, за якими він функціонує) й живе хаотичним життям; програма жаги означає, що індивід прагне власними зусиллями відкрити істину; програма добра означає, що індивід усвідомлює наявність об'єктивних законів (істин), прагне отримати знання про них й користуватися ними у повсякденному житті. Відповідно, чим більша кількість людей, поведінка яких керована однією й тією ж самою програмою, в той бік і спрямований вектор суспільного розвитку. Так от, про всіх філософів типу К. Маркса можна сказати, що вони керувалися програмою жаги, наслідком чого став тотальний матеріалізм людського існування всієї планети (причому радянські комуністи ідеологічно прагнули змінити вектор розвитку, але не знали як). Е. Фромма ж можна розглядати в ракурсі програми добра, оскільки аналізуючи концепцію К. Маркса, він намагався виокремити чистий мотив піонера- комуніста в теорії про суспільний розвиток, але і його матеріалістичний світогляд не дав можливості вийти за рамки проблеми, розглянути її з іншого рівня. Адже вирішити проблему на рівні, на якому вона була створена, не можливо, про що говорив сам А. Ейнштейн.
Аналізуючи філософську концепцію К. Маркса, при подальших наукових розробках варто звернути увагу на можливу альтернативу суспільного розвитку, аби чистий мотив «щастя індивіда» в процесі життя зберіг свою чистоту.
ЛІТЕРАТУРА
Мареев С., Мареева Е. История философии (общий курс). «Фрейдомарксизм» Э. Фромма. - М.: Пресс, 2005. - 487 с.
Тарасов А. Наследие Эриха Фромма для радикала конца XX - начала XXI века [Электронный ресурс] // Лекция из цикла «Общественная мысль XX века: практически ценное для политического радикала наших дней», прочитанного в Свободном университете им. С. Курёхина в 1996-1997 годах. - 31 марта 1997. - Режим доступа: http://radical-xxi.narod.ru/fromm.htm.
Константинов А. Радикальный гуманизм Эриха Фромма [Электронный ресурс]. - 2000. - Режим доступа: http://www.noogen.su/ humanism.htm.
Фромм Э. Душа человека. - М.: Республика, 1992. - 430 с.; Концепция человека у К. Маркса. - С. 375-415.
Маркс К., Энгельс Ф. Собрание сочинений: в 50-ти т. - М.: Политиздат, 1980. - Т. 3. Тезисы о Фейербахе. - С. 2-75.