УДК 327.58

Подаєнко Ю.Л.

ДЕНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ЕЛІТ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ НОВОГО КОСМОПОЛІТИЧНОГО КЛАСУ

У статті робиться спроба прослідкувати тенденції процесів денаціоналізації світових еліт. Автором визначаються перспективи формування нового космополітичного класу на основі аналізу доробок західних дослідників.

Ключові слова: денаціоналізація, еліта, космополітичний клас, національна ідентичність, глобалізація, громадянин світу, мобільність, локальність.

В статье делается попытка проследить тенденции процессов денационализации мировых элит. Автором определяются перспективы формирования нового космополитического класса на основе анализа работ западных исследователей.

Ключевые слова: денационализация, элита, космополитический класс, национальная идентичность, глобализация, гражданин мира, мобильность, локальность.

This article deals with the attempts of defining the tendencies of the denationalization' processes of the world elites. The author defines main prospects of the new cosmopolitan class building on the basis of Western researcher's works.

Key words: denationalization, elite, cosmopolitan class, national identity, globalization, world citizen, mobility, locality.

Дискусія про роль еліти в житті суспільства триває вже кілька тисячоліть. Протягом цього часу поняття еліти неодноразово трансформувалося. Початок XXI століття, очевидно, вирізняється своєю специфікою у формуванні еліт, підвищеними вимогами до тих, хто належить до політичної, бізнесової чи інтелектуальної верхівки нації - адже коло та рівень завдань, що їм доведеться вирішувати в епоху глобалізації та інформаційно-комунікаційного буму, надзвичайно ускладнюються.

Однією з характерних рис XXI століття стає постановка проблеми визначення національної ідентичності та шляхів її трансформації у зв'язку з розгортанням процесів глобалізації та світової інтеграції. Поняття, що раніше не мали широкого вжитку, як то: біпатризм, оптація, подвійна або змішана ідентичність тощо, стають сьогодні влучними при характеристиці людей, чий спосіб життя кардинально змінили зазначені процеси. Адже, в сучасному глобалізованому світі відмінності складають стандартну картину життя. Сьогоденне життя надто динамічне, перенасичене інформацією та можливостями змін. Люди мислять широко, глобально та не бажають обмежувати себе жодними рамками: ані територіальними, ані мовними чи релігійними. Розвинувшись економічно, глобалізація призвела до непередбачуваних політичних та соціально-культурних наслідків: люди, будучи мешканцями одного місця, бажають, водночас, належати до універсального світу, бути його громадянами. Особливо притаманні подібні установки різного роду світовим елітам, що володіють усіма необхідними можливостями задля реалізації таких устремлінь. Є підстави вважати, що саме вони і закладуть основу нового космополітичного класу, формування якого розпочалось з прискореним просуванням глобалізаційних процесів у світі.

Над проблематикою визначення поняття «еліта» в різні часи працювали такі дослідники, як: Г. Моска, В. Парето, Р. Міхельс, С. Дарлінгтон, Й. Шумпетер та багато інших. В цілому дана тематика вважається досить ґрунтовно дослідженою. Водночас, проблемним питанням на сьогодні є трансформація ролі та специфіки еліт у XXI столітті. Питання космополітизму, в свою чергу, отримали менше висвітлення в науковій літературі. Ґрунтовний аналіз даної проблематики розробили сучасні західні дослідники У. Бек, Д Хелд, Д. Арчібугі, Р. Робертсон та інші [9; 10; 11; 14]. Німецький вчений У. Бек, зокрема, розглядає космополітизацію як внутрішню глобалізацію, що здійснюється всередині національних суспільств [10]. Італійський дослідник Д. Арчібугі вводить у вжиток поняття «космополітична демократія» [9]. Р. Робертсон досліджує особливості впливу глобалізаційних процесів на національні та релігійні ідентичності [14]. Згадки про формування нового космополітичного класу в західному суспільно-політичному дискурсі можна знайти, насамперед, у роботах: Г. Терборна, З. Баумана, М. Кастельса, С. Хантінгтона [1; 3; 6; 7].

З огляду на безумовну актуальність і, одночасно, недостатню наукову розробленість проблематики, необхідним уявляється здійснити ґрунтовний аналіз процесів денаціоналізації світових еліт та перспектив формування нового космополітичного класу, що і постає метою даної статті.

Загальновідомо, що теорія еліт відстоює соціологічну концепцію, згідно якої суспільство поділяється на вибрану меншість - активну керуючу творчу верхівку з формальних і неформальних лідерів та більш пасивну масу. До елітарних компонентів суспільних процесів прийнято відносити більш просунуті (освічені, досвідчені, функціонально диференційовані, що володіють впливом і владою) групи, організації, інститути. Розрізняють політичну, економічну, адміністративну, військову, духовну, технічну, бізнесову та ін. еліту. Виникнення елітарної верхівки пояснюється різними факторами - політичною владою (В. Парето, Р. Міхельс), технічним і технологічним розвитком (Дж. Берхнем), природною обдарованістю людей, які складають еліту (С. Дар- лінгтон, Й. Шумпетер).

Роль та місце еліт в суспільстві завжди детермінувалися колізією між тими функціями, що вона декларативно покликана виконувати та їх реалізацією на практиці. С. Вовканич, академік Папської академії соціальних наук (Ватикан) виділяє такі основні функції еліти [2]:

гарант вертикальної (з покоління в покоління) передачі нагромадженої людством чи конкретною спільнотою інформації, що забезпечує національну ідентичність народу;

носій та генератор нової інформації (примноження знань та соціального інтелекту, наукового потенціалу тощо), необхідної для досягнення більш високого рівня розвитку спільноти;

творець розумної суспільної опозиції, регулятор адаптаційних суспільних процесів і провідник нації на шляху її поступу;

ініціатор поширення вітчизняного досвіду і знань, їх інтеграції до світового інформаційного простору;

головний репрезентант нації, народу в системі світового співтовариства.

З огляду на означені функції еліт, помітною є націоналістична їх спрямованість, що певний час була дійсно їм притаманна та характерна. Нині, очевидно, даний аспект їх функціонування зазнає принципових сутнісних змін в результаті тих, процесів, що характеризують суспільство XXI століття. Адже, глобалізація передбачає величезне розширення сфери міжнародних контактів між людьми, корпораціями, урядами, неурядовими організаціями та іншими утвореннями. Саме тому діяльність, а отже і функції еліт сьогодні визначаються новим рівнем