Для результативного впливу на свідомість населення служба політичної освіти повинна була мати принципові відмінності від тоталітарних пропагандистських відомств за своєю концепцією, напрямками, методами роботи, внутрішньою організацією та місцем серед інших державних органів. Слід звернути увагу на те, що серед найголовніших завдань служби були: поширення об'єктивних історичних знань, знань про механізми функціонування демократії, про досвід іноземних держав, виховання почуття спільності народів світу.

Ці завдання з часом змінювалися у відповідності до тих проблем, які виникали на шляху розвитку суспільства. Набутий досвід політичної освіти в Німеччині, безумовно, має величезне значення. Тому одне з важливих завдань сучасних українських дослідників полягає в його вивченні та використанні при вирішенні багатьох вищевказаних проблем сучасного суспільного життя нашої країни.

Коли ми ведемо мову про ефективне використання виборчих механізмів для розвитку і ствердження демократичних засад нашого суспільства, необхідно зауважити, що велике значення політична освіта має не тільки для виборців, але і для тих, кому доводиться виступати активними суб'єктами виборчого процесу. Зокрема, мова йде про громадян, які беруть участь в роботі виборчих комісій, є кандидатами, їх довіреними особами, уповноваженими особами політичних партій та виборчих блоків партій, офіційними спостерігачами та агітаторами.

Окремих зауважень заслуговує специфіка заходів політичної освіти для окремих груп названих суб'єктів виборчого процесу. Незважаючи на те, що виборчі комісії не є постійно діючими, а утворюються на період проведення виборчих кампаній, вони відіграють в них надзвичайно важливу роль. Члени виборчих комісій повинні мати відповідну політичну культуру не тільки для того, щоб бути здатними орієнтуватися у всій сумі політичних сил, які беруть участь у виборчих змаганнях, а для того, щоб мати тривкі впевнення щодо активної участі в роботі таких комісій, добросовісного виконання покладених обов'язків та вмілого використання наданих прав. Важливість досягнення такого рівня учасниками виборчих комісій підтверджується спробами фальсифікації підсумків виборів, чисельними фактами відмов громадян від участі в роботі комісій.

На нашу думку, в практику системи політичної освіти повинно увійти навчання громадян, які входять до складу виборчих комісій, або беруть участь в утворенні зазначених комісій, на базі вищих навчальних закладів. В його ході, з метою підвищення політичної та правової культури громадян, слід передбачити вивчення іноземного досвіду проведення виборів і референдумів, організацію науково-практичних заходів (конференцій, семінарів, тренінгів тощо) з актуальних проблем організації виборчого процесу, референдумів та поточного політичного життя, видання науково- практичних коментарів до законодавства про вибори і референдуми, науково-популярних та навчально-методичних посібників із зразками документів, необхідних для здійснення виборчими комісіями своєї діяльності.

Не менш важливими виглядають заходи по політико-правовій освіті таких важливих суб'єктів виборчого процесу, як кандидати, їх довірені особи, уповноважені особи політичних партій та виборчих блоків партій, офіційні спостерігачі. Освітні заходи для даної групи суб'єктів виборчого процесу повинні бути спрямовані на набуття знань про політичну систему і політичні процеси, про правові засади життя демократичного суспільства. Політична освіта даної категорії учасників виборів, крім сказаного, повинна сприяти отриманню навичок необхідних для проведення виборчої кампанії. Зокрема, вони повинні познайомитися з існуючими формами агітації, навчитися організації роботи з виборцями і засобами масової інформації, оволодіти методами аналізу та прогнозування.

В реалізації зазначених завдань важлива роль належить лекторіям, політико-правовим клубам і центрам, що можуть утворюватися політичними партіями та іншими об'єднаннями громадян. До процесу підвищення політико-правової культури кандидатів, їх довірених осіб, уповноважених осіб політичних партій та виборчих блоків партій також можуть залучатися засоби масової інформації, навчальні заклади, громадські організації.

Таким чином, вживаючи вказаних заходів по створенню системи політичної освіти всіх учасників виборчого процесу стає можливим суттєво підвищити ефективність виборчих механізмів у формуванні найважливіших виборних державних органів та органів самоврядування, головним чином, за рахунок зростання здатності виборців та інших суб'єктів виборчого процесу критично оцінювати політичний процес та свої власні політичні інтереси.

В якості висновків слід зазначити наступне. Сьогодні вирішальна роль у підвищенні рівня політичної та правової культури виборців нашої країни належить не тільки школі, але й іншим навчальним закладам, політичним партіям, гурткам при громадських організаціях, різноманітним фондам соціальної спрямованості, суб' єктам молодіжної (державної і недержавної) політики, армії,

ЛІТЕРАТУРА

Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Преса України, 1997. - С. 16.

До числа згаданих концепцій можна віднести "Концепцію громадянського виховання особистості в умовах розвитку Української державності" (АПН України), "Концепцію громадянської освіти в Україні" (Інститут громадянської освіти Національного університету "Києво-Могилянська академія"). Також запропонована на розгляд громадськості Концепція громадянської освіти, розроблена в рамках "Трансатлантичної програми підтримки громадянського суспільства в Україні", що включає в себе проект "Освіта для демократії в Україні".

Див.: Аза Л.П. Ростити патріотів, а не перекотиполе. Сучасні тенденції етнокультурної соціалізації молоді // Віче. - 1997. - № 12. - С. 69-77; Ваторопин А.С. Политические ориентации студенчества // Социс. - 2000. - № 6. - С. 39-43; Васютенський В. Про особливості електорального самовизначення громадян України// Українські варіанти. - 1998. - № 1. - С. 37-41; Вашутін О. Політична соціалізація молоді в сім'ї і становлення політичної психології індивіда // Людина і політика. -