УДК [323.12:316.64](091)(477)

Гулай В.В., Національний університет "Львівська політехніка"

Екстремізація масової політичної свідомості польського населення Волині в часи конфлікту 1943-1944 рр.

У статті аналізуються складні механізми процесу екстремізації масової політичної свідомості поляків Волині в умовах загострення взаємної конфронтації з українцями. Особливу увагу звернено на походження та структуру етнічних установок, забобон та стереотипів. Автор окремо характеризує найпоширеніші негативні стереотипи українців.

The article analyzes complicated mechanisms of the extremization process of mass political awareness among Polish population of Volyn region under conditions of confrontation with Ukrainians. Special attention is devoted to origination and structure of ethnic prejudicess and stereotypes. The author provides characteristics of the most spread ethnic stereotypes of Ukrainians.

Постановка та актуальність проблеми. Вибір пропонованої теми дослідження зумовлений необхідністю комплексного

аналізу міжнаціональних стосунків у Західній Україні в роки Другої світової війни. Без розкриття цієї драматичної сторінки історії важко сподіватися на справжнє українсько- польське порозуміння та примирення.

Аналіз попередніх досліджень. Окремі аспекти окресленої проблематики, передусім боротьба польського та українського збройного підпілля за опанування теренами Волині знайшли відображення у роботах українських та польських вчених К. Бондаренка, Є. Вєнгерського, Я. Грицака, І. Ільюшина, Ю. Киричука, Г. Піскуновича, В. Сергійчука, Ж. Тожецького, Е. Яворського та ін. Проте наразі відсутніми є власне етнополітологічні розвідки українсько-польських відносин в роки Другої світової війни, зокрема, питань екстремізації масової політичної свідомості обох народів в період збройного протистояння на Волині в 1943-1944 рр.

Метою роботи є спроба з'ясування механізмів екстремізації масової політичної свідомості поляків Волині в умовах загострення взаємної конфронтації з українцями в 19431944 рр.

Досягнення поставленої мети потребує вирішення наступних завдань:

визначення чинників, що зумовлюють домінування в масовій свідомості конфронтаційних ідей, поглядів та переконань;

аналізу найбільш усталених негативних етностереотипів поляків Волині;

з' ясування впливу стереотипізованих оцінок на повсякденне життя та політичні орієнтації польської спільноти в ході конфлікту з місцевим українським населенням.

Виклад основного матеріалу. Кожна етнічна група прагне до самовідображення, виділення себе в континіумі етносоціальних утворень, зокрема, через систему образів своєї спільноти [13, с. 153]. Обумовлені специфікою соціального середовища вони створюють передумови для формування відповідних установок.

Серед установок помітне місце відіграють спрямовані на цінності, пов'язані з національним буттям певної спільноти або національні установки [5, с. 156].

Л. Дробижева аналізує чотири найпоширеніших види національних установок, пов'язаних із ставленням до:

міжнаціональних контактів у виробничому колективі;

іншонаціонального керівництва;

родинних контактів;

дружніх зв'язків [4, с. 120].

Зрозуміло, що все багатство національних компонентів соціальних установок не може вичерпуватися зазначеними проявами при їх національних контактах. В реальній дійсності життя етнічної спільноти в різних сферах її життєдіяльності мають місце й інші конкретні ситуації широкого соціального плану, які передбачають наявність вибіркової мобільності та готовності до дій, що мають велику соціальну значущість для етнічної спільноти на певному етапі її розвитку [3, с. 120].

Нерідко вони набувають виразно конфронтаційної спрямованості, що закладає основу для виникнення та побутування національного екстремізму як орієнтації на крайні погляди, ідеї та заходи представників однієї етнічної спільноти стосовно іншої.

Обумовлені історичними, соціально- економічними, політичними та ідеологічними чинниками національні установки, в тому числі радикально ворожі, посідають вагоме місце в масовій свідомості. Саме система національних установок закладає передумови для формування етнічних стереотипів.

Етностереотип - це узагальнений, емоційно насичений образ етнічної групи чи її представників, який створений історичною практикою міжетнічних відносин [5, с. 98]. Відображаючи прагнення людей до збереження позитивної етнокультурної ідентичності, етностереотип відіграє важливу соціальну роль як чинник консолідації та фіксації етнічної групи.

Якщо розглядати етнічний стереотип як груповий еталон, який склався на основі громадської думки однієї етнічної групи про найяскравіші характеристики іншої, то в його структурі можна виділити наступні складові:

констатація особливостей чужої етнічної групи;

ставлення до цих особливостей, що передбачає їх оцінку;

формування певного типу поведінки стосовно даної етнічної групи [5, с. 157].

Можна виділити два основних типи прояву етнічної специфіки в стереотипах поведінки:

коли одним й тим же діям надається різний зміст в різних етнічних культурах;

коли один й той же зміст знаходить різне вираження у вчинках [1, с. 13].

Співвідношення між вербальною та реальною поведінкою в сфері міжетнічної взаємодії значним чином пов'язане з формуванням спонукальних мотивів поведінки особистості та її спрямованості. Для того, щоб в етнічному стереотипі наміри особистості реалізувати стереотип не розходилися з діями, цей стереотип, як і будь-яка соціальна норма має бути визнаний або як єдино можливий мотив діяльності, або раціонально сприйнятий індивідом як справедливий, небхідний та корисний [9, с. 77-78].

Невід' ємною рисою стереотипізованої політичної свідомості є спрощення складної та суперечливої політичної дійсності, що не дозволяє індивіду адекватно реагувати на перехідні та проміжні стадії розвитку ситуації або явища. Стійкість стереотипів створює бар'єр для сприйняття нової інформації, особливо якщо вона пов' язана з необхідністю відмовитися від конкретного стереотипу або навіть від системи стереотипних уявлень.

Механізм формування когнітивного компоненту етнічних стереотипів ще недостатньо зрозумілий. Через обмеженість міжетнічного спілкування пізнання іншої етнічної групи досить часто здійснюється на основі абсолютизації та перенесення рис, властивих окремим її представникам, на етнос в цілому.

Оцінка специфіки чужої етнічної групи визначає певний тип поведінки щодо неї. Наприклад, на основі обмеженої та неточної інформації про іншу етнічну групу може сформувати негативний етнічний стереотип, що виявляється не