відносин, духовна сфера відтворює їх, а також залишаючись незалежною від них, на основі практики, теоретичного доказу чи творчої фантазії митця, створює нові образи, ідеї, цінності, націлені в майбутнє, а тому це приваблює молодь, яка найбільш сприятлива до нового. Процес становлення українського суспільства на нових, цивілізованих засадах дає можливість прискорити процес формування і нових духовних засад орієнтації молоді, які дійсно за своєю суттю і напрямком збігалися б із гуманним призначенням самої людини.
У реальному житті, на жаль, відбувається процес "згортання" цілеспрямованого виховання, соціалізації молоді. Всезагальна комерціалізація, дорожнеча робить змістовне дозвілля недоступним для переважної більшості молоді. Молоді люди часто потрапляють під вплив примарних цінностей і розуміють життєдіяльність як необхідність "зробити гроші", не замислюючись над моральним змістом діяльності.
На думку автора, зростаюча бездуховність, самозадоволення, агресивна байдужість, зневажливе ставлення до знань, науки, інтелекту, до людей розумової праці може обернутися національною трагедією, і тому все зазначене слід розцінювати як моральну і духовну кризу. Налагодження нової економіки, виховання і формування нової людини є не що інше, як паралельні і взаємозалежні процеси.
Введення ринкових відносин впливає на суспільство, зокрема на молодь, у двох напрямках; по-перше, створюватимуться умови щодо більш повного задоволення їх матеріальних потреб, з другого боку, на основі покращення матеріальних потреб (умов) виникне більше можливостей і для духовного розвитку молоді, підвищення політичної зрілості молоді. Це спонукає молоду людину до піднесення її культурного та політичного рівня підготовки, чесно ставитися до праці, цінувати істинно наукові прогнози суспільного розвитку.
Як показує аналіз основних документів, прийнятих за останні роки з проблем молодіжної політики, - відповідна перспектива для створення соціально-економічних умов духовного розвитку молоді є. Так у Законі України "Про сприяння соціальному становленю та розвитку молоді в Україні" записано, що держава гарантує працездатній молоді рівні з іншими громадянами права на працю, надання працездатній молоді першого робочого місця на термін не менше двох років після закінчення чи припинення навчання або після військової служби. Приймаючи такі декрети в підтримку молоді, держава хоч і втрачає дещо в матеріальному плані, але в майбутньому це окупиться духовними здобутками молоді, а згодом - її значним внеском у розбудову суспільства в усіх напрямках і сферах.
Участь молоді у виборчих процесах 2004 та 2006 років продемонструвала різке підвищення рівня її політичної активності. Постає важливе завдання виховання відповідальності молодих людей за майбутнє держави і за власне майбутнє кожного зокрема.
Щоб сприяти успішному виходу українського суспільства з кризи і спрямувати зусилля молоді на процес державотворення, слід формувати серед молоді справжні цінності, спроможні стверджувати гуманізм як політичне явище.
В умовах державного відродження України перед політологами ставиться завдання - відтворити розвиток української політичної думки як діалектичний процес з властивими йому протиріччями, досягненнями і втратами. Це завдання необхідно розв'язувати в контексті східнослов' янських культур, характерними ознаками яких було злиття з національною культурною традицією, зосереджуючи увагу при цьому на проблемі людини, соціумі.
Нового осмислення повинні набути характерні для ренесансного гуманізму світоглядні засади і погляди на людину і її призначення в світі, в центрі яких був інтерес до земних цінностей, творче начало в людині і засоби досягнення нею індивідуальної слави, яка особистість робить безсмертною. Важливо вивчати розвиток ренесансно-гуманістичних ідей національно- визвольної боротьби українського народу за соціальне, національне і духовне визволення.
В нових умовах незалежності України постає низка проблем, пов'язаних з особливостями розвитку політичної думки в країні. В минулому панівна ідеологія, політична і наукова практика виключали з поля зору ряд факторів і проблем, зокрема мови, наукової спадщини, проблеми національної незалежності, державної самостійності та ін.
Розвиток національного менталітету в різних регіонах розшматованої країни мав свої особливості. Перш за все він виявлявся в ставленні до тієї політичної системи, яка володіла певною частиною території України.
З ХІХ століття в розвитку української політичної думки можна відзначити два головних осередки - Східну Україну, центром якої був Київ, та Західну, де найвпливовішим осередком національного руху були Галичина з центром у Львові та Буковина. Економічна і політична залежність розділеної України негативно відбилася на розвитку національної культури, просвіти, економіки, матеріальному добробуті народу. Таке становище України зумовлювало стан громадсько-політичної думки на соціально-психологічних настроях сус-пільства. Домінуючою й інтегруючою серед них була ідея національної єдності та державної незалежності.
Своєрідність політичної думки в Україні полягає в притаманному їй гуманізмі, визнанні величі наділеної розумом людини, досить розвиненій національній самосвідомості. Важливим здобутком політичної думки було визнання ролі національної культури у відродженні державності. Оскільки культура в процесі історичного розвитку виявилася більш життєстійкою після нападу ворожих сил і руйнації, її збереження стає основою для наступного відродження державності.
М. Грушевський вважав першим державним об' єднанням українців-русів у розвитку історії української культури Антське царство, яке утворилося в ІІ столітті нової ери. Державно- політичне і правове життя в Антському царстві будувалося на засадах глибокого демократизму. Всі важливі загальні питання вирішувались на народних зборах - віче. Культура того часу сформувала надто важливі чинники української матеріальної і духовної культури, які відчувалися впродовж віків існування українського народу та подальшого відродження державності і мають культурне значення і для сучасності.
Політична культура народу розпочинається з моменту усвідомлення ним необхідності державної форми організації свого життя і