УДК 327.51+327.82

Шевчук О.В.

СТРАТЕГІЧНИЙ ТРИКУТНИК США - КНР - РФ У ДОСЛІДЖЕННЯХ РОСІЙСЬКИХ ПОЛІТОЛОГІВ

У статті здійснена спроба структурування напрямків та течій у сучасній російській історіографії щодо формування та реалізації російської зовнішньополітичної стратегії в механізмі взаємовідносин США - КНР - РФ.

Ключові слова: історіографія, російська історіографія, зовнішньополітичні стратегії, Азійсько-Тихоокеанський регіон, стратегія, міжнародні відносини, міжнародна політика, дипломатія.

В статье осуществлена попытка структурирования направлений и течений в современной русской историографии относительно формирования и реализации русской внешнеполитической стратегии в механизме взаимоотношений США - КНР - РФ.

Ключевые слова: историография, российская историография, внешнеполитические стратегии, Азиатско-Тихоокеанский регион, стратегия, международные отношения, международная политика, дипломатия.

In the article the author makes an attempt to stricture trends and tendencies in modern Russian historiography re the formation and realization of Russian foreign-policy strategy in the mechanism of mutual relations of the USA - PRC - RUS.

Key words: historiography, Russian historiography, foreign-policy strategies, Asian- Pacific region, strategy, international relations, international politics, diplomacy.

Розпад СРСР стимулював появу аналітичних досліджень, в яких аналізується та критично висвітлюється досвід політики біполярного протистояння між СРСР та США в системі міжнародних відносин Азійсько-Тихоокеанського регіону, а також окреслюється стан та перспективи, й прогнозуються моделі взаємодії США-РФ щодо КНР в нових геополітичних умовах. Серед аналітичних розробок російських політологів можна виокремити декілька основних напрямів дослідження. Перший - вивчення та прогнозування можливих меж та перспектив російсько-американської співпраці як у глобальному масштабі, так і на регіональному рівні, і впливу цих відносин на характер взаємодії з КНР. Другий - дослідження динаміки американо-китайських відносин та їх детермінуючого впливу на характер взаємин РФ з США та КНР. Третій - прогнозування майбутньої ролі КНР в системі зовнішньополітичних пріоритетів РФ в АТР, вивчення факторів зближення та розділення щодо російсько-китайського стратегічного співробітництва.

Аналіз і оцінки ідейно-політичних дискусій щодо формування глобальної стратегії США в 1990-ті роки представлений у колективних монографіях авторитетних російських фахівців- міжнародників «Росія і США після закінчення холодної війни» (відп. ред. В.А. Кременюк) [1], «США на межі століть» (відп. ред. С.М. Рогов та М.Г. Носов) [2], «США в новому світі: межі могутності» (відп. ред. В .І. Кривожиха) [3], «Політика США в світі, що змінюється» (відп. ред. П.Т. Подлєсний) [4]. Зовнішньополітичній стратегії США в нових геополітичних реаліях присвячені роботи А.І. Уткіна, В.І. Кривожихи, М.А. Троїцького, Н.Е. Сорокіна, А. А. Кокошина, ЕП Бажанова, А.О. Аріна, ЕВ. Альохіна, К.С. Гаджиєва, Т.О. Шаклеіної, В.С. Ковалкіна, А.С. Панаріна. У цих роботах автори, використовуючи нові документальні джерела, висвітлюють механізми формування зовнішнього курсу США, характеризують пріоритетний вплив домінантних груп у конгресі та сенаті США щодо змістовного наповнення зовнішньостратегічних настанов; аналізують розробку представниками американських політико- академічних кіл концептуально-теоретичних засад зовнішньополітичної стратегії та її практичну реалізацію. Особливий інтерес у цьому відношенні представляють розробки сценаріїв щодо подальшої еволюції зовнішньої політики США та реакції з боку Росії на їх практичне втілення. Можна виділити аналітичну розвідку, розроблену в межах проекту «Зовнішні умови розвитку Російської Федерації в 20072017 рр.», яка реалізується Радою із зовнішньої та оборонної політики РФ. Керівником проекту виступив відомий російський фахівець-міжнародник С.А. Караганов [5]. Аналізуючи визначальні тенденції сучасного міжнародного процесу, автори проекту підкреслюють: «У ситуації, яка складається в Росії не залишається іншого вибору, крім того, щоб залишатися в майбутньому (у крайньому випадку протягом 20-25 років) потужною ядерною державою. Необхідно прискорити створення науково-технічної бази по ключовим напрямам розвитку засобів збройної боротьби із залученням найкращих інтелектуальних сил» [5, с. 38].

Проблемний спектр взаємовідносин між РФ та США в ситуації формування основних вимірів сучасної системи міжнародних відносин розглядається в публікаціях російських політологів О.І. Сафронової,

Д. Богатурова, А.В. Торкунова, С.М. Рогова,

Ніконова, М.Ю. Зеленкова, Н.А. Комлевої, О.О. Харченко тощо. У цих наукових публікаціях автори визнають визначальний вплив на формування структури міжнародних відносин політико-економічного потенціалу США. Разом з тим, відстоюється думка щодо загроз стабільності моделі однополярного світу, що розбудовується США, а як альтернатива пропонується модель багатополюсного світу, в якій одне з визначних місць належить РФ. Питанням формуванню політики США щодо Росії на рубежі ХХ-ХХІ ст. були присвячені спеціальні роботи А.Г. Арбатова, Г.А. Арбатова, В.І. Батюка, Н.А. Косолапова, А.Ю. Мельвіля, Р. Медвєдєва, В. Іноземцева, С.В. Кортунова,

А. Караганова, Е.Б. Капустіної. У них розглядаються як загальні питання формування зовнішньополітичної стратегії США, так і конкретні питання, пов'язані з розвитком американо-російських відносин на глобальному та регіональному рівнях у період після закінчення холодної війни. Разом з тим, у цих роботах, присвячених формуванню та практичній реалізації глобальної зовнішньополітичної стратегії США в постбіполярну епоху, висвітлення специфіки міжнародних відносин в Азійсько- Тихоокеанському регіоні носить опосередкований характер, а основна увага приділена питанню взаємовідносин США з РФ, яка прагне віднайти своє місце в нових геополітичних умовах.

Питання політики США щодо КНР та їх впливу на динаміку взаємовідносин РФ з США та з КНР після закінчення біполярного протистояння розглядаються у працях провідних російських сходознавців та теоретиків міжнародних відносин А.О. Аріна, АД Богатурова, Е.Д Лозанського,

М. Хазанова, В.В. Міхєєва, А.Г. Ларіна, А. Блінова, Д.В. Треніна, С.М. Труша.

Виділимо колективні монографії під редакцією

Л. Лі [6] та Г. Д. Агафонова [7], в