У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


УДК 32

УДК 32.01:316.6

Шайгородський Ю.Ж.

РЕГУЛЯТИВНА ФУНКЦІЯ МІФА В ПОЛІТИЧНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ

Стаття присвячена політичній міфології, психологічним аспектам політичного менеджменту й моделюванню нових варіантів політичної поведінки та їх використанню в умовах сучасного суспільства.

Ключові слова: політична міфологія, політичний менеджмент, політична психологія, суспільство, міф, ідеологія, політична культура, соціальна утопія.

Статья посвящена политической мифологии, психологическим аспектам политического менеджмента и моделированию новых вариантов политического поведения и их использования в условиях современного общества.

Ключевые слова: политическая мифология, политический менеджмент, политическая психология, общество, миф, идеология, политическая культура, социальная утопия.

Article is dedicated to political mythology, psychological aspect of political management and modeling new variant political behavior and their use in condition modern society.

Key words: political mythology, political management, political psychology, society, myth, ideology, political culture, social utopia.

Перетворення, які є своєрідною ознакою сучасної України, торкаються усіх без винятку сфер суспільного життя. Актуалізується проблема радикальних змін і у галузі політичного управління. Практика свідчить, що ці зміни не можуть обмежуватися лише пошуком нових форм і методів управлінської діяльності. Не можуть вони обмежуватись і запозиченими чи адаптованими, ефективними у країнах із ринковою економікою, управлінськими прийомами. У наших умовах зміна управлінської системи завдання не з простих. У нашій країні протягом тривалого часу домінувала значною мірою політизована і міфологізована командно-адміністративна система. Її форми і методи багато в чому збереглися й до сьогодні і вже традиційно проявляють себе під час вирішення складних, конфліктних чи кризових ситуацій. Новий менеджмент політичної сфери формується дуже повільно. Причому цей процес обмежується переважно пошуком і змінами форм управлінських інституцій. Процес апробації й утвердження нових напрямів сучасного менеджменту зустрічається з багатьма об'єктивними та суб'єктивними перешкодами. Серед них - нестабільність і непередбачуваність української політики. Вона сповнена суперечностями, невирішеними конфліктами, постійними загрозами і кризовими явищами. Саме у кризових ситуаціях ефективність управління проявляється не лише через прийняття рішень щодо використання ресурсів, але й через уміле використання методологічного інструментарію, який може забезпечити визначення продуктивних варіантів цих рішень. Відповідність управлінського інструментарію, що використовується, стану і особливостям політичної, соціально-економічної системи є центральною умовою ефективного управління. Більше того: в умовах кризи цей аспект стає вирішальним.

Сьогодні важко уявити політичну діяльність, котра цілком ґрунтувалася б на раціональних засадах. Ефективним інструментом для конструювання політичної реальності, вибудови нової ціннісної системи стає політичний міф. Адже будь-яку ідеологічну доктрину неможливо аналізувати, виходячи лише з її змісту. Ідеологія - своєрідний результат соціокультурної міфотворчості, та успіх ідеологічного проекту значною мірою залежить від «рівня» цієї творчості. Саме тому розробка стратегії модернізації політичного управління має враховувати цей важливий аспект.

Передусім, йдеться про гнучкі й ефективні системи, здатні адаптуватися до мінливого зовнішнього середовища і надавати політичним менеджерам широкого простору діяльності щодо визначення стратегічних завдань і пріоритетів; розуміння політичного контексту та інституціональних факторів; врахування інтересів різних груп і зміни балансу сил в потрібному напрямі; оцінки етичних аспектів і соціальних наслідків політичних рішень; забезпечення демократичних норм і цінностей; управління політичними й організаційними змінами з урахуванням соціально-психологічних, культурних, національних, інституціональних та особистісних факторів. Усе це актуалізує потребу виваженого та обґрунтованого використання психологічних механізмів, засобів і методів у політичному управлінні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як відомо, концепція політичного менеджменту сформувалася в рамках загальної теорії управління [1; 2; 6; 7; 11; 12 та ін.]. Власне, управлінська теорія відносно політичного менеджменту є загальною методологією, яка задає скориговані політичні орієнтири для формування виважених політичних рішень. Як система політичних, правових, моральних, філософських, психологічних поглядів ця теорія набуває управлінського змісту тому, що в ній відбивається увесь спектр суспільних відносин.

Разом із тим, однієї загальної теорії управління на сьогодні недостатньо для здійснення політичного управління. Політичний менеджмент - яскравий зразок синтезованої науки. Цей складний науковий комплекс утворений на перетині трьох предметних сфер [4, с. 115]:

соціально-політичної (політичні, соціологічні, економічні науки);

когнітивно-епістемологічної (філософія, психологія, інформаційно-комунікаційні дослідження);

менеджеральної (державне управління, організаційна теорія, загальний менеджмент).

Суттєвим надбанням такого синтезу стало дослідження політичних процесів, яке базується, передусім, на застосуванні психологічних підходів і методів [10; 16; 21; 22; 28; 29 та ін.].

Дослідженню психологічних аспектів політичного менеджменту приділяють пильну увагу як вітчизняні вчені - Д. Видрін, В. Корнієнко, В. Лозниця, Г. Почепцов, Г. Щокін та ін., так і зарубіжні - К. Абульханова, Д. Ольшанский, Н. Пряжников, А. Фернхем, П. Хейвен та ін. [3; 8; 9; 13; 14; 15; 20; 25]. Їх праці дають змогу проаналізувати психологічні особливості сучасних політичних явищ, виявити основні психологічні риси різних суб'єктів політичного менеджменту, окреслити ефективні шляхи політичних комунікацій тощо.

Невирішені складові загальної проблеми. До теоретико-методологічного аналізу проблеми тією чи іншою мірою зверталися такі сучасні дослідники, як, зокрема, В. Горський, К. Гаджієв, Т. Запорожець, А. Карась, С. Кара-Мурза, А. Лобок, М. Попович, Я. Поліщук, Г. Почепцов, Л. Харченко. Їхні розвідки свідчать про актуальність проблеми, що стосується місця і ролі політичного міфа в системі політичного менеджменту.

Мета статті. Розвиваючи положення, сформульовані авторами публікацій щодо психологічних аспектів політичного менеджменту, доцільно досліджувати політичну міфологію як елемент, який суттєво впливає на процеси управління в сучасних умовах. Йдеться, зокрема, про необхідність моделювання нових варіантів політичної поведінки та можливе використання їх у створенні концепції


Сторінки: 1 2 3 4