Для "Р" та "А" підготовка в навчальних закладах є першочерговим завданням, менш важливим є подальший розвиток. Оскільки така підготовка асоціюється з певною галуззю чи організацією, вона передбачає подальше працевлаштування та навчання на робочому місці, що може включати вивчення будь-яких чи всіх організаційних структур та правил і положень. Звичайно, знання та навички, необхідні для виробництва результату та систематизації ефективних методів, важливі для належного врядування. Натомість, така підготовка створює некомфортну ситуацію щодо діяльності в режимі "Е" та "І".

У деяких університетах світу менеджмент і управління розглядаються як підприємництво, хоча їхні бізнес-школи функціонують як складові економічних шкіл (шкіл економіки), де навчають економічній теорії, а саме: знання фінансів, оцінка ризику, визначення можливостей на ринку. Проте зазначимо, що добре підготовлений "Е" не обов’язково стає добрим менеджером (управлінцем).

І. Адізес говорить про переорієнтацію місії освіти [3, c. 273]. Звичайно, недостатньо отримати підготовку виключно з одного аспекту управління. Всі аспекти є важливими і необхідними. Необхідно знати основні засади своєї спеціальності ("Р"), адміністративні методи ("А"), визначати цілі, працювати в умовах невизначеності ("Е"), співпрацювати з іншими, управляти всезростаючими конфліктами ("І").

І. Адізес зазначає, що лідер тієї чи іншої сфери повинен відповідати моделі Раеі, а не Р—; адміністративний менеджер - рАеі, а не -А-- тощо. Лідер повинен демонструвати всі ролі (до рівня відповідності вимогам завдань його діяльності), в той же час одна (або більше) із них повинна превалювати - залежно від завдання, що виконується, - але не всі чотири. Найвидатніші лідери світу не були ідеальними в усіх чотирьох ролях, як правило, вони превалювали в "І" ролі та одній чи двох інших.

Якщо людина не здатна на будь-яку із певних ролей (жодна із ролей їй не притаманна), сумнівно, щоб навіть найкраща система підготовки з управління зробила її хорошим лідером.

Основною метою підготовки лідерів (не має значення, чи це підготовка керівників найвищого рівня в навчальному закладі, чи магістра бізнес-управління (МВА) в бізнес-школі) є не формування РАЕІ, не заповнення пробілів в індивідуальному коді РАЕІ, а забезпечення інструментів, необхідних для реалізації кожної із ролей і, що найважливіше, підготовка людей працювати з тими, чиї стиль та ролі не відповідають їхнім власним.

Підготовка спрямовується на обізнаність про РАЕІ на кожній посаді, на те, щоб навчити вилучати користь, а не відчувати загрозу від незнайомих стилів і пріоритетів колег, вищестоящого керівництва.

"Р" та "А" з причини того, що вони є переважно ролями, які вимагають програмованих рішень, передбачають відповідну професійну підготовку. "Е" та "І" залучає непрограмовані рішення, тому передбачає професійний розвиток.

З метою розвитку людина реалізує свої сильні сторони і намагається посилити слабкі. У зв'язку з цим постає проблема можливості ефективного розвитку. Використання цієї нової парадигми передбачає визначення цілей навчальних закладів. Згідно з новою управлінською парадигмою, виникають нові пріоритети - кожен, хто навчається, повинен усвідомити, що він (вона) не є і не буде ідеальним керівником. Із цього твердження природно формуються такі принципи та стратегії підготовки:

· виконання навчальної програми;

· усвідомлення та повага до різноманітних управлінських та індивідуальних стилів;

· розвиток стратегій ефективної комунікації з представниками інших стилів;

· розвиток стратегій ефективної комунікації під час спілкування з іншими людьми, які повинні розуміти предмет розмови, незважаючи на відмінність стилю.

Щодо підготовки "Р" та "А" ролей (як головних чи другорядних) зазначимо, що "Р" опановує дисциплінами своєї професії, спеціальності, як правило, засобами традиційного викладання. Для підготовки "А" необхідні курси з управління, організації, систематизації, використання контролю тощо, тобто курси, які вивчають процес прийняття рішення від формування до реалізації. Підготовка "Е" та "І", чиї ролі є надзвичайно важливими для суб'єктів політичної діяльності (особливо - посадовців найвищого рівня), базується на курсах із переважно непрограмованих рішень, які основуються на таланті та інтуїції. Неможливо бути успішним у цих ролях лише завдяки засвоєнню (чи запам’ятовуванню) певних правил. Необхідними для цих ролей є такі характеристики, як-от: ризик, високий рівень тривоги, інтуїція. Так, аналіз програм підготовки, які найбільше відповідають "Е" та "І", демонструє, що їхні розробники беруть до уваги те, що ті, хто навчається, вже мають базові "Е" та "І" навички. Метою підготовки в цьому випадку стає систематизація "Е" та "І" щодо специфічної діяльності.

Для "Е" курси із використанням інтерактивних методик (наприклад, мозкових атак) надають інформацію щодо того, як стимулювати творчість і використовувати її систематично.

Підготовка "І" включає курси з процесу фасилітації, організаційного розвитку, управління змінами, лідерства.

Типовим недоліком традиційних програми підготовки суб'єктів управління є те, що вони акцентуються на індивідуальному навчанні, а не роботі команд. Натомість, після вивчення різноманітних характеристик і ролей управління, індивідуальна форма стає неефективною. Робота наодинці - це робота у вакуумі. Розвиток відбувається, коли йде робота з кимось (у парі, групі). Тому, на думку І. Азіса, традиційна підготовка не може ефективно впливати на важливі зміни у світі і суспільстві [3, c. 281]. Випускники зазначених програм підготовки часто не в змозі пояснити вигід від отриманого досвіду. Як правило, називається приведення знань "у певну систему". Тому ефективною є підготовка, яка здійснюється в кластерах із п'яти чи більше учасників команди. Команди, члени якої працюють разом,