УДК 35.8.9

О.М. Любарська

УРАХУВАННЯ ДОСВІДУ ШВЕЦІЇ В РЕГІОНАЛЬНІЙ ГЕНДЕРНІЙ ПОЛІТИЦІ

У статті розглянуто актуальні проблеми формування регіональної гендерної політики на основі досвіду Швеції, обґрунтовано потребу її реалізації та надано рекомендації щодо впровадження.

У сучасному демократичному суспільстві гендерний паритет розглядається як певний взірець можливого вдосконалення соціальних відносин, а його формування - як конкретна діяльність щодо поліпшення цих відносин, становища людини. Однак для того, щоб гендерний паритет усе більше ставав реальністю, потрібне осмислення нових моделей жіночого і чоловічого буття, взаємодії соціальних інституцій, що передбачає поглиблену науково-теоретичну розробку цієї проблеми. Допомогою в цих розробках стала «Програма рівних можливостей та прав жінок в Україні», що є спільним проектом Європейського Союзу, Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку і Програми розвитку ООН. Загальною метою цього проекту є підтримка державних інституцій та громадянського суспільства в забезпеченні гендерної рівності в Україні відповідно до міжнародних, конституційних та зовнішніх зобов'язань, а також у межах урядових програм діяльності. У нас є чинним Закон України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків» та міжнародні зобов'язання у сфері забезпечення гендерної рівності, але треба привести нормативну базу відповідно до цих документів, виробити механізми та упровадження на національному, регіональному та місцевому рівнях. Названа програма сприяє розвитку культури і освіти без гендерної упередженості та включенню питань з гендерної обізнаності і чутливості до системи освіти.

Серед завдань, що стоять перед Програмою, - розвиток та посилення національного механізму забезпечення гендерної рівності, урахування міжнародного досвіду при розробці та впровадженні державних та обласних планів дій з утвердження гендерної рівності. Через систему центрів з підвищення кваліфікації в усіх областях України організовуються тренінги для державних службовців, обласних та місцевих органах влади, що відповідають за розробку та впровадження гендерної політики. Програма сприяє запровадженню гендерних стандартів у системі освіти, підтримує формування системи методик та стандартів гендерної освіти для вчителів та викладачів України. Зараз розробляються рекомендації та методології для вчителів із подолання гендерних стереотипів у процесі навчання. Головне - формування освітніх програм без гендерної упередженості. Для цього готуються рекомендації із проведення гендерної експертизи шкільних підручників, посібників та освітніх програм, відбувається розробка гендерно-чутливих програм для студентів ВНЗ.

У межах цієї програми вивчався досвід Швеції. На меті - ознайомлення з гендерною політикою країни, де з 1921р. існував жіночий рух, а з 1965 p., тобто уже сорок чотири роки, вирішуються питання гендерного розвитку. Зробимо декілька порівнянь. У Швеції 51% жінок, 49% - чоловіків. Жінки починають переважати після 35 років. В Україні 63% складають жінки, вони починають переважати з 25 років. Тривалість життя в Швеції 83 роки у жінок, 79-у чоловіків. В Україні: у жінок - 72 роки, у чоловіків - 63 роки. За ініціативою департаменту охорони здоров'я та соціального захисту введено ще один вимір людського життя: здорове, активне життя. В Швеції воно складає 75р. у жінок, 72 р. у чоловіків. В Україні такі цифри відповідно - 64 та 55 (усе це в середньому вимірі).

На прикладі Миколаївської області проаналізуємо, чому, незважаючи на те, що хлопців народжується більше (51,4% проти 48,6% дівчаток), при рухові від дитячих до молодих вікових груп відсоток осіб жіночої статі поступово зростає, а чоловічої,- відповідно зменшується, і вже починаючи з 30-річного віку, у структурі населення переважають жінки. При аналізі смертності населення в розрізі основних причин смерті простежується чіткий зв'язок між статтю та причинами смерті. Так, чоловіча смертність від зовнішніх причин захворюваності (аварії, участь у військових діях, різні причини дезадаптованості, що призводять до трагедії) вища за жіночу приблизно у 3,9 раза, від деяких інфекційних та паразитарних хвороб - у 3,7, від хвороб органів дихання - у 2,7, від новоутворень - у 1,6, від хвороб системи кровообігу - у 1,2. Особливо вражаючими є темпи зростання захворюваності та смертності населення області від соціально-небезпечних хвороб: туберкульозу та СНІДу. Серед регіонів України за цим показником область посідає передостаннє місце перед Одещиною. Тобто Причорноморський економічний регіон через своє географічне становище, особливості розвитку та менталітету людей, які там проживають, має свої особливості. Як засвідчує статистика [1, с.3], на Тернопільщині наприклад, 2007 року не було зареєстровано жодного випадку жіночої смерті від СНІДу.

Ці причини певною мірою зумовили значну різницю в очікуваній тривалості життя чоловіків та жінок: у чоловіків тривалість життя становила 61,1 року, у жінок - 73,1 року, тобто різниця склала 12 років. Проте в області накреслилася тенденція до збільшення народжуваності. Однак і тут ми знову маємо певну проблему. Наведемо дані головного управління статистики в Миколаївській області [1, с. 5.], де подаються показники народжуваності дітей жінками у віці 15 років і старше.

19,7% жінок означеного віку народили першу дитину поза шлюбом. Якщо порівнювати із Швецією, то продуктивний вік жінки починається після 30 років, коли вона спроможна заробляти, свідомо планувати своє життя, утримувати дитину. Позашлюбне народження дитини - рідкість.

Аналізуючи розподіл зареєстрованих шлюбів за статтю та віковими групами, можна зробити висновок, що залишається ще високою кількість шлюбів у 15-19 років (1723 серед жінок та 517 серед чоловіків) тобто тоді, коли