мовна політика. "Збалансована мовна політика є основою нашої єдності і прогресу", — відзначав він, виступаючи на 11-й Асамблеї народів Казахстану [4]. "Надзвичайно важливо, що за минулі роки в нашому суспільстві відбулося усвідомлення ролі казахської мови і культури як підмурівка, на якому будується вся споруда нашої державності і зближення", — підкреслив Глава держави [4].
Ухвалення Закону "Про мови в Республіці Казахстан" (липень 1997 р.) фактично передбачає перетворення казахської мови не просто на мову державну - тобто мову державних інститутів — уряду, парламенту, суду тощо, а на мову міжнаціонального спілкування. "Обов'язком кожного громадянина Республіки Казахстан є оволодіння державною мовою, яка є найважливішим чинником консолідації народу Казахстану. Державна мова - найважливіший фактор досягнення міжнаціональної злагоди і невід'ємна ознака будь-якої нації" [4].
Постановою уряду Республіки Казахстан від 5 березня 1996 року №281 затверджено "Порядок найменування і перейменування організацій, залізничних станцій, аеропортів, а також фізико-географічних об'єктів Республіки Казахстан та зміну транскрипції їх назв" (зміни внесено постановами від 03.07.2002 №717 і від 22.06.2005 №615) [6]. Цією Постановою передбачено реалізацію в державі єдиної ономастичної політики, заснованої на національних, історико-географічних, мовних особливостях Республіки Казахстан. Для чого мають бути поновлені історико- географічні топоніми, що були необґрунтовано замінені в минулому через різного роду суб'єктивні обставини. Нові найменування мають присвоюватися з урахуванням національних, мовних особливостей, а також географічних, історичних та соціальних умов [6].
27 листопада 2008 року відбулося засідання Комісії для подальшого вдосконалення мовної політики при Уряді Республіки Казахстан під головуванням Прем'єр-міністра Карима Масимова. Члени комісії розглянули перспективи подальшого вдосконалення нормативно-правової бази в галузі розвитку державної мови. Зокрема, було обговорено законопроект "Про внесення змін і доповнень до Закону Республіки Казахстан "Про мови в Республіці Казахстан", а також пропозиції щодо внесення доповнень до Закону Республіки Казахстан "Про державну службу" і затвердження системи "КАЗТЕСТ". Особлива увага надавалася визначенню переліку професій, спеціальностей і посад, для зайняття яких необхідно володіти державною мовою в певному обсязі і відповідно до кваліфікаційних вимог [6].
Виступаючи в Астані на сесії Асамблеї народів Казахстану [7], Президент держави Нурсултан Назарбаєв заявив про поступовий перехід країни на латинський алфавіт і доручив уряду впродовж півтора року надати конкретні пропозиції щодо переходу на новий алфавіт (принагідно зазначимо, що початково в основі казахської писемності лежала арабська графіка, а з 1928 року - латиниця. 1940 року казахську графіку було переведено на кирилицю — на основі російської графіки). Президент також зобов'язав Кабмін розробити заходи матеріального стимулювання вивчення казахської мови тими громадянами, хто її погано знає або не знає зовсім. Таким чином, казахській мові - причому на основі латиниці - віддано видиму перевагу, яку Президент держави має намір реалізувати в найближчому майбутньому. Зокрема, відомий указ Назарбаєва про переведення до 2010 року всього діловодства в державі на казахську мову [7]. Разом з проголошенням мовної реформи влада Казахстану заявила про запуск програми з активного запровадження в освітню систему англійської мови.
7 лютого 2001 року Президентом Республіки Казахстан було затверджено Державну програму функціонування і розвитку мов на 2001-2010 роки. У цій Програмі визначено три основні напрямки стратегії державної політики в галузі розвитку мов: розширення і зміцнення соціально-комунікативних функцій державної мови; збереження культурних функцій російської мови; розвитку мов етнічних меншин [1]. 30 травня 2006 року Президент держави вніс доповнення до цієї Програми. У них було визначено комплекс заходів щодо запровадження казахської мови в сферу державного управління, у законодавчій владі, в судочинство, збройні сили, правоохоронні органи, в освітніх закладах, тобто поступово і послідовно казахська мова має поширитися на всі сфери життєдіяльності суспільства.
У практиці міждержавного співробітництва Республіки Казахстан обов'язковою умовою має стати використання державної мови при підготовці і укладанні міжнародних договорів. Офіційні заходи слід проводити державною мовою, забезпечуючи при цьому якісний синхронний переклад іншими мовами. Нормативно-правові акти, виступи посадових осіб, документи для службового користування мають готуватися насамперед державною мовою. Відповідно до Програми державним органам слід провести роботу щодо поетапного переходу до 2010 року діловодства, ведення обліково-статистичної, фінансової і технічної документації державною мовою.
Постановою уряду Республіки Казахстан від 21 листопада 2007 року №1122 було затверджено Концепцію розширення сфери функціонування державної мови на 2007-2010 роки, підвищення її конкурентоздатності [ 8], яка, зокрема, передбачає, що "формування конкурентоздатного простору, умов для розвитку державної мови стане одним із стратегічних завдань зміцнення і дальшого розвитку... країни як правової, демократичної і соціальної держави" [8 ].
Висновки з даного дослідження. Казахстанська мовна політика цілком адекватно відповідає не лише загальнодержавним цілям, але й потребам усіх представників багаточисельних етносів, які населяють Казахстан. Вона також надає всі можливості для розвитку людського капіталу в Казахстані, що особливо важливо зараз, на порозі модернізаційного стрибка країни щодо входження до числа 50 найбільш розвинутих країн світу. Такий підхід до розв'язання мовних проблем на державному рівні може бути прикладом для сучасної України у вирішенні державотворчих проблем, у тому числі й реалізації державної мовної політики.
Перспективи подальших розвідок. Подальші плани наших досліджень лежать у площині порівняння мовної державотворчої практики України з модерною мовною практикою Російської Федерації.
Література:
1. http: /www.eurasianhome.org/xtl/t/analysis
2. Шаймерденов Е.Ш., Шаукенова З.К. Перспективы развития языков в Казахстане.— А.: Мысль,