УДК 027. 081 : 004 Віктор ХЛАНЬ,

провід. наук. співроб. ІДПДБ

Антон ВІТУШКО,

провід. інженер відділу технологій електронної обробки інформації НБУВ

Формування моделі користувача в інтелектуальній інформаційній системі

Досліджується тема інтелектуалізації інформаційного пошуку шляхом створення методів адаптування до інформаційних потреб аналітика завдяки моделі користувача, аналізується процес формування моделі користувача в інтелектуальній інформаційній системі.

У зв'язку з активізацією процесів інформатизації суспільства принципово змінюється роль бібліотек у сучасному світі. Бібліотека стає інтелектуальним посередником між людиною та інформацією. І потреба в таких послугах зростає, оскільки з величезною швидкістю збільшується обсяг доступної інформації, розмаїтість її подання й засобів роботи з нею. Все це істотно ускладнює для користувача завдання пошуку потрібної інформації і її подальшу обробку.

Завдяки більш широким інформаційним можливостям бібліотек виникає необхідність у наданні нових видів сервісів. Однією з важливих складових цих сервісів є інформаційно-аналітичне забезпечення.

Ефективне розв'язання аналітичних завдань потребує наукової розробки та подальшого впровадження в практичну діяльність відповідних підрозділів інтелектуальних технологій (ІТ), за допомогою яких можна опрацьовувати значні обсяги неструктурованої інформації.

Зокрема, суттєвого значення набувають ІТ, які забезпечують ефективну реалізацію усіх видів інтелектуальної діяльності та, у першу чергу таких, що складно формалізуються. На тлі впровадження ІТ, призначених для спрощення виконання аналітиком рутинних операцій та окремих найпростіших функцій, необхідно передбачити інтенсифікацію і підвищення ефективності інтелектуальних видів діяльності за рахунок комплексного використання ІТ, спрямованих на стимулювання евристичного, асоціативного й образного мислення аналітиків.

Вказане потребує накопичення та подальшого використання знань щодо процесу трансформації інформаційної потреби аналітика в запиті до інтелектуальної інформаційної системи (ІІС). Ґрунтуючись на отриманих знаннях, система має сформувати гіпотезу щодо необхідної

аналітику інформації та здійснити генерацію запиту на її одержання.

Оскільки інформація, з якою працює аналітик, не формалізована, у роботі пропонується використовувати інтелектуальну інформаційну систему, основу якої становитиме семантична мережа. Водночас, з метою якісного задоволення інформаційної потреби аналітика, при опрацюванні документальних матеріалів щодо досліджуваної предметної галузь вважається за доцільне враховувати інформацію про перебіг виконання інформаційною системою запитів користувача. Останнє потребує створення та подальшого використання в роботі інтелектуальної інформаційної системи моделі користувача та моделі його поведінки під час пошуку необхідної інформації [1].

Під моделлю користувача будемо розуміти наявні в ІІС знання про аналітика, які використовуються для відбору необхідної інформації та подальшої її видачі (візуалізації). Модель користувача описує (на поточний стан) знання та вміння конкретного аналітика й вважається «ідеальною» моделлю знань про аналітика, яка враховує знання про предметну галузь, типові помилки та когнітивні механізми.

Зокрема, модель користувача має враховувати: загальні характеристики аналітика, які не залежать від досліджуваної предметної галузі (наприклад: вік, стать, швидкість реакції, освіта, спеціальність тощо); ставлення аналітика до наданої інформації (документів), а саме: наскільки глибоко й повно він володіє знаннями і/або вміннями щодо досліджуваної предметної галузі; етапи взаємодії між системою та аналітиком під час вирішення завдань.

У загальному випадку процес формування моделі користувача відбувається таким чином. Первинна модель користувача вважається множиною понять щодо досліджуваної предметної галузі, за якою аналітику необхідно знайти релевантну інформацію.

На підставі загальної моделі предметної галузі (моделі знань та вмінь технолога) відбувається постановка завдання. Аналіз результатів та процесу отримання цих результатів використовується для створення ситуаційної моделі (оцінка понять, включених для пошуку інформації за досліджуваною темою).

Рис.1. Модель користувача в ІІС

Узагальнюючи окремі складові ситуаційної моделі, формуємо інтер- претаційну модель користувача. На наступному кроці інтерпретаційна модель користувача комбінується з поточною моделлю. Результатом є повна модель користувача, зображена на рис.1.

Модель користувача, яка використовується в перцепційно-інтерпре- таційній технології [2], представлена графом, вузли якого відповідають поняттям, а дуги - взаємозв'язку між ними. Кожний вузол та дуга мають деяку величину або набір величин (допускається спадкування величин), які характеризують ступінь значущості даного поняття для аналітика.

Формування моделі користувача в ІІС відбувається з огляду на тип інформаційного завдання, що розв'язується в системі (ознайомлення, конкретний пошук). Під час попереднього ознайомлення з досліджуваною предметною галузю (широкий погляд на проблему) модель користувача складається з множини тем для пошуку, що представлено онтологі- ями предметних галузей за напрямами роботи відповідних аналітичних підрозділів. При дослідженні предметної галузі аналітик має конкретне пошукове завдання, реалізація якого передбачає надходження відповідних документальних матеріалів або мультимедійної інформації, що враховується при формуванні первинної моделі користувача.

Таким чином, попередня модель користувача складається з теми для пошуку та множини понять з ваговими коефіцієнтами, які визначають важливість (значущість) вказаного поняття для аналітика:

Мк = (G1, U' У де Gy - множина об'єктів моделі користувача, U' - множина дуг, що пов'язують об'єкти моделі користувача. Кожна дуга показує взаємний зв'язок між темами або співвідношення між темами понять, які використовуються аналітиком. Модель користувача має вигляд семантичної мережі, структура якої і зоморфна структурі семантичної мережі предметної галузі.

При зміні теми дослідження змінюється тема для пошуку, а відповідно, і складові моделі користувача. Зокрема, відбувається її розширення за рахунок множини понять теми G; , при цьому змінюється значення показників, які визначають значущість понять, що входять до моделі користувача: Mki+1=Mkj ®G;, де Mk; - модель користувача на попередньому кроці; Gj - об'єкт досліджуваної предметної галузі, обраний користувачем; ф - операція додавання вершини до семантичної мережі. Показники, що визначають значущість понять у Mkj,