інформаційної частини об'єкта Gj * = Фі-і + SG. /2

Модель користувача складається з множини отриманих документів, тем, які використовувалися для пошуку, понять предметної галузі, що досліджується аналітиком та має вигляд семантичної мережі. На рис. 2 зображено структуру, що утворюється внаслідок встановлення зв'язків Uj між елементами, представленими темами пошуку, документами семантичної мережі предметної галузі й складовими моделі користувача.

Рис. 2 . Семантична мережа з елементами моделі користувача

У разі розв'язання інформаційного завдання, спрямованого на ознайомлення аналітика з досліджуваною предметною галузю, відбувається формування словника понять, встановлення відповідних вагових коефіцієнтів та тем для пошуку. При перегляді отриманих даних аналітик визначає пертинентну інформацію. На основі цих даних система здійснює адаптацію моделі користувача відповідно до його інформаційної потреби.

Підвищення рівня інтелектуальності інформаційної системи потребує врахування в моделі користувача дій аналітика, які йому необхідно здійснити для задоволення і нформаційної потреби. Модель вказаних дій має вигляд упорядкованої послідовності: m15 m2,...,mn, де кожний елемент П1; представлено моделлю користувача, на стан якої впливає тема пошуку та релевантність отриманих результатів.

Розглянемо нижче випадок, коли аналітик розв'язує інформаційне завданняя, пов'язане з пошуком даних стосовно досліджуваної предметної галузі. Зокрема, модель дій користувача має деревоподібну структуру й містить дві складові. Перша - теми, що були обрані та ігноровані системою під час пошуку. Друга - документи, обрані, ігноровані та отримані згідно з темою пошуку й вимогами аналітика. За результатами аналізу моделі користувача та семантичної мережі в інтелектуальній інформаційній системі відбувається формування варіантів можливого вибору аналітика (рис. 3).

Рис. 3. Модель дій користувача в ІІС

У наведеній вище структурі ребро (m означає, що для дослідження предметної галузі аналітиком обрано тему G3, системою опрацьовано запит та надано відповідні документи. Ребра (m2, m3 , m4) - аналітик вивчає документи G4, G5, G6, проте не обирає серед них пертинент- них, з урахуванням цього система формує для аналітика множину тем схожих з темою G3 для можливого подальшого пошуку. Ребра (m5, m6) - користувач для пошуку обирає тему G1, система виконує запит та надає множину документів, серед яких аналітик обирає G1 0; водночас система пропонує додаткову множину тем, близьких до G10. Ребро (m7-) - для подальшого пошуку аналітиком обирається тема G8; вказаний процес повторюється до задоволення аналітиком своєї інформаційної потреби.

Узагальнюючи вищенаведене, маємо: на першому кроці аналітик обирає тему для пошуку. На її основі формується множина документів, які надаються аналітику для опрацювання. На наступному кроці обрані для перегляду матеріали враховуються системою, у результаті чого змінюється модель користу-вача, і на її основі створюється нова множина документів, яку отримує аналітик для перегляду. У подальшому система аналізує документи, які зацікавили аналітика та синтезує наступні теми для пошуку, які за своїм контекстом реле- вантні темам, що вивчалися раніше. Також можливий інший варіант - коли система надає для пошуку нову тему з огляду на інтерес аналітика до конкретного документа (алгоритмом враховується список понять з даного документа).

На наступному етапі буде розглянуто процес ознайомлення аналітика з досліджуваною предметною галузю. У цьому випадку модель дій користувача представлено лінійною упорядкованою послідовністю m1, m2.,mn, якою визначається порядок надання тем користувачу, а також поняття, які належать до обраних тем.

Інтелектуальною інформаційною системою на основі моделі досліджуваної предметної галузі (представлена темами), аналізу семантичної мережі бази знань та з урахуванням результатів опитування аналітика здійснюється формування множини тем з подальшим ознайомленням користувача.

Визначивши досліджувану предметну галузь та множину понять, які необхідні аналітику для пошуку, система визначає тему (множину тем), для якої вказані поняття вважаються вихідними (тобто документи, знайдені за даним запитом, повинні визначати ці поняття). У подальшому, для обраних тем визначаються вхідні поняття. Системою реалізується зворотний зв'язок, суть якого полягає в отриманні від аналітика результатів оцінки цих понять.

Водночас для тих понять, з якими виникає ускладнення в оцінці, система намагається віднайти теми, де такі поняття будуть вихідними. У разі потреби, із бази знань користувачу буде надано документи, які мають максимальну вагу цих понять. Вказана операція виконується до визначення всіх тем для пошуку, а також понять, які входять до них.

З метою визначення оціночної функції нижче буде розглянуто процес використання моделі користувача для пошуку інформації.

Так, інтелектуальною інформаційною системою при задоволенні інформаційної потреби аналітика використовується критеріально- екстремізаційний механізм вибору. Згідно з запитом користувача проводиться формування функції пріоритетів.

Під час пошуку інформації, необхідної аналітику, існує декілька варіантів визначення опорних понять, які використовуються з метою ранжирування документів, зокрема:

аналітик тільки почав працювати, модель користувача не сформована, не задана множина понять, яка визначає мету пошуку. У такому разі система формує первинну модель користувача, яка містить множину всіх понять, що існують в інтелектуальній інформаційній системі з нульовим коефіцієнтом значущості (у аналітика відсутній запит на пошук);

аналітик почав працювати й вибрав тему для пошуку з досліджуваної предметної галузі, а також визначив множину понять з даної теми. При цьому формується первинна модель користувача, що містить множину даних понять з коефіцієнтами значущостіі заданими користувачем, і тему для пошуку з множини тем предметної галузі, які існують у системі;

аналітик працює з інтелектуальною інформаційною системою. У цьому випадку