УДК 001.32(4X09)

Ганна Індиченко,

наук, співробітник НБУВ, санд. іст. наук

АКАДЕМІЧНА НАУКА: ВІД СТАНОВЛЕННЯ ДО СУЧАСНОСТІ

У статті аналізується процес становлення академічного знання як невід'ємного компонента системи організації науки європейських країн. Визначаються характерні зсобливості академій наук та наукових товариств країн Європи.

Ключові слова: академічне знання, академія наук, наукове товариство, вчений.

Найдавнішими науковими об'єднаннями світу є академії наук. Слово :<академія» походить від імені афінськото міфічного героя Академа, на тесть якого було названо місцевість поблизу Афін, де збиралися учні Платона для філософських розмов, тому вважається, що першою академією була Платонівська. Згодом академією почали називати осередки вчених, філософів, поетів.

Виникнення перших академій наук або наукових товариств (які за своїми функціями є подібними до академій) в країнах Європи відноситься до XVII ст., часу коли відбувався інтенсивний економічний розвиток, зростання промисловості, національної свідомості.

У XVII ст. спостерігається бурхливий розвиток продуктивних сил, виникнення потреб у вдосконаленні засобів пересування водою та :уходолом, розвиток гірничої справи, ремесел та землеробства. В тогочасному суспільстві формується попит на наукові результати. Це стало головною передумовою зародження академічної форми організації науки, 5ільш ефективної, ніж на ті часи була університетська. Наукова революція XVII ст. призвела до створення класичної механіки - першої в історії :истсми сучасного природничо-наукового знання. В цей час формується прогресивна ідеологія просвітників, а в економіці європейських країн відбувається перехід до машинної капіталістичної індустрії.

Академії наук як співтовариства природознавців виникли одночасно з :<новою» наукою і стали основною формою її організації. Становлення :<нової» науки було пов'язано з утвердженням експериментального метода й усвідомленням органічного зв'язку експерименту і теорії. Як зазначає

В.І. Онопрієнко,«... звернення до експерименту стало науковим методом. Дослідники протягом декількох десятиліть винайшли або отримали в своє розпорядження мікроскоп, термометр, барометр, повітряний насос і маятниковий годинник, що відразу відкрило майже неймовірні можливості вивчення явищ природи. Це дало можливість не тільки побачити багато з того, що було неприступне чуттєвому досвіду людини, але й зафіксувати дані цього досвіду в об'єктивному кількісному вигляді» Теоретична робота академій була пов'язана з обговореннями наукових праць своїх членів та авторитетною експертизою. Академії також розглядалися як установи, що забезпечували можливість публікацій результатів наукових досліджень. Обмін інформацією поміж ученими європейських країн, наукові змагання у вигляді конкурсів, обрання учених в якості іноземних та почесних членів до академій наук інших країн створювали атмосферу наукової співдружності.

На відміну від середньовічної науки, що знаходилася під контролем церкви, створення та утвердження академічної науки відбувалося за підтримки світської влади яка використовувала науку для зміцнення своїх позицій, натомість академії наук та наукові товариства отримували фінансову підтримку та сприяння у проведенні наукових досліджень. Державна влада усвідомила значення науки для розвитку економіки і зростання військової міцності держави.

XVII ст. вважається «академічним періодом» розвитку науки, коли почався процес її оформлення в соціальний інститут 2. Перші наукові академії виникають в Італії (Академія таємниць природи в Неаполі, Академія дель Чіменто у Флоренції, Академія деї Лінчеї), проте проіснували вони недовго. Також академії з'являються у Німеччині (у 1622 р. товариство «Соцієтас еревнетика», у 1652 р. - Товариство випробувачів природи (нині - Німецька академія натуралістів)). З середини XVII ст. потужними європейськими науковими центрами стають Франція та Великобританія, що було зумовлено становленням у цих країнах «...сталих урядів, ...важливу роль в яких відігравала буржуазія»3. У1635 р. виникає Французька академія з метою створення словника і нормативної граматики французької мови. Французька академія отримала фінансову підтримку від уряду, а її організаційна структура була перейнята багатьма іншими академіями. Згодом у Франції формуються інші вузькоспеціалізовані академії, які зберегли свої самобутні традиції до сьогодні. Лондонське Королівське товариство виникло у 1660 р. за ініціативи осередку вчених, які проводили демонстрації дослідів. На початковому етапі своєї діяльності Товариство не отримувало фінансової підтримки від держави, а існувало за рахунок внесків своїх членів. Головна увага вчених Великобританії та Франції спрямовувалася на дослідження важливих «... технічних проблем того часу - накалювання і гідравліки, артилерійської справи і мореплавства... одночасно уникаючи загальних філософських дискусій» 4.

Очолювана королівськими особами виконавча влада, фактично перебувала в руках представників буржуазії, які розуміли значення науки в житті тогочасного суспільства і всіляко сприяли створенню академічних установ. За активної підтримки королівських осіб створюються академії науку Бельгії, Данії, Іспанії, Німеччині, Норвегії, Нідерландах, Швеції, Португалії. За підтримки державних діячів виникають академії наук у Франції. Голландські вчені брали активну участь у науковому житті Європи, «... виступаючи засновниками університетських новацій, курсів лекцій, підручників в різних країнах Європи...» 5.

У XVTII ст. інтерес до науки широко поширюється за межами Франції, Англії, Голландії - виникають академії науку Німеччині і Австрії. У1700 р. створено Бранденбурзьке наукове товариство на базі якого у 1744 р. виникла Берлінська Королівська академія. 14 травня 1847 р. створено Імператорську академію наук в Австрії.

Реформаційні події в Росії першої чверті XVIII ст. сприяли виникненню у 1724 р. Російської академії наук, яка з самого початку існування була створена як державна установа. Потреби у висококласних фахівцях невпинно зростали у зв'язку з розширенням кордонів країни і необхідністю дослідити, описати й обгрунтувати можливості практичного використання гігантської території Росії6.

У XVT-XVII ст. інтенсивна експансія Іспанії та Португалії на інші