наук здійснюють науково-дослідницьку роботу, значною мірою визначають наукову політику своїх країн, проводять обговорення актуальних наукових питань, публікують праці вчених у власних періодичних виданнях; видають звіти, монографії, словники, енциклопедії, серії праць, присвячені пам'яткам науки та культури. Багатотомні видання часто видаються тривалий час, іноді у співпраці з іншими академіями наук.
Академії є дорадчим органом вищих органів влади та управління своїх країн у галузі науки та сфери своєї спеціалізації. Академії присуджують власні та урядові нагороди, розподіляють урядові та приватні гранти, субсидії, пожертви поміж визначними та молодими ученими, готують експертні висновки.
Однією з функцій академій є здійснення міжнародної співпраці через спільні науково-дослідні проекти, договори, програми обміну науковцями, обрання іноземних та почесних членів а також членів-кореспондентів, проведення конференцій, симпозіумів та конгресів, участь у міжнародних експедиціях, дослідних станцій, спільних виданнях та через книгообмін. Академії наук європейських країн активно беруть участь у міжнародних дослідницьких програмах з фундаментального вивчення Світового океану, охорони навколишнього середовища, здоров'я, у розробках нових лікарських засобів, космічних дослідженнях, а також у наукових дослідженнях у галузі точних наук.
Академії наук через присудження медалей та нагород заохочують дослідників за суттєві наукові досягнення. Характерно, що більшість академій зберегли форму заохочення дослідників через коніурсні завдання за актуальними науковими напрямами. Численні премії присуджуються з коштів фондів. Так, в присудженні Нобелівської премії в галузі фізики і хімії бере участь Королівська Шведська академія наук, у галузі літератури - Шведська академія.
Часто академії представляють свої країни в міжнародних наукових об'єднаннях - Союзі європейських академій, Міжнародному академічному союзі, галузевих наукових асоціаціях та товариствах.
Популяризація наукового знання здійснюється через інформаційні ресурси (офіційні веб-сайти академій, електронні видання наукових та науково-популярних праць, публікації), організацію виставок, експозицій, циклів науково-популярних лекцій. Національна академія наук України спільно з галузевими академіями проводить щорічні фестивалі науки, метою яких є встановлення діалогу між наукою і суспільством, пропаганда досягнень науки і залучення молоді в науку 8. Лондонське Королівське товариство для реалізації програми розуміння ролі науки суспільством використовує 1 млн фунтів стерлінгів, наданим за рахунок асигнувань зі спецфонду. Особлива увага приділяється співпраці з молоддю. В Единбурзькому Королівському товаристві навіть введено посаду організатора молодіжних програм, який відповідає за співпрацю з молодим поколінням. Королівська Ірландська академія співпрацює з радіо і телебаченням Ірландії, популяризуючи ірландську науку в суспільстві через тематичні радіопередачі, документальні фільми як для дорослих, так і для дітей.
Академії та наукові товариства функціонують як центри співпраці поміж ученими в середині країни та іноземними дослідниками. З цією метою організовуються зустрічі, форуми, конференції, симпозіуми, колоквіуми; надається можливість молодим дослідникам публітувати свої праці в академічних виданнях; здійснюється співпраця з іноземними академіями наук та академіями наук в середині країн. Академії наук прагнуть забезпечити необхідні умови ученим для реалізації наукових та мистецьких проектів. З цією метою створюються центри (Фламандський академічний центр з науки і мистецтв (VLAC) - Бельгійська Фламандська Королівська академія наук, словесності і мистецтв), надаються відповідні гранти.
Структура академій визначається королівськими грамотами, урядовими декретами, постановами, а також власними статутами, регламентами та положеннями. В залежності від завдань та сфери досліджень академії струюуруюгься на секції, відділення (класи), предметні комітети та комісії. Вузьюпрофільні академії, які спеціалізуються на мові, історії, археології, праві, медицині, іноді не струкіуруються на відділення, а мають секції та предметні комітети та комісії. Така структура характерна для низки академій Франції (Французька академія, Академія написів і художньої літератури, Академія образотворчих мистецтв, Академія моральних і політичних наук, Національна академія хірургії, Французька Національна академія фармації, Академія закордонних наук), Бельгії (Королівська медична академія, Королівська археологічна академія, Королівська академія закордонних наук, Бельгійська Королівська академія французької мови і літератури), Швеції (Шведська академія), Португалії (Португальська академія історії ). Останніми роками спостерігається збільшення кількості комітетів та комісій, що мають різні функції: адміністративні; предметні або секційні; консультативні, комісії з видання словників, енциклопедій, серійних видань; проблемні комісії; для вирішення конкретних наукових питань, які можуть бути довготривалими або юрогкочасовими; комісії з присудження грантів та нагород До складу комісій, як правило, входять дійсні члени Академії.
В академіях інженерних або технічних наук члени розподіляються по дисциплінарних трупах або секціях. Членами академії є видатні учені, інженери та економісти, промисловці, фінансисти. До структур таких академій входять промислові, фінансові та бізнес-ради до функцій яких відноситься налагодження та розвиток контактів поміж академією, торгівлею та промисловістю країни, а також забезпечення академії фінансовими асигнуваннями. Як правило, при академіях функціонують некомерційні установи - товариства й інститути до складу керівних органів яких входять представники промислових підприємств, уряду, фінансових організацій, вчені, співробітники інститутів. Інститути фінансуються академіями, приватним капіталом, частково - урядом, а також через власні розробки. В інженерних академіях спостерігається тенденція до створення міждисциплінарних наукових колективів із залученням університетів і великих дослідницьких організацій. При цьому застосовується практика створення тимчасових груп на термін проведення науково-дослідних робіт, що гарантує для ВНЗ та інших організацій стабільний колектив дослідників.
Стратегія наукової діяльності свідчить про збільшення інноваційної орієнтації науки. Технологічні реалії сучасної науки відобразилися і у назвах великих дослідних досягнень: інформаційні технології, біотехнології, технології клонування 9. Академічні установи активно працюють у цих напрямах, спрямовуючи свої дослідження на забезпечення добробуту суспільства. Спільною рисою наукових досліджень академій та