виявилося недовгим, відчуття непотрібності та самотності не покидає її, і собака знову повертається на вулицю.
Як бачимо, у романах письменниці показане ніби поступове перетворення жінки на собаку Ліка просто асоціює себе з цією твариною, Стефка вже народилася собакою, а АннаМарія за дверима ірреального світу перетворилася на руду собаку.
Ю.Ковалів виокремлює метаморфозу зворотну та незворотну, а також незавершену яка є проміжним етапом у низці перевтілень. Як приклад дослідник наводить вірування у перевертнів, вовкулаків, відьом, котрі виникають на підставі уявлення про можливість зворотніх процесів, натомість балади побудовані на незворотніх подіях [5, с.32]. Так, перетворення АнниМарії носить зворотній характер, тому що вона постає перед читачами собакою лише у межах Четвертих ірреальних дверей, вийшовши з яких стає звичайною жінкою. Перевтілення Стефки та Ліки можна класифікувати як незворотні, тому що героїні знаходились на певному етапі перетворення, лише асоціюючи себе з цією твариною.
Як відомо, метаморфози можуть бути зображені предметно (зміна зовнішніх обрисів предмета чи образу) або ж опосередковано (зміна певних рис характеру, умовна зміна, символічна зміна) [10]. Для зображення перетворень у своїх романах сучасна письменниця звертається як до предметного зображення, так і до опосередкованого. Її героїні не просто змінюються зовнішньо, особливо АннаМарія, а їхнє перевтілення набуває певного символічного змісту.
У словнику символів і знаків Н.Рогалевич пояснюється, що собака це втілення вірності, надійності, вона також символізує непідкупність та мудрість [11, с.396]. Тому невипадково героїні цих трьох романів асоціюють себе саме з цією твариною, адже вони були самотніми, їм не було кому «служити», віддати тепло своєї душі. Зрештою Ліка та Стефка знайшли таких людей, яким вони змогли довіритися, і для яких стали справжніми, непідкупними друзями. У АнниМарії були такі люди, але вона їх втратила, хоча попереду в неї ще ціле життя.
Дика природа жінки, її непроста сутність досліджується Кларісою Естес у книзі «Та, що біжить з вовками. Архетип жінки в міфах та казках». Психоаналітик стверджує, що «.. .за нашей спиной таится тень Первозданной Дикой Женщины. Где бы мы ни ступали, эта тень крадется следом и определенно опирается на четыре лапы» [14]. Це породжує думку про подвійну природу жіночої душі цивілізовану та дику, що ми бачимо у випадку з головними героїнями романів. «Такова природа душевной двойственности, парности, двух аспектов женской личности» [14]. Можна сказати, що собака у творах втілює інстинктивний бік жіночої сутності. «Собака целиком воплощает в себе одну из сторон двойственной человеческой природы» [14].
Як бачимо, у своїх творах І.Роздобудько продовжує фольклорноміфологічну традицію використання прийому метаморфози, як ігрового аспекту розкриття характерів персонажів. Процес перевтілення набуває у романах різноманітних форм: від асоціацій та народження до безпосередньою перетворення однієї з героїнь на собаку. Звернення авторки саме до такого результату метаморфози обумовлене, з одного боку, складним психологічним станом героїнь, а з другого, подвійною сутністю жіночої душі.
Список використаних джерел:
Герасименко, Н. Вступне слово про творчість Ірен Роздобудько / Н. Герасименко // Роздобудько Ірен. Переформулювання. К. : НораДрук, 2007. С. 225230.
Гундорова, Т. Післячорнобильська бібліотека: Український літературний постмодерн / Т. Гундорова. К. : Критика, 2005. 264 с.
Історія української літератури (Перші десятиріччя XIX століття): Підручник / за ред. П. П. Хропка, О. Д. Гнідана, П. I. Орлика [таін.]. К. : Либідь, 1992. 512 с.
Ламот Кімерер Л. Гра // Енциклопедія постмодернізму / за ред. Ч. Е. Вінквіста та В. Е. Тейлора. К., 2003. С. 9798.
Літературознавча енциклопедія: У 2 т. / авторукладач Ю. І. Ковалів. К. : Академія, 2007. Т. 2. 624 с.
Літературознавчий словникдовідник/заред. Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. К. : ВЦ «Академія», 2007. 752 с.
Роздобудько, І. Ґудзик : [роман] /1. Роздобудько. Харків : Фоліо, 2008. 222 с.
Роздобудько, І. Зів'ялі квіти викидають : [роман] /1. Роздобудько. К.: НораДрук, 2006. 208 с.
Роздобудько, І. Шості двері: [роман] / Ірен Роздобудько. К. : НораДрук, 2008. 270 с.
Смірнова, Н. Авторське трактування прийому метаморфозив літературі XX століття (на матеріалі творів Ф. Кафки, Р. Бредбері, В. Зайця). [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbuv.gov. ua/PortaVSoc_Gimi/Tidf/2009_6/pdf/ SmirnovaN.pdf.
Словарь символов и знаков / авт.сост. Н. Н. Рогалевич. Мн. : Харвест, 2004.512 с.
Словник символів. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://symbol word.info/P/10 .html.
Українські традиції / упорядкув. та передмова О. В. Ковалевського. Харків : Фоліо, 2006. 573 с.
Эстес, К. П. Бегущая с волками. Женский архетип в мифах и сказаниях / К. П. Эстес. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://psotrajenie.narod.ru/ download/ е stes .html.
Summary
The article is devoted to detailed analysis ofthe game in the postmodern text of I.Rozdobudko. An attention is concentrated on the metamorphosis of women's characters in the novels «The sixth door», «The button», «The faded flowers are thrown out».
Key words: postmodernism, a game, a metamorphosis, an archetype, psychoanalysis.
Одержано 7 жовтня 2010 року