уміння "гарно справлятися з життєвими ситуаціями". Деякі вчені, зокрема Ж. Годфруа (Godefroid, 1996), ототожнюють соціальний інтелект з одним із процесів, головним чином, із соціальною перцепцією або соціальним мисленням. Це пов'язане із традицією роздільного, не співвіднесеного вивчення цих феноменів у рамках загальної й соціальної психології. Д. Майєрс (Myers, 1998) характеризує соціальну психологію як науку, що вивчає характер думок людей один про одного, їхній взаємовплив, відношення між ними. Соціальне мислення розглядається вченим як здатність оцінювати себе й інших, здатність, що обумовлює соціальні установки, пояснення, від чого залежить точність вражень про себе й інших, наскільки соціальне мислення схильне до упередженості, яким чином соціальні установки людини впливають на його поводження. Із соціальним інтелектом часто ототожнюється мудрість як форма інтелектуальної обдарованості: "мудрість - це сторона (складова) природного інтелекту, тому що вона має пряме відношення як до переробки інформації про те, що відбувається, так і до адаптаційних процесів. У той же час мудрість являє собою специфічний стан інтелектуальної зрілості, що проявляється в контексті повсякденного способу життя і є результатом тривалого і унікального процесу нагромадження життєвого досвіду" (Холодна, 1997). Відповідно до даного визначення, у проявах соціального інтелекту переважають життєві вміння і досвід, які зв'язуються зі здатністю пророкувати поводження людей.
При визначенні інтелекту необхідно класифікувати його види. За класифікацією Ховарда Гарднера, гарвардського психолога, розрізняють сім видів інтелекту. А саме:
Просторовий інтелект, що полягає в здатності розпізнавати моделі та форми, здійснювати мислення в образах і картинках. При цьому досягається спрощена орієнтація в новому просторі за рахунок здатності створювати в голові внутрішні просторові зображення. Люди з розвиненим просторовим інтелектом здатні виражати думки в картинах, фотографіях, скульптурах. Цей вид інтелекту необхідний керівникам у сфері архітектури, будівництва, дизайну.
Фізичний (тілесно-кінестетичний) інтелект полягає в успішному використанні розвитої координації, розуміння тонкощів руху. При цьому індивідуумом з більшим умінням використовуються більші можливості свого тіла. Керівники, яким властивий даний вид інтелекту процвітають в імітації, наслідуванні жестів і рухів інших. Про них можна сказати, що вони, у якості інструмента, мислять тілом при пізнаванні світу.
Музичний інтелект передбачає розвинутий слух, чуйні вуха, здатність розпізнавати стиль, що визначає розуміння мелодій світу. За допомогою музичного інтелекту розвивається розуміння розпізнавати відтінки і тембри настрою підлеглих.
Лінгвістичний (язиковий) інтелект виражає високу чутливість до форми і змісту слів, розуміння основного, додаткового і контекстного змісту. Існує думка, що людина здобуває й збагачується з пізнанням різних мов світу, їй стає доступний менталітет народу, мовою якого він спілкується. Маючи лінгвістичний інтелект, ке-рівник правильно ставить наголоси, акценти, говорить із потрібною інтонацією.
Логіко-математичний інтелект, відомий в усьому світі логічними завданнями, маніпулюванням цифрами, головоломками і блискучими балами за системою IQ.
Міжособистісний інтелект - це здатність перейнятися почуттями інших, розуміючи мотивацію інших людей. Для керівника це насамперед вміння знаходити консенсус із колективом, ладити з людьми та маніпулювати ними. За рахунок інших людина з розвиненим міжособистісним інтелектом домагається успіху в професійній сфері.
Внутрішньо-особистісний інтелект передбачає гарне розуміння власних почуттів, наявність багатого внутрішнього світу. Керівники, що володіють цим інтелектом, усвідомлюють власну мотивацію, їм властива розвинена інтуїція.
Фактично під соціальним інтелектом SQ керівника розуміють міжособистісний і внутрішньо-особистісний інтелект, який ще називають емоційним EQ. Саме соціальний інтелект необхідно досліджувати для визначення успішності керівника [4].
Для практичного дослідження ролі соціального інтелекту було обрано дві організації. В експериментальну вибірку ввійшло 57 (n = 57) керівників нижньої, середньої та вищої ланки, що працюють на підприємстві
"Південкабель" (Україна) і одного з відділів департаменту Харківської міської ради. З них 9 (11, 4 %) - вищий ешелон влади (генеральний директор, директори за напрямками, начальники департаменту); 15 (56,9 %) - середня керівна ланка (заступники директорів за напрямками, начальники відділів і цехів), 33 (31,7 %) - керівники нижчої ланки (заступники начальників відділів і цехів, керівники секторів, майстри в цехах, провідні державні службовці). Експериментальна вибірка полягає в такому: в основному це чоловіки середнього віку, серед яких приблизно однаковою мірою представлені керівники з різним стажем роботи в даних організаціях. Обстеження проводилося протягом 2005-2007 р.
У результаті статистичного аналізу виявлявся зв'язок показників за соціальним інтелектом, отриманий нами за допомогою методики дослідження соціального інтелекту Дж. Гілфорда з цільовими орієнтаціями керівників. Статистичний аналіз результатів здійснювався окремо для менеджерів з високим, середнім і низьким рівнем соціального інтелекту. Він виявив такі розходження:
За загальним показником свідомості життя виявлені статистично значимі розходження між керівниками з різним рівнем соціального інтелекту. При цьому керівники із середнім рівнем соціального інтелекту перевершують керівників із соціальним інтелектом нижче (р = 0,0002) і вище (р = 0,0301) середнього рівня, а керівники із соціальним інтелектом нижче середнього перевершують керівників із соціальним інтелектом вище за середній рівень (р = 0,0204).
Отже, для керівників із соціальним інтелектом вищим за середній рівень, усвідомлення і рефлексія цільових проблем характерна в меншій мірі. А для керівників з рівнем соціального інтелекту вищим за середній, більшою мірою характерна наявність цілей у майбутньому, позитивна оцінка прожитого життя, подання себе як сильної особистості, яка здатна конструювати і реалізовувати ті або інші плани, контролювати виникаючі ситуації. Це може свідчити про активну позицію в різних життєвих сферах, однак дані повинні бути зіставлені