відповідними змінами в контролі й напрямку власних форм поведінкової активності [1].

При цьому для керівників з високим рівнем соціального інтелекту нехарактерно напружене поглиблення в цільові проблеми, що може говорити про збільшення критерію екстравертності, напрямку наявної енергії на рішення конкретних життєвих справ.

За аналізом середніх показників видно, що ступінь свідомості цільових проблем, їхня значимість досягає високого рівня в керівників із середнім рівнем соціального інтелекту та із соціальним інтелектом нижче середнього, у той час як у керівників із соціальним інтелектом вищим за середній, свідомість цільових проблем представлена в середньому ступені.

Високих значень досягають показники в шкалах "мета в житті" і "результативність життя" у керівників із середнім рівнем соціального інтелекту та із соціальним інтелектом вищим за середній. Це говорить про те, що в даних групах присутні цілі в майбутньому, які надають життю свідомість, спрямованість і тимчасову перспективу, при цьому прожите життя оцінюється як продуктивне і осмислене [2].

У керівників із соціальним інтелектом вищим за середній високих значень досягають показники за шкалою "Локус-контроль-Я", що відповідає уявленню про себе як про сильну особистість, що володіє достатньою волею вибору, щоб побудувати своє життя відповідно до власних цілей і поданнями про її зміст. В інших групах керівників показники за цією шкалою виражені в середньому ступені.

За шкалою "Локус контроль-життя" високі значення характерні для керівників із середнім рівнем соціального інтелекту та керівників із соціальним інтелектом вищим за середній рівень, при цьому в останніх середні показники виявилися завищеними (24,1). Це свідчить про те, що для керівників з більш вираженим соціальним інтелектом характерна переконаність у тім, що вони здатні до високого ступеню контролю своєї життєвої ситуації, можуть вільно приймати рішення та реалізовувати їх на практиці [3].

Висновки. Отже, дослідження показали, що високий рівень IQ (логіко-математичний інтелект), тільки на 20 % гарантує успіх в організації. Можна мати червоні дипломи та зазнати невдачі в професійному житті. Саме соціальний інтелект необхідний для керівників, що прагнуть привести свою організацію до успіху. Кореляційний аналіз взаємозв'язків шкал тесту цільових орієнтацій Д.А. Леонтьева і показників соціального інтелекту за методикою визначення соціального інтелекту Д. Гілфорда дозволив виявити 18 зв'язків. Існує високий ступінь лінійного взаємозв'язку між соціальним інтелектом і свідомістю життя. При цьому свідомість життя в цілому й оцінка продуктивності прожитої частини життєвого шляху не зв'язані зі ступенем розуміння наслідків власного поводження. Підвищення інших показників свідомості тих або інших аспектів життя пов'язане зі зростанням рівня соціального інтелекту.

Кращим рівнем соціального інтелекту для професійної діяльності і міжособистісної комунікації керівників є середній ступінь його вираженості. У керівників із соціальним інтелектом вищим за середній рівень більшою мірою виражені такі особливості, як надконтроль, емоційна ла-більність,

індивідуалістичність і оптимістичність, здатність позитивно оцінювати продуктивність прожитого життя і здатність прожити життя відповідно до індивідуальних цілей, ідентифікація і макіавеллізм, меншою - жіночність, тривожність і соціальна інтравертивність, емоційний та інтуїтивний емпатичні канали.

ЛІТЕРАТУРА

Беляева Е.В. Социальный интеллект и психологические качества руководителя (на примере предприятий нефтегазовой отрасли): Дис. ... канд. наук, Самара, 2005.

Михайлова Е.С. Методика исследования социального интеллекта (Адаптация теста Дж. Гилфорда и М. Салливена): Руководство по использованию. - СПб., 1996. - 53 с.

Леонтьев Д.А. Тест СЖО. - М., 1992.

Рысев Н. Правильные управленческие решения. Поиск и принятие. - СПб.: Питер, 2004. - 384 с.