планування діяльності. Ця її функція переконливо виявляється в художній, творчій діяльності, державотворенні, розвитку суспільства. Яскравою ілюстрацією цього є твори Жуля Верна, в яких він геніально передбачив витвори майбутньої технічної думки - підводний човен, гелікоптер.
Мрії можуть бути реальними, дійовими та нереальними, безплідними. Дієвість мрії - потрібна умова втілення творчих задумів людини, спрямованих на реальне перетворення дійсності. Такі мрії в певному розумінні є рушійною силою дій та вчинків людини, надають їй більшої цілеспрямованості в житті, допомагають боротися з труднощами, протистояти несприятливим впливам.
Мрії можуть бути пустопорожніми, безплідними, "маніловськими". Тоді вони дезорієнтують людину, позбавляють її бачення реальних життєвих перспектив, штовхають на шлях примарного задоволення своїх мрійницьких уподобань, роблять нездатною протистояти негараздам реального буття.
Позитивний вплив на життя людини чинить лише активна, творча мрія, вона збагачує життя людини, робить його яскравішим і цікавішим.
Уява і особистість
Діяльність уяви залежить від загальної спрямованості особистості, від усього її психічного життя. Особлива роль у створенні образів уяви належить зацікавленням, потребам, світогляду особистості, що наповнюють її духовний світ. З діяльністю уяви пов'язане формування ряду морально-психологічних якостей особистості - гуманності, чуйності, почуття обов'язку тощо. Зрозуміло, що виявити чуйність може лише людина, яка, знаючи життя та особливості рис характеру іншої людини, здатна уявити її душевний стан у певний момент.
У потужності та яскравості образів уяви виявляються типологічні особливості вищої нервової діяльності. Уява - один із показників, за якими І. П. Павлов поділяв людей на художній або мислительний типи. Художник має справу з образами (зоровими, руховими, слуховими тощо), що свідчить про переважання в його діяльності першої сигнальної системи, образного відображення світу.
Отже, уява не лише впливає на хід психічного життя людини, а й зумовлює формування важливих якостей її особистості.
Формалізована структура змісту теми
Функція уяви: створення образів нових об'єктів - випереджальне відображення реальності.
Механізм уяви: дисоціація життєвих вражень та об'єднання виокремлених елементів у нові комбінації.
Література
1. Загальна психологія / За ред. С. Д. Максименка. - К.: Форум, 2000.
2. Заика Е. В. Комплекс игр для развития воображения // Вопр. психологии. - 1993. -№ 2.
3. Карандашев Ю. Н. Развитие представлений у детей: Учеб. пособие. - Минск, 1987.
4. Коршунова Л. С. Воображение и его роль в познании. - М., 1979.
5. Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.], Т.1. Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. - К.: Форум, 2002.
6. Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.], Т. 2. Моделювання психологічних новоутворень. - К.: Форум, 2002
7. Натадзе Р. Г. Воображение как фактор поведения. - Тбилиси: Мецереба, 1972.
8. Немов Р. С. Психология. - М.: Просвещение, 1995.
9. Общая психология / Под ред. С. Д. Максименко. - М.: Рефлбук; К.: Ваклер, 1999.
10. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. - М.: Просвещение, 1977.
11. Пономарев Я. А. Психология творчества. - М.: Наука, 1976.
12. Психологія / За ред. Г. С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1968.
13. Розет И. М. Психология фантазии. - Минск, 1977.
14. Сапогова Э. Э. Операции моделирования как условие развития воображения у дошкольников // Вопр. психологии. - 1993. - №3.