Деякі психологи пояснюють синкретизм сприймання дітей та малокультурних дорослих їх біологічним недорозвитком. Таке пояснення синкретизму є безпідставним. Синкретизм сприймання залежить здебільшого від досвіду, знань особистості, які набуваються в єдності з розвитком, дозріванням організму.

Константність сприймання полягає в тому, що форма, розмір, колір предметів сприймаються більш або менш стереотипно незалежно від умов, за яких предмет сприймається. Колір кам'яного вугілля сприймається як чорний, хоча на сонці він здається жовтуватим, циліндр сприймається як круглий, хоча в деяких положеннях його форма може здаватись еліптичною.

Механізмом константного сприймання є динамічні стереотипи, тобто тимчасові нервові зв'язки, утворені під впливом багаторазового сприймання предмета в певній системі, послідовності, структурі.

У сприйманні предметів та явищ важливу роль відіграють попередній досвід, попередні уявлення особистості. Залежно від повноти змісту, спрямованості, організованості сприймане відображається у свідомості більш або менш адекватно. Зміст попереднього досвіду, спорідненість його із сприйманим об'єктом, інтерес до нього є тією передумовою ефективності та адекватності сприймання, яку називають апперцепція.

У багатьох випадках людина в предметах бачить те, що вона хоче в них побачити, залежно від установки особистості на сприймання.

Сприймання визначається як об'єктивними, так і суб'єктивними умовами.

Серед об'єктивних умов, які забезпечують адекватність сприймання, є: яскравість, звучність, динамічність предмета, тобто сила подразника, та фізичні умови сприймання — освітленість предмета, відстань від особи, що сприймає, будова самого предмета — його структура, в якій чітко проступають його компоненти, контрастність фону та фігури.

Замасковані предмети, різні види камуфляжу, які призводять до часткового або повного злиття предмета з фоном, сприймаються нечітко, неадекватно.

Серед суб'єктивних умов сприймання особливо важливими є уважність і спостережливість.

Сприймання може порушуватися в результаті органічних ушкоджень кори великих півкуль головного мозку. Травми голови, крововиливи викликають сенсорну або моторну афазію (несприймання мовлення, порушення вимови, втрату здатності синтезувати, узагальнювати), нездатність, наприклад, абстрагувати колір від предмета і переносити його на інший предмет.

Під впливом глибинних переживань, прагнень щось побачити, почути виникають галюцинації, тобто відчуття предметів, звуків, запахів, яких насправді немає, які не діють на наші органи чуттів. Природа галюцинацій - центрального походження. Під час галюцинацій у корі великих півкуль головного мозку активізуються раніше утворені під впливом дії тих чи інших предметів та явищ дійсності тимчасові нервові зв'язки.

Спостереження і спостережливість

Найбільш важливі умови адекватного сприймання — це спостереження та спостережливість. Вони яскраво виявляються при довільному цілеспрямованому сприйманні. Спостереження найбільш точно відрізняє довільне сприймання від мимовільного. Найхарактерніший показник спостереження —тривале, цілеспрямоване зосередження уваги на предметі сприймання. Воно здійснюється з певною метою і за визначеним планом.

Спостереження може бути тривалим, коли планується спостереження змін у поведінці тварин під впливом догляду за ними, розвитку дитини під впливом виховання, успішності засвоєння знань залежно від умов і методів навчання. Короткотривалим воно буває тоді, коли спостерігаються короткотривалі явища.

У процесі спостереження увага може зосереджуватись або на явищі загалом, або на окремих його деталях. Це залежить від пізнавальної мети.

Успіх спостереження потребує визначення мети спостереження, складання його плану — де, коли та як провести спостереження, створення потрібних умов для цього, підготовка засобів спостереження (приладів, інструментів) і фіксації його результатів. Спостерігати треба вміти. Останнє має особливо велике значення, тому що не всі діти та дорослі володіють умінням спостерігати.

Рівень уміння спостерігати залежить і від навчання спостерігати, і від спостережливості як якості особистості. Якщо дитину змалку привчають спостерігати явища природи, поведінку тварин, ті чи інші аспекти життя, то в неї розвивається така риса її характеру, як спостережливість, тобто здатність помічати в об'єктах малопомітне, але важливе для розуміння їх суті.

Спостереження і спостережливість відіграють велику роль у навчанні та трудовій діяльності людини. Відомо, як високо цінував спостереження і спостережливість Ч. Дарвін (відкриття походження видів він пояснював своєю спостережливістю). І. П. Павлов вважав, що спостережливість вкрай потрібна вченому. У його інституті був напис: "Спостережливість, спостережливість, спостережливість".

К. Д. Ушинський рекомендував учителям навчати дітей спостерігати, якщо вони хочуть розвинути в них розум, оскільки спостереження надає матеріал, факти для мислення.

Формалізована структура змісту теми

Пізнавальна функція сприймання: відображення предметів та явищ дійсності в їх цілісності.

Фізіологічний механізм: відображення у психіці цілісних предметів і явищ у безпосередньому контакті з ними.

Запитання для самостійної роботи

1. Який психічний процес називається "сприйманням"?

2. У чому полягає спільне та відмінне між сприйманням і відчуттям?

3. Якими є загальні властивості сприймань?

4. Що таке структурність сприймання та який її механізм?

5. Що таке константність сприймання та який її механізм?

6. У чому виявляється апперцепція в процесах сприймання?

7. Який вплив на сприймання може справляти попередній досвід?

8. Які чинники визначають об'єктивні умови сприймання?

9. Які чинники визначають суб'єктивні умови сприймання?

10. Що таке ілюзія у сприйманні та який її механізм?

11. Що таке спостереження?

12. Що таке спостережливість?

13. У чому може виявлятися професійна спостережливість?

Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю

1. Чи погоджуєтеся ви з думкою, що відмінності між сприйманням і відчуттям зводяться здебільшого до кількісних характеристик результату відображення?

2. Чи можна визначити процес сприймання як синтез відчуттів?

3. Чи всі головні властивості сприймань названо: предметність, цілісність, структурність, осмисленість, константність?

4. Чи завжди апперцепція має позитивний вплив на процес сприймання об'єктів?

5. Чи можлива структурність сприймання без його осмисленості?

6. Чи можна стверджувати, що осмисленість сприймання зумовлена тільки такою його властивістю, як предметність?

7. Чи є константність сприймання об'єктивно детермінованим явищем?

8. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що акт сприймання - це завжди аналітико-синтетичний процес?

9. Чи завжди при сприйманні просторових характеристик об'єктів бере участь кінестетичний аналізатор?

10. Чи згодні ви з твердженням, що руховому аналізатору належить пріоритетна роль у складних формах сприймання?

Завдання та проблемні ситуації

1. Чому сприймання не можна звести до простої суми відчуттів? Як слід розуміти твердження, що сприймання - це результат складної аналітико-синтетичної діяльності?

2. Поясніть, яку роль відіграють рухи очей (саккадичні рухи) у складному зоровому сприйманні. Чому процес сприймання розглядають як перцептивну діяльність суб'єкта?

3. Хмари на небі іноді сприймаються як цілісні предмети, що нагадують тварин, птахів, скелі тощо. Яка важлива особливість сприймання у цьому виявляється?

4. Поясніть такий факт: чому коли людина вперше йде незнайомою місцевістю, самостійно розшукуючи дорогу, то вдруге вона без труднощів знайде її; якщо ж вона йде із супутником, якому дорога добре відома, то вдруге їй буде важко самостійно пройти цей шлях?

5. Відомо, що один і той самий проміжок часу в різних ситуаціях сприймається неоднаково. Поясніть причини суб'єктивної оцінки часу людиною.

6. Чим пояснити, що сліпонароджені після вдало проведеної операції спочатку не розрізняють ні форми, ні розміру, ні віддаленості предметів?

7. Спостережливість - це якість особистості, необхідна для успішної діяльності взагалі, а для лікарської та педагогічної - особливо. Які умови, на вашу думку, сприяють розвиткові спостережливості в лікаря; до яких помилок у діагностиці захворювання може призвести недостатня спостережливість лікаря?

8. Чим пояснити, що одна й та сама лекція різними слухачами може бути оцінена по-різному: як "інформативна", "популярна", "цікава", "корисна", "нудна", "нецікава".

Література

1. Величковский Б. М., Зинченко В. П., Лурия А. Р. Психология восприятия. М.: 1973.

2. Венгер Л. А., Восприятие и обучение. Дошкольный возраст-М., 1969

3. Восприятие и деятельность/ Под ред. А. Н. Леонтьева. - М: Изд-во Моск. ун-та, 1976.

4. Деятельность; Сознание. Личность. -М: Политиздат. 1974

5. Загальна психологія / За ред. С. Д. Максименка. - К.: Форум, 2000.

6. Линдсей П., Норман Д. Переработка информации у человека. Введение в психологию. - М.: 1974.

7. Логвиненко А. Д. Психология восприятия: Учеб.-метод. пособие. -М., 1987.

8. Лурия А. Р. Ощущение и восприятие. - М.: Изд-во Моск. ун-та 1978.

9. Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.], Т. 1. Тео-ретико-методологічні проблеми генетичної психології. - К.: Форум, 2002.

10. Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.], Т. 2. Моделювання психологічних новоутворень. - К.: Форум, 2002

11. Основи загальної психології / За ред. С. Д. Максименка. - К.: НПЦ "Перспектива", 1998.

12. Общая психология / Под ред. С. Д. Максименко. - М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 1999.

13. Психологія / За ред Г. С. Костюка: - К,: Рад, шк, 1968.

14. Хрестоматия по ощущению и восприятию. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975.