Г.В. Ф.Гегель бачив основу для вирішення проблеми смислу життя у створенні складної синтезованої пояснювальної системи розвитку буття, сутнього як такого. Ця система являє собою діалектичну єдність трьох ліній розвитку: людського пізнання та його логіки; форм буття світу; ряду цінностей, що безкінечно збагачуються. Саме тому всяке окреме буття і має розумітися як ланка в ланцюзі триєдиного світового процесу, і тим самим, відповідно, може бути визначений його смисл. Таким чином, смисл життя є щось надіндивідуальне, пов'язане з діалектикою світового процесу. Гегель указував, що вища сила — Бог — надає людям здатність жити особливими пристрастями та інтересами, але те, що отримується на цьому шляху — це виконання його намірів, які є дещо іншими порівняно з тим, до чого прагнуть самі люди. Особистість не є самодостатньою, абсолютно вільною, проте вона здатна впливати на розвиток явищ, керуючись настановами вищої сили.

Говорити про смисл життя безвідносно до особистості, конкретного живого індивіда неможливо, оскільки завжди існує чимось та кимось усвідомлюваний смисл життя. В той же час, будучи осо-бистісним феноменом, смисл життя за своєю суттю є дещо надіндивідуальне, надособистісне, що пов'язує життя індивіда з надін-дивідною системою значень, цінностей та смислів. Проте це підпорядкування є й власним атрибутом особистісного буття, і виявленням свободи особистості.

Смисл життя усвідомлюється та формується людиною на певній світоглядній (філософській або релігійній) основі. Звідси нерозривний зв'язок творення людиною смислу життя з її власною філософською та релігійною творчістю. Суть цього зв'язку в тому, що смисл життя постає своєрідною інтеграцією системи цінностей, що функціонують у певному суспільстві; цінностей, що належать світовій людській культурі в цілому; цінностей, які сама людина здатна творити в реальності свого безпосереднього самобуття.

Глибинна сутність осмислення людиною світу та власного "Я" полягає в тому, що смисл речей, за М.О.Бердяєвим, "відкривається не входженням їх в людину, при пасивній її установці щодо речей, а творчою активністю людини, що проривається до смислу через світ безглуздя. В предметному, речовому, об'єктному світі смислу немає. Смисл розкривається з людини, з її активності і означає відкриття людиноподібності буття. Позалюдське ідеальне буття безглузде. А це означає, що смисл відкривається в духові, а не у предметі, не в речах, не в природі, тільки в духові буття є людяним... Творча активність людини зовсім не означає конструювання. Смисл не в об'єкті, що входить у думку, і не в суб'єкті, що конструює свій світ, а в третій, не об'єктивній і не суб'єктивній сфері, в духовному світі, в духовному житті, де все є активністю і духовною динамікою. Якщо пізнання відбувається щодо буття, то в ньому активно виявляється смисл, відбувається просвітлення темряви буття. Пізнання є саме духовне життя. Пізнання відбувається з тим, що пізнається".

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М., 199І. Абульханова-Славская KA. Диалектика человеческой жизни. М., 1977. Ado П. Плотин, или Простота взгляда. М., 1991. Аноньев Б.Г. Человек как предмет познания. Л., 1968. Бердяев НА. О назначении человека. М., 1993. Бердяев НА. Самопознание. М., 1991.

Бердяев НА. Смысл творчества. Опыт оправдания человека // Собр. соч.: В 4 т.

Париж, 1991. т.2.

Борее Ю. Эстетика. М., 1988

Вундт В. Очерк психологии. М., 1897.

Гадамер Х.Т. Истина и метод. М., 1988.

Головаха Е.И.. Кроник А А. Психологическое время личности. К., 1984.

Гуссерль Э. Кризис европейского человечества и философия // Вопр. философии.

1986. № 3.

Жизненный путь личности. К., 1987.

Жизнь как творчество (социально-психологический анализ). К., 1985. Иванников В А. Психологические механизмы волевой регуляции. М., 1991. Ковалев В.И. Категория времени в психологии (личностный аспект) // Категории материалистической диалектики в психологии. М., 1988.

Кон И.С. Жизненный путь как предмет междисциплинарного исследования //Человек в системе наук. М., 1989.

Лавров П.Л. Три беседы о современном значении философии // Философия и социология. М, 1965. Т.1.

Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М., 1975.

Москаленко А.Т., Сержантов В.Ф. Смысл жизни и личность. Новосибирск, 1989.

Платонов К.К. О системе психологии. М., 1972.

Роменец В А. Жизнь и смерть в научном и религиозном истолковании. К., 1989. Роменець ВА. Історія психології епохи Просвітництва. К., 1993. Роменець В А. Виховання творчих здібностей у студентів. К., 1973. Роменець В А. Психологія творчості. К., 1971.

Рубинштейн ММ. Очерк педагогической психологии в связи с общей педагогикой. М, 1916.

Рубинштейн М.М. О смысле жизни. М., 1927.

Рубинштейн СЛ. Основы общей психологии: В 2 т. М., 1989. Рубинштейн СЛ. Проблемы общей психологии. М., 1973.

Самосознание европейской культуры XX века: Мыслители и писатели Запада < месте культуры в современном обществе. М., 1991. Сковорода Г. Кольцо // Збірка творів. К., 1983.

Сковорода Г. Разговор, называемый алфавит или букварь мира // Соч.: В 2 т. М. 1973. Т.1.

Смысл жизни: Антология. М., 1994.

Соловьев B.C. Философские начала цельного знания // Соч.: В 2 т. М., 1988. Т.2 Столовий Л.Н. Жизнь — творчество — человек: Функции художественной деятель ности. М, 1985.

Трубецкой Е.Н. Смысл жизни. М., 1994.

Уайтхед А.Н. Наука и современный мир // .Избранные работы по философии. М. 1990.

Франк СЛ. Непостижимое. Онтологическое введение в философию религии // Соч М., 1990.

Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопр. философии. 1989. № 9.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

I В чому полягає вчинковий смисл психологічних феноменів дії та післядії?

2. Які основні компоненти психологічної структури трудової діяльності?

3. В чому полягає суттєва відмінність понять "трудова діяльність" та "праця" людини?

4. Які психологічні механізми зумовлюють виникнення та досягнення цілі?

5. Якими можуть бути рівні аналізу продукту праці людини? В чому їхня відмінність та дослідницька продуктивність?

6. Який психологічний метод дослідження відтворює сутнісні особливості процесу здійснення людиною певної діяльності?

7. В чому відмінність між працею рутинною та творчою?

8. Назвіть основні моменти реального освоєння людиною світу. Яку логічну послідовність Вам удалося при цьому відтворити?

9. Розкрийте основні складові генезису психічних процесів, станів та властивостей особистості.

10. Проаналізуйте роль волі в трудових діях людини.

II Складіть схему включення психічних процесів у репродуктивну та перетворюючу діяльність.

12. Як детермінуються репродуктивна та творча форми діяння людини вчинком?

13. Що є рушійною силою розвитку психічних процесів і властивостей особистості?

14. Схарактеризуйте основні теорії життєвого шляху людини.

15. Як у класичній психологічній традиції тлумачиться поняття онтогенез/?

16. Розкрийте сутність поняття "час життя" як психологічного феномена. Яку модель теоретизації Ви вважаєте необхідним застосувати при цьому? Чому?

17. В чому полягає психологічний смисл понять "життєвий цикл", "життєвий шлях"?

18. Проілюструйте за допомогою психологічних, філософських або літературних аналогій відмінність понять "життєвий шлях" та "творчий шлях" людини.

19. Побудуйте міфічний, художній та метафоричний образи феномена "миттєвість життя". Розкрийте його психологічний зміст.

20. Чи можливе життя як учинок? Обгрунтуйте свої твердження. Обгрунтуйте можливість тверджень, протилежних за суттю Вашим.

21. Наведіть приклади міфологічних, релігійних, психологічних, філософських та побутових тлумачень природної завершеності життя. В яких культурних

традиціях та релігійних віруваннях стверджуються нескінченність життя, безсмертя душі після природної смерті?

22. Що психологи називають рушійними силами розгортання життєвого шляху людини?

23. Як здійснюються людиною свідомі та неусвідомлювані дії щодо тлумачення явищ світу?

24. Розкрийте психологічний зміст поняття "ідеал" у зв'язку з життєвим шляхом людини.

25. Яким є шлях особистості до професіоналізму? Які його психологічні ознаки та суспільні характеристики?

26. В чому полягає екзистенціальний смисл поняття "жадоба життя"?

27. Назвіть психологічні ознаки дійової включеності особистості у світ. Чи можлива життєва альтернатива цього?

28. Розкрийте культурно-історичний смисл подолання людиною страху смерті. Пригадайте окремі народні звичаї, обряди, традиції, шо відтворюють цей механізм. Які психологічні властивості особистості (індивідуальні та вселюдські) зумовлюють певну ритуальність даного її світосприймання?

29. Розкрийте діалектичний та сугнісний зв'язок понять "універсальна обдарованість" та "конкретні здібності" людини?

30. В чому сутнісна відмінність понять "талановитість" та "геніальність"? Проілюструйте свою відповідь.

31. Як би Ви розкрили смисл понять "покликання" та "призначення"? Якій філософській чи релігійній традиції Ви віддаєте перевагу в тлумаченні зазначених понять?

32. Що таке життєвий поклик? Чи відчуваєте Ви його?

33. Як, на Вашу думку, слід рухатися до свого акме та як запобігти станові вичерпаності?

34. Чому творчість називають засобом завершеності життя? Проілюструйте та прокоментуйте можливі відповіді на це запитання.

35. Як Ви вважаєте, "культурнотворча сила "Я" — це більш-менш вдала метафора чи адекватне відображеному змістові поняття?

36. Наведіть приклади класифікації творчих здібностей людини. Прокоментуйте наведені класифікаційні моделі.

37. Як пов'язуються етапи творчого процесу з логікою розгортання життєвого шляху людини?

38. Розкрийте корені та сутнісні особливості міфологічної, релігійної та філософської форм творчості людини.

39. Побудуйте сугнісний портрет наукової, художньої та практичної творчості людини.

40. Як би