Ви здійснювали кваліфікацію власних схильностей до здійснення певної або декількох форм творчості?
41. Якою мірою Вам особисто властива схильність до філософствування? Проілюструйте свою відповідь.
42. Чи має спрямованість до героїчного реальний вияв у продуктах творчого діяння людини? Це повсякденний атрибут чи ознака надзвичайних умов життєдіяння людини?
43. Розкрийте рівні співвідношення індивідуального, народного та вселюдського в життєвому та творчому шляху людини.
44. Чому самопізнання є сутнісною онтологічною ознакою буття людини?
45. Назвіть основні механізми самопізнавальної діяльності особистості.
46. Розкрийте повсякденний зміст самопізнання особистості.
47. Як відбувається розвиток здатності людини до здійснення самопізнавальних діяльностей чимдалі складнішого рівня від одного етапу онтогенезу до іншого?
48. Коли йдеться про смисл життя як психологічний феномен, які змістові рівні тлумачення можуть застосовуватися психологом?
49. Схарактеризуйте декілька філософських та релігійних традицій тлумачення смислу життя людини.
50. Як реалізується принцип дії та післядії в тлумаченні вчинкового смислу психологічних феноменів? Спробуйте побудувати розгорнуту пояснювальну модель. Зобразіть її схематично.
ТВОРЧІ ВПРАВИ
Вправа 1.
Спробуйте використати прийом спрямованої фантазії та уявити себе через п'ять років (10 років тощо). Занотуйте на окремому аркуші свої уявлення. Можна відповісти на такі запитання:
1) чи задоволений я обраною професією?
2) який у мене статус у суспільстві, професійній групі?
3) як склалися взаємини з дружиною (чоловіком) у родині? як складаються взаємини з батьками у родині?
4) які маю плани на майбутнє?
5) що з власного минулого я не хотів би згадувати?
Крім "прискорення часу", можна також вертатися у власне минуле, звертаючись не тільки до згадок, але й до прийому спрямованої фантазії, коригуючи в уяві ті події, котрі сьогодні дуже хотілося б забути.
Вправа 2.
Візьміть кольорові олівці чи фломастери і починайте послідовно позначати роки свого життя, довільно обираючи для кожного року певний колір. Не зупиняйтеся на теперішньому віці, рухайтеся далі, до зрілості, похилого віку, завершення життя.
Зверніть увагу, які роки для Вас є активними (червоно-жовта гама), які пасивними (синьо-зелена гама), як виглядає майбутнє.
Вправа 3.
Для виконання цієї вправи необхідно об'єднатися з людиною, яку Ви дуже добре знаєте і яка добре знає Вас. Кожен учасник пише словесний портрет іншого, а потім створює портрет його уявленої протилежності, антипода. Готові твори пропонують одне одному з метою пошуку відповідей на такі запитання:
1) як ти ставишся до їхнього минулого? чи є відмінності у життєвому шляху симпатичного та антипатичного персонажів?
2) що кожен із них переживає сьогодні? як ти вважаєш, які причини цих переживань?
3) що з ними трапиться у майбутньому? чи будуть вони задоволені власним життям?
4) до чого вони прагнуть у житті?
5) як позитивний та негативний персонажі оцінюють себе?
6) які взаємини у них могли б скластися?
Вправа 4.
Спробуйте визначити свій психологічний вік, вік своїх друзів, знайомих, виходячи з їхнього ставлення до власного життя, оцінок минулого та планів на майбутнє. Завдання спрощується, якщо зробити нескладні підрахунки. Наприклад, Ви вважаєте, що встигли до цього часу реалізувати себе, свої життєві задуми на 30 %, а прожити сподіваєтеся 80 років. Тоді за ці 80 років Ви можете самореалізуватися на 100 %. Ваш психологічний вік —
24 роки. Якщо Ваш паспортний вік не збігається з психологічним, поміркуйте, чому.
Вправа 5.
Це одна з досить поширених в гештальттерапії вправ, спрямованих на актуалізацію досвіду особистості детально пригадувати ті чи інші ситуації, події, цикли подій минулого.
Виберіть яку-небудь ситуацію минулого, не занадто давню та не занадто складну.
Наприклад, відвідайте у власній уяві дім Вашого друга. Заплющіть очі. Що Ви насправді бачите? Двері: хто-небудь їх відчиняє? Ви бачите обстановку? Інших людей? Не намагайтеся щось через силу вилучати з пам'яті, розуму, шукати щось, що має бути тут. Просто прямуйте туди, у те місце, яке Ви пригадуєте, і помічайте, що там є.
При першому виконанні вправи Ви звертаєте увагу переважно на предметне оточення спогаду. Іншим разом спробуйте актуалізувати у згадці власні відчуття та переживання тієї ситуації. Ще іншим разом пригадайте всі найдрібніші елементи спілкування та взаємодії з іншими людьми. Постійно урізноманітнюйте свій досвід.
Вправа 6.
Ще одна з гештальттерапевтичних вправ, спрямована на актуалізацію інтегруючого усвідомлення особистістю себе в певних життєвих ситуаціях.
Спробуйте на основі усвідомлення будь-якої наявної ситуації виголошувати фрази, що більш чи менш адекватно відображають цю ситуацію з позиції тіла, почуттів, мовних звичок, соціальних відносин та ін. Наприклад: "Я стискаю пальці рук та напружую м'язи обличчя... Отже, я починаю сердитись, але поки що не даю своєму гніву виразитись... Отже, мій голос звучить з дещо нервовою вібрацією, але він м'який та стриманий... Отже, я здатен певною мірою володіти виявленням своїх емоцій..." і т.д.
Кожне з таких розмірковувань (відповідно до певної ситуації, її змісту, умов тощо) є відображенням процесу усвідомлення живої ситуації. Вчіться легко змінювати свою точку зору, вибирати новий орієнтир у веденні спілкування, контролювати та направляти розвиток ситуації до позитивного розв'язання.
Вправа 7.
Пригадайте будь-яку життєво важливу для Вас подію, що сталася в минулому.
Виберіть таку подію, яка мала позитивний особистісний результат. Уявіть собі цю подію як процес, послідовність, що поступово, повільно розгортається. А отже, окремі складові цієї події послідовно виявляються Вашою свідомістю як своєрідний "ланцюжок". Проаналізуйте кожну його ланку. Визначте, коли ситуація чи подія розгорталася у заданому напрямі з об'єктивних умов, а коли за умов чийогось суб'єктивного впливу. Чиї це були впливи та як вони позначилися на результаті події в цілому? А Ви самі теж впливали на розвиток цієї події? Як? Ви були продуктивні у спрямуванні цієї події до логічного кінця? Ви чи хтось інший, чи якісь об'єктивні умови забезпечили очікуваний Вами результат?
А тепер уявіть собі життєво важливу для Вас подію, що має статися у майбутньому.
Виберіть таку подію, яка необхідно повинна мати позитивний особистісний результат. Уявіть собі цю подію, що поступово розгортається. Як Ви будете діяти, аби результат був таким, як Ви очікуєте? Що для цього необхідно? Ви почнете діяти вже зараз?
Спробуйте повторити вправу декілька разів. Іншим разом нехай це буде подія з негативним особистісним результатом. Тренуйтесь аналізувати, узагальнювати та застосовувати свій індивідуальний досвід діяння.
Література
Абульханова-Славская К.А. О субъекте психической деятельности. М., J973. Абульханова-Славская К.А., Брушлинский А.В. Философско-психологическая концепция С Л. Рубинштейна. К 100-летию со дня рождения. М., 1989. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М., 1991.
Асмолов А.Г. Психология индивидуальности. Методологические основы развития личности в историко-эволюционном процессе. М., 1986.
Басейн Ф.В. О развитии взглядов на предмет психологии // Вопр. психологии. 1971. № 4. С.101-113.
Бахтин М.М. К философии поступка // Философия и социология науки и техники: Ежегодник 1984- 1985. М., 1986.
Вопросы теории и психологии творчества / Под ред. БАЛезина. Харьков, 1914.
Выготский Л.С Исторический смысл психологического кризиса // Собр. соч.: В 6 т. М., 1982. Т.1.
Гегель Философия духа. Энциклопедия философских наук. М., 1977. Т.З.
Гельвещй К.А. Про людину, її розумові здібності та ЇЇ виховання / Пер. 1932.
Гуссерль Э. Амстердамские доклады // Логос. М., 1992. № 3.
Исторический путь психологии: прошлое, настоящее, будущее (Сб. тезисов Междунар.
конференции). М., 1992.
Кант И. Сочинения: В 6 т. М., 1964.
Кониський Г. Філософські твори: В 2 т. К., 1990.
Костнж Г.С. К вопросу о психологических закономерностях // Вопр. психологии. 1955. No 1.
Леви-Брюль Л. Первобытное мышление. М., 1930. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М., і 975. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. М, 1972. Павлов И.П. Полное собрание сочинений. 2-е изд. М., 1951. Роменець В.А. Історія психології. К., 1978.
Романець В.А. Історія психології епохи Просвітництва: Навч. посібник. К., 1993. Рубинштейн СЛ. Бытие и сознание. М., 1957. Рубинштейн СЛ. Проблемы общей психологии. М., 1973. Сеченов И.М. Избранные произведения. М., 1952. Т.1.
Татенко В.О. Об'єкт психічної активності як предмет дослідження // Актуальні проблеми психології: традиції і сучасність: В 3 т. К., 1993. Татенко В.А. Субъект психической активности: поиск новой парадигмы // Психолог, журн. 1995. №3.
Ткаченко О.М. Принципи і категорії психології. К., 1979.
Франк СЛ. Непостижимое. Онтологическое введение в философию религии // Соч. М., 1990.
Фромм Э. Душа человека / Пер. М, 1992.
Челпанов Г.И. Мое отношение к марксизму в психологии //ОР РГБ. Ф.326. П.37. ед.хр. 12.
Челпанов Г.И. Психология и марксизм. М., 1925.
Юнг К. К пониманию психологии архетипа младенца // Самопознание европейской
культуры XX века. М., 1991.
Ярошевасий MS. История психологии. М., 1966.
Holzkamp К. Kritische Psychologie und phanomenologische Psychologie: Oer Weg der Kritischen Psychologie zur Subjekfwissenschaft // Forum Kritische Psychologie. 1984. Bd.14.