соціум, в яких підліток не почуває себе діячем, здатним змінювати довкілля. І його перестає влаштовувати світ таких відносин. Він починає шукати в цьому світі своє місце. Між тим, життя підлітка залишається переважно шкільним і реально він виключений із суспільної діяльності як такої. Це становище примушує підлітка до реалізації почуття діяльнісної сили переважно в уяві. На основі самооцінки він установлює своєрідність такого положення, яке психологи визначають як "феномен включеної невключеності". Специфіка цього положення полягає в тому, що більшість бажань, ціннісних орієнтацій та ідеалів підлітка реалізуються тільки у мріях і не можуть бути дієво включені в реальне буття. Суперечливість такого положення у деяких підлітків може виражатися в акціях підліткового вандалізму в природі, у громадських місцях загального вжитку (ліфти, зупинки, пам'ятні місця), в асоціальних витівках, в необмеженому потворстві тощо.
В окремих випадках підлітки, захопившись задоволенням "вільного літання" в уяві, можуть потрапити в пастку. З'являється "витіснення" всього того, що не влаштовує їх, яке поєднується з прагненням відокремитися, сховатися за "уявний екран" від зовнішнього світу. На такому рівні оперування уявою може причаїтися психогенна основа підліткового аутизму — занурення в світ уявних переживань з послабленням контакту з реальністю, з відсутністю прагнень до спілкування з рідними, дорослими і однолітками.
Отже, уява може збагачувати життя підлітка, поєднуючись з творчим мисленням, і ставати істинною креативною силою його особистості, але може і відчужувати його від реального на користь уявного світу, значно обмежуючи розвиток пізнавальної діяльності.
Визначені перетворення пізнавальної сфери стають суттєвими передумовами емоційних змін. В житті підлітка емоції і почуття займають значне місце, про що свідчать особливості їх поведінки. Взагалі, в цьому віці дані психічні функції стають набагато глибшими і змістовнішими.
У більшості підлітків відзначаються емоційна нестабільність і амбівалентність почуттів. Нестійкість емоцій обумовлюється значною невпевненістю підлітка відносно правильності виборів форм поведінки. Хоча нові почуття вже виникли, але вони не набули ще адекватних способів вираження чи точок прикладання. Мотивація підлітків характеризується, з одного боку, прагненням до самостійності і самоповаги, а з іншої — вони стикаються з регламентаціями, контролем, заборонами і вимогами дорослих. Такий конфлікт часто викликає імпульсивні, нестабільні, інколи, важко передбачувані емоції.
На амбівалентність (суперечливість) почуттів підлітків вказують багато дослідників цього віку. Це явище позначається на поведінці, торкаючись морального змісту вчинків. У залежності від зовнішніх умов функціонування прояв таких почуттів у підлітків може викликати неоднозначне або негативне ставлення до них з боку дорослих. Так, можна спостерігати, як підліток, спираючись на почуття чоловічої гідності і обов'язку, один захищає дівчину і виступає без страху перед фізично сильнішою групою юнаків. Через певний час цей же підліток може безжалісно забирати гроші, шапку чи годинник у слабшого за себе однолітка, радіючи при цьому своєму успіху. Такі факти свідчать про те, що ні одна з потреб не превалює ще достатньо стійко в особистості підлітка, що й викликає амбівалентний прояв почуттів.
Зміни в почуттях підлітків зумовлюються новим їх становищем у соціальному середовищі. Прагнення зайняти це становище, а саме: швидше стати дорослим, породжує нову гаму переживань. Підліток переживає задоволення, коли до нього ставляться як до дорослого, і незадоволення, коли вбачають у ньому маленьку дитину. У зв'язку з цим особливим прагненням, він може боляче сприймати різні форми прояву неуважності до нього, що зачіпають його гідність і самостійність.
Підлітки особливо чутливі до того, як ставляться до них однолітки. У взаєминах з однолітками вони найчастіше керуються саме почуттям гідності. Проте інколи таке почуття виявляється у нерозсудливій, надмірній формі, яка може перетворюватися у свою протилежність. На цьому ґрунті можуть виникати конфлікти. В той же час, можна бачити, як підлітки виявляють емоційну прихильність і ніжність почуттів до тих однолітків, яких вважають своїми друзями.
Інтенсивно розвиваються естетичні почуття. Основним джерелом їх розвитку стають музика, живопис, поезія, художня література. Від цього виникають нові переживання, які підлітки пов'язують з життєвими планами на майбутнє, з вибором професії. У цей період може яскраво проявитися перше кохання. Зміцнюється, глибшає і стає стійким почуття дружби. Естетичні почуття спонукають підлітків до сприйняття музики і спроб писати вірші. Між тим дані почуття можуть викликати і різного роду епатажі (від франц. ер cites — вражати незвичною поведінкою).
Особливий вплив на розвиток всіх видів почуттів здійснюють сучасні засоби масової комунікації: преса, радіо і телебачення. Останнє в силу незначного контролю за відбором програм для підліткової аудиторії визначає формування полярних почуттів, як позитивних, так і негативних.
Важливою новою якістю учнів підліткового віку є самостійність у постановці складних цілей і можливість підпорядковувати їм свої дії і поведінку. Це пов'язано з новою фазою у розвитку волі підлітка. Розширення загального кругозору та пізнавальних інтересів, розвиток мотивації досягнення успіху та уникнення невдач, можливість з власної ініціативи підбирати захоплення, прагнення цілеспрямовано займатися самовихованням — всі ці явища сприяють розвитку в цьому віці таких вольових якостей, як ініціативність, рішучість, витримка, самоконтроль.
Підлітки не обмежуються виконанням лише навчальних завдань, вони поглиблюють свої знання, читаючи цікаву для них літературу, захоплюються винахідництвом, спортом, пригодницькими супербойовиками, в яких популярні кіногерої володіють якостями мужності, сміливості, витривалості, самоволодіння і силою волі. Багато з них прагнуть наслідувати цих героїв у житті, діючи у повсякденних ситуаціях за подібними сценаріями з фільмів або художніх книг.
Дуже розповсюдженим засобом розвитку вольових якостей у сучасних підлітків чоловічої статі є заняття різними видами спорту. Особливу їх прихильність мають бойові єдиноборства, спортивна боротьба, бокс, хокей і футбол. Дані види спорту пов'язані з фізичними навантаженнями, ризиком, а при оволодінні ними необхідно ще виявляти незвичайну силу, мужність, сміливість. Захоплюючись багатьма видами спорту спочатку заради розвитку вольових особистісних якостей, деякі підлітки у подальшому продовжують ними займатися для отримання високих результатів, що стимулює становлення мотивації досягнення успіхів.
Вироблення специфічних вольових якостей у дівчат-підлітків йде іншим шляхом. Дівчата хоч і вказують на необхідність оволодіння вольовими якостями, притаманними хлопцям, все ж обирають для себе найбільш "жіночі" види спорту: спортивну чи художню гімнастику, плавання, фігурне катання, теніс. Дівчата більше намагаються тренувати волю в неухильному і постійному виконанні навчальних завдань, побутових обов'язків. Вони більше схильні свідомо користуватися різними прийомами керування своєю поведінкою, боротися з поганими звичками, невитривалістю, запальністю, тривожністю і лінощами.
В кінці підліткового віку відмічається тенденція у представників обох статей займатися саморозвитком. Дослідження вчених вказують на те, що у підлітків розвивається здатність критично ставитися до себе, помічати недоліки своєї поведінки, виникає здатність усвідомлювати власні мотиви та підпорядковувати їм свою поведінку. Процес оволодіння особистісною рефлексією надає можливості користуватися прийомами самопереконання, самонаказу, самодисципліни, саморегуляції та самозаборони і самоприпинення.
Можна відзначити, що багато підлітків оволодівають прийомами самостійного планування і контролю своєї діяльності. При виконанні складних навчальних завдань чи доручень, вони здатні підпорядковувати свої дії прийнятому плану, який може бути розрахований на кілька тижнів. Здатні вносити корективи у свій постійний режим, розподіляти свої сили відповідно до розміру і термінів завдання. Цими діями підкреслюється наявність у них найважливішої якості волі — організованості.
При достатньо сприятливих умовах становлення особистості підлітка у сім'ї, шкільному середовищі та поза ними відбувається інтенсивне формування самостійності, опанування прийомами самовиховання вольової поведінки. Психологи (І.Ю. Кулагіна, B.C. Мухіна, Р.С. Немов) відзначають, що підлітковий вік є сензитивним для розвитку вольових якостей особистості. Однак, відсутність сприятливих умов розвитку вольових якостей може спричиняти появу в підлітків негативізму, впертості, невитривалості, неорганізованості, імпульсивності поведінки, які характеризують інший бік їх особистості — слабовілля.
Негативізм підлітків виявляється в непокірності, небажанні брати до уваги зауваження чи вимоги дорослих, а іноді у намаганні діяти всупереч цим вимогам. Основною причиною появи деякої частини підлітків негативізму є серйозні недоліки у ставленні до них дорослих, які виявляються в неповазі до особистості підлітка, придушенні його прагнення до самостійності і самоствердження. Ця якість може виявлятися і в ситуаціях гіпопротекції — уседозволеності, у схвалюванні, потаканні всім бажанням і примхам підлітка. У першому випадку підліток демонструє різкий протест проти свавілля дорослих, у другому— виявляє низький рівень розвитку вольових якостей: нетерпимість до обмеження його невгамовних, незрозумілих поривів. Як наслідок, з'являються умисні порушення дисципліни, зриви уроків, грубощі, агресивність і т.п.
В ряді досліджень (В.І. Селіванов, В.В. Калін) виділено ряд характеристик особливостей "стилю" діяльності тих підлітків, у яких існують недоліки в розвитку волі. До них належать важкість переходу від неробочого стану до виконання цілеспрямованих дій, тривалий період "розкачування", нездатність до монотонності чи деталізованої роботи, невміння довести справу до кінця. Підлітки з слабкою волею схильні до уникнення складних і важких дій чи праці в цілому, яка потребує планомірних і цілеспрямованих зусиль. Будь-яку діяльність такі підлітки виконують малими дозами, з перервами, заповненими неробством. При цьому