ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Чому можна стверджувати, що психічне має вчинкову природу? Спробуйте дати культурологічне, філософське та власне психологічне обгрунтування.

2. В чому полягають принципові основи психологічного дослідження вчинку?

3. Якими є сутнісні відмінності філософського та культурологічного дослідження

вчинку? Проілюструйте власні твердження.

4. Розкрийте зміст інтроспективного принципу у психологічному дослідженні

вчинку.

5. Схарактеризуйте принцип вчинкової кореляції об'єкти иного і суб'єктивного.

Спробуйте проілюструвати його зміст прикладами існування та розвитку психологічних і культурологічних ЯВИЩ.

6. Які відмінності мають місце у тлумаченні включення у ситуацію як принципу

психологічного дослідження вчинку і як самостійного методичного засобу?

7. Розкрийте та проаналізуйте структурні особливості методів дослідження

вчинку.

8. Як можуть застосовуватися спостереження і експеримент у психологічному

дослідженні вчинку?

9. Метод аналізу продуктів діяльності у дослідженні вчинку: поясніть та

проілюструйте особливості його застосування.

10. Як застосовуються тести в психологічному дослідженні вчинку? Спробуйте навести приклади окремих із них.

11. Чи може бути ефективним та продуктивним застосування методу моделювання в дослідженні вчинку? Чому?

12. Чим зумовлена необхідність ствердження у психологічному дослідженні принципу єдності предмета й методу?

13. Розкрийте методичні особливості дослідження вчинку в психології. Чим зумовлені ці особливості?

14. Порівняйте змістовні та процедурні особливості методичної організації психологічного дослідження вчинку.

15. В чому полягає суть феноменологічної та реально-практичної структур вчинку?

16. Якими є особливості побудови методичної моделі психологічного дослідження вчинку?

17. Як відбуваються ідентифікація та кваліфікація компонентів вчинку?

18. Розкрийте зміст феноменологічного, онтогенетичного та індивідуально-психологічного аспектів реконструкції здійсненого вчинку?

19. Які психологічні механізми актуалізуються методичним прийомом рекострую-вання здійсненого вчинку з боку суб'єкта вчинку?

20. Назвіть змістові та методичні ознаки конфліктної ситуації в дослідженні вчинку.

21. Проаналізуйте суб'єктивний та об'єктивний зміст критичної ситуації у вчинковому діянні особистості.

22. Розкрийте внутрішню динаміку кола вчинкових дій особистості в процесі здійснення певного вчинку.

23. Як може вибудовуватися дослідження характерологічних рис вчинку?

24. Чим зумовлюється рівень тлумачення дослідних (експериментальних) даних у психологічному дослідженні вчинку?

25. Назвіть загальні та спеціальні методичні принципи організації психологічного дослідження вчинку.

ТВОРЧІ ВПРАВИ

Вправа 1.

Маючи уявлення про психологічні ознаки вчинку, спробуйте пригадати свій перший у житті вчинок. Опишіть його: що виступило предметом вчинку; в яких умовах він відбувався;

хто ще був задіяний у ньому; які наслідки він мав;

sod оцінки з боку інших людей Ви отримали щодо звершеного вчинку. Сконцентруйте свою увагу на тій ситуації, пригадайте її у найдрібніших деталях, спробуйте зайняти позицію спостерігача щодо себе самого в тій ситуації. Пригадайте: як виглядали Ви тоді; як поводили себе; якими були Ваші рухи; якими були Ваші дії;

яке враження складалося про Вас в оточуючих;

Ви були тоді позитивним чи негативним героєм з точки зору оточення? Ви вдало діяли в тій ситуації?

Тепер сконцентруйте свою увагу на власних почуттях та переживаннях у тій ситуації. Поступово пригадуючи, опишіть: як Ви почували себе;

у Вашому відчутті ситуації домінували позитивні чи негативні моменти? Ви усвідомлювали свої намагання у тій ситуації? якими вони були? Ви передчували успіх чи неуспіх власного діяння у тій ситуації? як на Вас впливали оцінки оточення у процесі діяння? наскільки свідомо Ви діяли тоді, звіряючи кожну окрему дію, кожний крок із власним баченням чи відомим Вам взірцем? чи переживали Ви почуття вдоволеності (чи невдоволеності) щодо здійсненого вчинку?

Проаналізуйте описані враження; що тепер Ви можете сказати про місце, роль здійсненого тоді вчинку у Вашому теперішньому житті?

Вправа 2.

Пригадайте та опишіть один або декілька найбільш яскравих у Вашому житті вчинків, які мали велике значення для Вашого подальшого життя. Спробуйте проаналізувати їх щодо:

онтогенетичного визначення змісту вчинкового діяння (див. розділ 10); тобто йтиметься про вчинок самоствердження, вчинок самовивільнення тощо;

феноменологічної структури вчинку (одиниці аналізу оберіть самостійно); реально-практичної структури вчинку (проаналізуйте кожний із змістових компонентів вчинкової структури). При виконанні даного завдання Вам вдалося диференціювати пізнавальні позиції дослідника і суб'єкта вчинку? Які виникали труднощі? З чим вони були пов'язані?

Вправа 3.

Пригадайте та опишіть декілька вчинків, ситуацій вчинкового діяння чи форм вчинкової активності людини, що відомі Вам із певних історичних, літературних, художніх та інших джерел. Назвіть та проаналізуйте засоби відтворення змістових ознак вчинку, які застосовувались у кожному з названих вами джерел. Віднайдіть подібність та відмінність зображувальних можливостей кожного з цих засобів, розкрийте їхню специфіку.

В чому полягає специфіка засобів психологічної науки (і науки взагалі) у відтворенні сутності досліджуваних явищ, зокрема вчинку? Проілюструйте свою відповідь окремими прикладами, застосуванням емпіричних та аналітичних психологічних прийомів тощо.

Література

Абульханова-Славская К.А. О субъекте психической деятельности. М., J973. Абульханова-Славская К.А., Брушлинский А.В. Философско-психологическая концепция С Л. Рубинштейна. К 100-летию со дня рождения. М., 1989. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М., 1991.

Асмолов А.Г. Психология индивидуальности. Методологические основы развития личности в историко-эволюционном процессе. М., 1986.

Басейн Ф.В. О развитии взглядов на предмет психологии // Вопр. психологии. 1971. № 4. С.101-113.

Бахтин М.М. К философии поступка // Философия и социология науки и техники: Ежегодник 1984- 1985. М., 1986.

Вопросы теории и психологии творчества / Под ред. БАЛезина. Харьков, 1914.

Выготский Л.С Исторический смысл психологического кризиса // Собр. соч.: В 6 т. М., 1982. Т.1.

Гегель Философия духа. Энциклопедия философских наук. М., 1977. Т.З.

Гельвещй К.А. Про людину, її розумові здібності та ЇЇ виховання / Пер. 1932.

Гуссерль Э. Амстердамские доклады // Логос. М., 1992. № 3.

Исторический путь психологии: прошлое, настоящее, будущее (Сб. тезисов Междунар.

конференции). М., 1992.

Кант И. Сочинения: В 6 т. М., 1964.

Кониський Г. Філософські твори: В 2 т. К., 1990.

Костнж Г.С. К вопросу о психологических закономерностях // Вопр. психологии. 1955. No 1.

Леви-Брюль Л. Первобытное мышление. М., 1930. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М., і 975. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. М, 1972. Павлов И.П. Полное собрание сочинений. 2-е изд. М., 1951. Роменець В.А. Історія психології. К., 1978.

Романець В.А. Історія психології епохи Просвітництва: Навч. посібник. К., 1993. Рубинштейн СЛ. Бытие и сознание. М., 1957. Рубинштейн СЛ. Проблемы общей психологии. М., 1973. Сеченов И.М. Избранные произведения. М., 1952. Т.1.

Татенко В.О. Об'єкт психічної активності як предмет дослідження // Актуальні проблеми психології: традиції і сучасність: В 3 т. К., 1993. Татенко В.А. Субъект психической активности: поиск новой парадигмы // Психолог, журн. 1995. №3.

Ткаченко О.М. Принципи і категорії психології. К., 1979.

Франк СЛ. Непостижимое. Онтологическое введение в философию религии // Соч. М., 1990.

Фромм Э. Душа человека / Пер. М, 1992.

Челпанов Г.И. Мое отношение к марксизму в психологии //ОР РГБ. Ф.326. П.37. ед.хр. 12.

Челпанов Г.И. Психология и марксизм. М., 1925.

Юнг К. К пониманию психологии архетипа младенца // Самопознание европейской

культуры XX века. М., 1991.

Ярошевасий MS. История психологии. М., 1966.

Holzkamp К. Kritische Psychologie und phanomenologische Psychologie: Oer Weg der Kritischen Psychologie zur Subjekfwissenschaft // Forum Kritische Psychologie. 1984. Bd.14.