Психологічні питання безпеки праці

План

1. Фактори безпеки праці та їхній взаємозв'язок

2. Методи вивчення й аналіз причин нещасних випадків

3. Психологічні засоби підвищення безпечної поведінки працівників у професійній діяльності

Фактори безпеки праці та їхній взаємозв'язок

Основний загальноприйнятий метод охорони праці — використання системи техніки безпеки. Вона повинна розв'язати два основні завдання: допомагати створювати машини й інструменти, які виключать загрозу для людини, розробляти спеціальні засоби захисту, що охоронятимуть працівника від загрози в процесі праці. Паралельно приділяється увага технічному навчанню людей безпечних прийомів роботи.

Згідно з даними міжнародної статистики, головним винуватцем нещасних випадків є здебільшого не техніка, не організація праці, а сама людина, яка з тих чи інших причин не дотримувалась правил техніки безпеки праці, порушувала нормальне проходження трудового процесу, не використовувала передбачені засоби захисту та ін. Генеральний директор Англійського королівського об'єднання з попередження нещасних випадків Б. Янг стверджує, що 80 % усіх травм відбувається з вини потерпілих [6]. Інші автори вважають, що вина людини може бути констатована у межах 60—90 % нещасних випадків [21]. У деяких джерелах зазначають і вищі відсотки провини людини у нещасних випадках (95 % [21] і навіть 99 % [15]). При таких оцінках враховують різні критерії винуватості людини (винним може бути і конструктор, який створив недосконалу техніку, і механік, який погано виконав її профілактику, і сам працівник, який допустив помилку при підготовці техніки). У дослідженнях психологічних причин нещасних випадків на одному із машинобудівних заводів М. А. Котик (1981) виявив, що у 76,5 % винуватцями травматизму були самі потерпілі, в 6,1 % випадків — інші працівники і тільки в 10,7 % нещасних випадків відбулося з технічних причин, а в 6,7 % — з організаційних причин [6]. Тому виробничий травматизм на промислових підприємствах є проблемою психології (тобто також і психології). Йдеться про так званий людський фактор, який відіграє суттєву роль у профілактиці виробничого травматизму і дає цінний матеріал для вивчення причин травматизму, визначення основних напрямів профілактики нещасних випадків і аварій на виробництві.

Це положення стане зрозумілішим, якщо розглянути психологічні дослідження, зокрема ретроспективної трудової експертизи [12]. У табл. 14.1 систематизовано причини травматизму в одній із галузей промисловості за три роки. Налічується 2112 випадків, які трапились внаслідок таких чинників.

Таблиця 14.1. Причини травматизму на підприємстві

№ з/п | Чинник | Кількість нещасних випадків

усього | у відсотках

1 | 2 | 3 | 4

1 | Дефект обладнання і його незадовільний стан | 306 | 14,49

2 | Немає або недостатньо засобів захисту та безпеки | 58 | 2,75

3 | Немає (неукомплектованість) або незадовільний стан засобів особистого захисту | 10 | 0,70

4 | Незадовільний стан або неправильна організація робочого місця, комунікації | 54 | 2,66

5 | Погане освітлення і видимість, шкідливий вплив шуму, вібрацій, кліматичних умов на робочому місці | 8 | 0,98

6 | Погана організація праці | 39 | 1,86

7 | Немає потрібних відомостей про умови безпеки праці та відповідної кваліфікації (теоретичної підготовки), професійних здібностей, навиків тощо | 27 | 1,28

8 | Використання небезпечних методів і способів праці, у тому числі виконання роботи без дозволу, перебування на небезпечній ділянці | 1162 | 66,02

9 | Ігнорування або невиконання інструкцій з безпечних методів праці та правил техніки безпеки | 48 | 2,27

10 | Невикористання або неправильне використання засобів особистої безпеки та захисту (апаратів пристосування) | 71 | 8,86

11 | Загрозливі дії сторонніх осіб (відволікання уваги під час роботи, жарти, особисті конфлікти та ін.) | 70 | 8,31

12 | Недостатні особисті передумови для нормального виконання роботи (немає потрібних фізичних даних, розумова відсталість, несприятливі індивідуальні особливості, психічний стан у цей момент) | 211 | 9,39

13 | Загрозлива поведінка тварин або вплив явищ природи | 5 | 0,24

14 | Нез'ясовані чинники | 43 | 2,08

Разом: | 2112 | 100,00

Чинники, які наведено в пунктах 7—12, свідчать про неправильні дії потерпілих. Загальна сума випадків, що спричинені цими чинниками (74,68 %), переконує в тому, що роль людських факторів в аварійності досить значна. Зазначена кількість нещасних випадків збігається з такими самими показниками по промисловості розвинутих країн [12].

Подібна ситуація простежується і в авіації, де, на думку американських вчених Д. Мейстера і Дж. Рабидо, зі 100 пілотів, які загинули, вісім осіб гине через неполадки літака, 90 — через власні помилки і лише двоє загинуло в бою [3]. Інші автори менш категоричні в подібних оцінках і вважають, що нині у розвинутих країнах з вини людського фактора відбувається від 55 до 90 % усіх аварій в авіації [7].

Виникає важливе запитання: чому люди, яким з дитинства властивий інстинкт самозбереження, самозахисту, так часто є винуватцями травматизму? Якщо людина психічно нормальна, то само собою вона ніколи не прагнутиме до травм. Такі випадки відбуваються з незалежних від людини причин, або тоді, коли її спонукають до порушення правил безпеки відповідні обставини. Щоб попередити виникнення подібних подій, потрібно, передусім, виявити такі обставини і, виходячи з можливостей, зменшити їх вплив.

Закономірностей розвитку і життя людини свідчить про те, що обставини, пов'язані з виникненням нещасних випадків, мають об'єктивні причини.

Перший чинник — аналіз еволюції людини. Еволюційний розвиток людини відбувався у сфері психіки, завдяки якій вона створювала й удосконалювала знаряддя праці. За допомогою знарядь праці людина стала здатною реагувати на сигнали, які далеко виходять за межі її чутливості. Важіль і двигун розширили фізичні можливості людини, ЕОМ підвищила ефективність пам'яті, мислення, інтелекту.

З розвитком знарядь праці збільшився діапазон впливу людини на навколишній світ як за різноманітністю, так і за інтенсивністю. Збільшилось коло відповідних реакцій зовнішнього світу на людину в процесі праці.

Збільшилась сила цих вимірів. Якщо первісна людина за своїми індивідуальними фізичними можливостями була здатна протистояти в процесі трудової діяльності загрозам, то сучасна людина сама собою за цими якостями суттєво відстає від рівня зростаючої загрози. Розвиток психіки дає змогу їй під час розробок техніки робити її менш загрозливою, вибирати способи захисту від загрози тощо. З розвитком техніки загроза зростає швидше, ніж людська протидія їй.

Друга причина, яка робить умови праці жорсткішими та загрозливішими, зростання ціни похибки. Коли первісна людина допускала похибку в роботі, то розплата за неї була невеликою, як-от: подряпини, на ногу впав камінь, падіння з дерева. Помилки сучасної людини відповідальніші: загибель під час аварій літаків, різних видів транспорту, вибухів підводних човнів, атомних станцій, від струму великої напруги, інвалідність від ударів важких пресів, падіння з багатоповерхових будинків не на землю, а на асфальт, бетон.

Третя причина, яка збільшує травматизм, — адаптація людини до загрози. Нині техніка в житті людини займає вагоме місце: використовується вдома, в дорозі, на роботі. Для сучасної людини техніка стала засобом задоволення багатьох потреб, об'єктом мотивації, фактором престижу. Використовуючи переваги, які дає техніка, і звикаючи до них, людина часто забуває, що техніка є ще і джерелом загрози, а інтенсивне використання її збільшує можливість реалізації цієї загрози.

Крім загальних чинників, виявлено багато різноманітних чисто індивідуальних факторів, здебільшого психологічних, які допомагають порушувати правила безпеки праці (показна сміливість, недисциплінованість, нахил до ризику та ін.).

Можна зробити висновок, що є багато передумов об'єктивного та суб'єктивного характеру, які зумовлюють виникнення нещасних випадків з вини людини.

Нещасний випадок є результатом складної взаємодії різних факторів, а саме: суб'єкта з його матеріальними (фізичними) й ідеальними (цілями, уявленнями, мотивами та ін.) даними, матеріальних предметів і знарядь праці, а також матеріальних і соціальних умов його виконання, діючої організації з різними писаними та неписаними нормами. Виявляючи зв'язки, які є між цими факторами, їхній вплив на виникнення нещасних випадків, треба використовувати системний підхід [6].

Методи вивчення й аналіз причин нещасних випадків

Має методологія вивчення зв'язку між факторами, їхніми комплексами, поєднанням, з одного боку, і якостями особистості, з її безпекою, з іншого боку має особливе значення. У практиці випробувано відповідну схему побудови таких досліджень [5; 6; 7]. Вона виглядає так. Мета дослідження — комплексне вивчення психофізіологічних, соціальних і виробничих якостей працівників, їхнього стану здоров'я і виявлення серед них показників, які найбільшою мірою свідчать про їх схильність до нещасних випадків. Тобто виділяють експериментальну групу, яка складається з людей, які мали травми. Дослідження ґрунтується на даних про трудовий травматизм за п'ятирічний період. Вибирають контрольну групу людей з подібними професійними даними, які за цей період не мали травм.

Важливим елементом кожного дослідження є навіювання відповідних гіпотез, які вона повинна підтвердити або відкинути.

Наприклад, такою гіпотезою може бути комплекс факторів, які можуть бути показниками досліджуваної якості — індивідуальної схильності до нещасних