Велике значення для профілактики несприятливого впливу факторів робочого середовища на здоров'я, функціональний стан і працездатність людини має забезпечення реалізації діючих норм і вимог. Вирішувати це завдання треба в процесі проектування системи "людина — праця — професійне середовище".

Етап проектування вирішує завдання забезпечення значень факторів, які вимагає робоче середовище.

Розробляючи технічне завдання (ТЗ), аналізують і вводять вимоги замовника до робочого середовища.

На етапі технічної пропозиції визначають імовірний склад факторів робочого середовища, прогнозують можливі впливи його факторів на людину й необхідність застосування засобів захисту; визначають потрібну кількість робочих приміщень і склад технічних засобів життєзабезпечення.

На етапі ескізного проектування уточнюють імовірний склад факторів робочого середовища, які відображають специфіку об'єкта, який проектується, і виділяють ведучі з них, розробляють вимоги до систем життєзабезпечення, які реалізують норми та вимоги до робочого середовища.

При технічному проектуванні уточнюють реальні рівні факторів робочого середовища і режимів праці та відпочинку, враховуючи фактичний вплив, уточнюють і узгоджують з санітарним наглядом перелік неметалевих матеріалів, які використовують при будівництві об'єкта, проектують засоби колективного й індивідуального захисту від впливів несприятливих факторів робочого середовища; розробляють вимоги з професійного відбору режимів праці і відпочинку, тренування працівників з урахуванням специфіки дії факторів робочого середовища.

Комплексна оцінка факторів робочого середовища відбувається на підставі медико-філологічної класифікації тяжкості робіт. Важкі роботи — це сукупність дії всіх факторів робочого середовища (див. рис. 3.2 і 3.3) на здоров'я людини і її працездатність. Важкі роботи мають шість категорій.

До першої категорії належать роботи, які виконують в оптимальних умовах робочого середовища при сприятливому фізичному, розумовому і нервовому емоційному навантаженні.

До другої категорії належать роботи, які виконують в умовах, які відповідають гранично допустимим рівням і концентраціям виробничих факторів за діючими санітарними правилами, нормами та інженерно-психологічними вимогами.

Третя категорія охоплює роботи, при яких унаслідок не зовсім сприятливих умов праці у людей виникають реакції, які характерні для критичного стану організму (погіршення деяких показників психофізіологічного стану до кінця роботи, функціональних показників у момент трудових зусиль та ін.).

До четвертої категорії належать роботи, при яких несприятливі умови праці призводять до реакцій, які характерні для перед патологічного стану. Працездатність підтримують за рахунок перенапруження механізмів, які компенсують порушення функцій організму.

П'ята категорія охоплює роботи, при яких у результаті дії несприятливих умов праці у працівників у кінці робочого періоду формуються реакції, які характерні для патологічно функціонального стану організму.

До шостої категорії належать роботи, при яких подібні реакції виникають зразу ж після початку трудового періоду (зміни, тижня).

Зв'язок розглянутих категорій важких робіт з рівнями факторів робочого середовища за ГОСТом 21035-75 визначають так: перші дві категорії відповідають комфортному робочому середовищу, третя категорія — досить дискомфортному, четверта і п'ята — екстремальному робочому середовищу, шоста — надекстремальному.

Для визначення категорії важких робіт кожний із факторів робочого середовища, які реально впливають на людину на робочому місці, оцінюють за шестибальною системою (табл. 3.2):

Таблиця 8.2. Критерії оцінювання факторів робочого середовища в балах

Примітка

1. Визначаючи бали фізичного динамічного та статичного навантаження для жінок і осіб віком старших за 50 років, береться до уваги 70 % наведених величин. Зовнішня механічна робота не враховує затрат енергії на основний обмін речовин організму людини.

2. Монотонність отримує одну загальну бальну оцінку з врахуванням характеристик, що її визначають.

Визначають інтегральну бальну оцінку важкої роботи за формулою:

Формула (3.3) правильна, якщо кожні з п врахованих факторів діють протягом робочого дня. Якщо будь-який із факторів діє епізодично, то його фактичну оцінку визначають за формулою:

Категорію важкої роботи визначають так:

Категорія важкої роботи | І | П | НІ | IV | V | VI

Інтегральна бальна оцінка | До 18 | 19—33 | 84—46 | 46—63 | 53—59 | 59—60

Приклад. Розглянемо порядок визначення категорії важких робіт. На робочому місці працівника виділено чотири фактори умов праці, які мають оцінки відповідно 3, 4, 5 і 6 балів. Тривалість дії виявлених факторів наведено в табл. 3.3:

Таблиця 3.8. Дані для розрахунку інтегральної оцінки важких робіт

Фактори робочого середовища | Бал фактора | Довготривалість дії фактора, хв. | Питома вага дії фактора протягом робочої зміни tр = 480 хв. | Оцінювання питомої

важкості фактора робочого середовища

XI | 3 | 420 | 0,8 | 2,4

Х2 | 4 | 315 | 0,6 | 2,4

ХЗ | 5 | 210 | 0,4 | 2,0

Х4 | 6 | 210 | 0,4 | 2,4

Використовуючи дані останньої колонки табл. 3.3 за формулою (3.3):

Отже, це робоче місце має третю категорію важкої роботи.

Якщо робоче місце має оцінку 3 і більше балів, то це свідчить про те, що під їх дією формується екстремальне або надекстремальне робоче середовище, тому для інтегральної оцінки в розрахунок приймаються тільки ці біологічно значимі фактори робочого середовища. Фактори з оцінкою 1 або 2 в розрахунок не приймають, оскільки вони відповідають звичній життєдіяльності людини і не беруть участі у формуванні екстремальних умов праці.

Вимоги до фізичних факторів робочого середовища

Найважливіший фізичний фактор — виробничий мікроклімат, який характеризується рівнем температури і вологості повітря, швидкістю його руху, інтенсивністю радіації, переважно в інфрачервоних і частково в ультрафіолетових спектрах електромагнітних випромінювань.

Різні метеорологічні умови в організмі працівника змінюють функції серцево-судинної, нервової системи й органів, що треба враховувати, проектуючи та експлуатуючи системи "людина — праця — профсередовище".

Висока температура негативно впливає на психофізіологічні функції і надійність людини. Оптимальне значення температури повітря — 18—24 °С, відносна вологість у межах ЗО—60 % мало впливає на стан людини. Якщо вологість повітря 99—100 %, то практично виключається регулювальний механізм потовиділення, тіло швидко перегрівається.

Раціонально обладнане освітлення на робочих місцях працівників є показником високого рівня культури праці, невід'ємною частиною наукової організації праці, естетики виробництва.

Вимоги до раціонального освітлення виробничих приміщень: правильний вибір джерел світла і системи освітлення; створення потрібного рівня освітлення робочих поверхонь; обмеження засліплюючої дії світла, усунення відблисків; забезпечення рівномірного освітлення.

Крім освітленості, важливе значення для роботи працівника має колір приміщення та спектральні характеристики світла, яке використовують. Дослідники рекомендують, щоб стеля відбивала 80—90 % світла, яке на неї падає стіни — 50—60 %, панелі — 15—ЗО %.

Шум — це сукупність звуків, які несприятливо діють на організм працівника, заважають працювати та відпочивати.

Основні засоби боротьби з шумом: усунення або послаблення причин шуму в процесі проектування й експлуатації обладнання; ізоляція джерел шуму від навколишнього середовища засобами звукоізоляції і звукопоглинання; раціональне планування виробничих приміщень; застосування засобів індивідуального захисту і введення раціонального режиму праці та відпочинку для працівників. Засоби індивідуального захисту органів слуху працівників — навушники, вкладиші, шлеми.

Вібрація. Для усунення або зменшення вібрації дооснащують обладнання віброгасильними пристроями (противагами, балансирами), впроваджують дистанційне управління віброприладами, застосовують гумові, пружинні та пневматичні амортизатори, облицьовують обладнання на вібруючих опорах спеціальними фундаментами.

Ультразвук — це механічні коливання пружного середовища, які поширюються у вигляді змінних стискувань і розріджень. Стискування і розрідження речовини становить цикл коливання.

Допустимі рівні звукового тиску на робочому місці нормуються у тре-тьоактивних полосах частот і повинні відповідати таким значенням:

Ці значення визначені при довготривалій дії ультразвуку протягом восьмигодинного робочого дня.

Електромагнітні коливання від наднизьких до надвисоких частот умовно поділяють на діапазони за частотою коливань або за довжиною хвилі. Допустима тривалість перебування працівників без засобів захисту в електромагнітному полі та рівень його напруги наведено нижче:

Зазначені нормативи дійсні за умови, що: а) решту часу робочого дня людина перебуває у місцях, де напруженість електричного поля менша або дорівнює 5 кВ/м; б) виключена можливість дії на організм людини електричних розрядів.

Якщо напруженість електричного поля на робочому місці більше 25 кВ/м і не відповідає тривалості дії роботи, то треба застосовувати засоби захисту. Інтенсивність електромагнітних полів радіопристроїв на робочому місці повинна відповідати ГОСТу 12.1.006-76. Максимально допустима напруга електромагнітного поля в діапазоні 60 кГц — 300 МГц на робочих

Засоби та методи захисту від пристроїв, які випромінюють електромагнітну енергію, поділяють на три групи: організаційні, інженерно-технічні, лікувально-профілактичні. Організаційні заходи передбачають як при проектуванні, так і на діючих об'єктах, оптимальне взаємне розташування опромінюючих і опромінюваних об'єктів, встановлення режиму праці та відпочинку, при яких можливе зниження до мінімуму часу перебування людини під опроміненням і запобігання потрапляння її у зони з високою напруженістю. Важливим гігієнічним заходом є створення санітарно-гігієнічних зон навколо атомних споруд різного призначення.

Інфразвук — це механічні коливання, які розповсюджуються в пружному середовищі з частотою менше 20 Гц. Інфразвук впливає на весь організм людини, її здоров'я, працездатність. Боротьба з дією інфразвуку: ослаблення інфразвуку в його джерелі, усунення причин виникнення, ізоляція та поглинання інфразвуку, встановлення глушників, індивідуальні засоби захисту, медична профілактика.

Вимоги до хімічних факторів робочого середовища

На життєдіяльність працівника великий вплив має газовий склад повітря. Здебільшого досліджують дві групи факторів: зміну звичного складу повітря (кисню