Брутальність, приниження людської гідності, аморальні прояви старших оздоблюють особистість молодої людини і тим самим сприяють формуванню такого мотиву, як "помста, озлоблення". Така сімейна атмосфера породжує також природну для молодої людини тенденцію — відстояти власне достоїнство, затвердити себе як особистість якщо не в родині, то серед товаришів. Набираючи виродливої форми, ця тенденція проявляється у вигляді мотиву злочинної діяльності — "прагнення надбання авторитету у товаришів". Наявність у родині раніше судимих, а також деградуючих особистостей (алкоголіків, наркоманів і т. ін.) нерідко призводить до ствердження в сімейних відносинах неприхованої корисливої психології. А цей факт уже сам по собі не може не мати певного впливу на мотивацію поведінки молодої людини.

Наступна група факторів — це матеріальні та житлові умови, у яких перебувала молода людина. Тут необхідно відразу підкреслити: названі фактори у цілому не змінюють структури мотивації, а впливають лише на окремі мотиви і відповідно на особистість. Ці обставини варто мати на увазі, коли мова йде про матеріальну забезпеченість осіб, які вчинили злочин. Матеріальна забезпеченість молодих людей мас істотний вплив на мотивацію таких злочинів, як крадіжки, розкрадання, крадіжки та розкрадання разом з іншими злочинами (перша група) і хуліганство, а також цей злочин разом з іншими злочинами (друга група). Для першої групи характерними є зміни в частоті розповсюдженості і питомій вазі мотиву "жадібність, прагнення накопичити матеріальні блага"; для другої групи — зміни мотиву "помста, озлобленість".

Залежність частоти поширеності корисливого мотиву від матеріального забезпечення молодих людей зовсім не слід розуміти спрощено (чим менш забезпечений підліток, тим більше йому властива жадібність і т. ін.). Тут мова повинна йти про те, що низька матеріальна забезпеченість створює умови для виникнення найбільш гострої форми протиріччя між рівнем домагань суб'єкта і тими матеріальними можливостями, які в нього є для задоволення цих домагань. Це протиріччя при несприятливих обставинах слугує основою для виникнення корисливих спонукань.

Протиріччя між рівнем домагань суб'єкта і матеріальними можливостями їхнього задоволення може також викликати таку психологічну реакцію, як невдоволення власним положенням і оточуючими людьми. Таке невдоволення іноді супроводжується озлобленням і помстою. Імовірно, саме тому молоді люди, матеріально менш забезпечені, частіше вчиняють хуліганські діяння з мотивів "помста, озлобленість".

Аналіз загальної структури мотивації показав, що серед осіб, які проживали у гуртожитку, частота поширеності таких мотивів, як "намагання придбати авторитет у товаришів" і "наслідування іншим особам", у півтора рази вище, ніж у молодих людей, які проживають в інших житлових умовах. Серед осіб, які проживали на приватній квартирі, частота мотиву "помста, озлоблення" майже у два рази вище, ніж серед інших осіб.

Дослідження мотивації залежно від видів злочинів свідчить про наявність зв'язку між мотивами вчинення злочинів конкретних видів і житлових умов молодих людей до вчинення злочину. Виявилося, що особи, які проживали в гуртожитку, найчастіше із мотивів "прагнення надбання авторитету у товаришів" і "наслідування іншим особам" вчиняють такі злочини, як хуліганство разом з іншими некорисливими злочинами і зґвалтування. Особи, що проживали на приватній квартирі, найчастіше реалізують мотив "помста, озлоблення" у таких злочинних діяннях, як тяжкі тілесні ушкодження, убивства, хуліганство разом з іншими злочинами, хуліганство.

У цілому ж треба ще раз підкреслити, що житлові, як і матеріальні, умови найяскравіше проявляються як фактор, що впливає на мотивацію лише окремих видів злочинів.

Далеко нерівномірний вплив на мотивацію злочинів різних видів і таких факторів, як рід занять молодих людей і стаж професійної діяльності. Найбільше коливання кількості злочинів різних видів у загальній структурі злочинів для групи молодих людей які на момент арешту не вчилися і не працювали. Серед цих осіб найбільше таких, які вчинили крадіжки, розкрадання, грабежі, розбійні напади, а також крадіжки і розкрадання разом із іншими злочинами. Показово, що питома вага таких злочинів трохи вища в групі злочинів, вчинених особами, які тільки вчилися, але не працювали. Уже на основі цих даних можна припустити, що для вказаних категорій молодих людей властиві деякі особливості у мотивації злочинних діянь, і в першу чергу в частоті поширеності корисливої мотивації.

Не можна не враховувати, що трудовий, як і будь-який інший, колектив створює ту психологічну атмосферу, від якої істотно залежить ціннісна орієнтація особистості, яка знаходить своє безпосереднє втілення в мотивах діяльності. Чим нормативно чіткіше сформульовані моральні та правові компоненти цієї атмосфери, тим менш проявляються такі мотиви злочинних діянь, як "із набуття авторитету у товаришів" і "наслідування іншим особам" (в останньому випадку маються на увазі члени колективу). Ця залежність найбільше повно виражається в тих випадках, коли молода людина безпосередньо, тісно пов'язана з життям колективу. У молодіжних колективах думка товаришів особливо яскраво виступає як фактор, який впливає на мотивацію.

Також можна вказати на певну залежність мотивації від місця навчання, що безпосередньо пов'язано з культурними цінностями. Насамперед тут становить інтерес загальноосвітній фактор. Найбільш чітко простежується зв'язок між рівнем освіти молодих людей і частотою поширеності таких мотивів, як "намагання набуття авторитету у товаришів", "наслідування іншим особам", "жадібність, прагнення накопичити матеріальні блага". Чим нижче рівень освіти злочинців, тим вище частота поширеності цих мотивів.

Вивчення частоти поширеності зазначених мотивів (в залежності від рівня освіти) по кожному виду злочинних діянь показало, що мотив "жадібність, прагнення накопичити матеріальні блага" спостерігається найчастіше при вчиненні таких злочинів, як крадіжки та розкрадання. Для мотивів "наслідування іншим особам", "прагнення надбання авторитету у товаришів" характерний тісний зв'язок з рівнем освіти осіб, які вчинили зґвалтування, грабежі, розбійні напади.

Про рівень культури молодих людей свідчить також ступінь змістовності та корисності їхнього дозвілля.

Розподіл мотивів злочинних діянь істотно залежить від того, з ким молоді люди проводили свій вільний час. Найбільш чітко усвідомлювали спонукання до злочинної діяльності ті індивіди, які проводили своє дозвілля в колі осіб, об'єднаних протиправною діяльністю, і осіб, раніше судимих. Ця залежність найяскравіше проявляється стосовно до таких видів злочинів, як хуліганство, грабежі, розбійні напади.

Названий фактор впливає й на частоту розповсюдженості корисливих мотивів. "Жадібність, прагнення накопичити матеріальні блага" — мотив найбільше властивий молодим людям, які проводять своє дозвілля з особами, об'єднаними протиправною діяльністю і раніше судимими.

Мотиви "прагнення надбання авторитету у товаришів", "наслідування іншим особам" також залежать від того, з ким проводив вільний час засуджений. Це й зрозуміло, оскільки особи, з якими він пов'язаний антигромадською діяльністю, а також раніше судимі — саме та категорія людей, яка нерідко впливає на вибір мотиву злочинного діяння. Особливо це стосується мотивації таких правопорушень, як хуліганство, тяжкі тілесні ушкодження, убивства, зґвалтування. Частота поширеності зазначених мотивів у три-чотири рази вища, ніж серед осіб, які проводити вільний час із товаришами по роботі, рідними та родичами.

Виявлення характеру зв'язку між елементами середовища і виховання, мотивацією і видами злочинних діянь дозволяє зробити деякі узагальнення які мають певне значення для правильної організації профілактичних заходів.

Відомо, що ефективність діяльності, спрямованої на попередження злочинності, значною мірою залежить від цілеспрямованості конкретних профілактичних заходів, від того, наскільки ці заходи адекватні умовам їхньої реалізації і конкретних адресатів — особам, які виявили схильність вчинення того або іншого виду правопорушень. Ці висновки характерні не для всіх вікових категорій злочинців, а лише для злочинців віком 14—25 років. Ця обставина повинна бути врахована при оцінці репрезентативності висновків і можливості їхнього використання для вдосконалювання профілактичних заходів.

Зіставлення загальної структури мотивації злочинів, вчинених молодими людьми та неповнолітніми, приводить до парадоксального, на перший погляд, результату. Виявляється, що число невмотивованих злочинів серед молоді значно вище числа таких злочинів серед неповнолітніх. Але логіка формування й розвитку особистості така, що перехід від підліткового до юнацького віку закономірно спричиняє зростання частки усвідомлених мотивів діяльності взагалі і її різних видів зокрема. Напрошується висновок, що злочинні діяння, їхня мотиваційна сфера підлеглі іншим закономірностям, що суперечать загальним тенденціям розвитку особистості. У дійсності це не так. Для пояснення й аналізу отриманого результату потрібно насамперед уточнити деякі вихідні положення.

По-перше, необхідно вказати, що мова йде не про невмотивовані злочини як такі, а про уявлення суб'єкта, начебто його діяння не викликане ніякими мотивами.

По-друге, необхідно мати на увазі, що тут ми маємо справу з особливим діянням — злочином, який виражає специфічне відношення суб'єкта до соціальних цінностей.

По-третє, не можна не враховувати, що в конфліктних ситуаціях, пов'язаних з високою напругою особистості (саме це, як правило, характеризує психологію злочинного діяння), найбільш часто спостерігаються прояви "помилкової" свідомості