засобів праці, використовуючи інформацію, яку застосовують технічні науки. Ідеальним є такий стан, коли спеціаліст-психолог може бути корисним у справі проектування нових технічних засобів.
3. Науки посередньо пов'язані з психологією праці — об'єктивні системи, які є галуззю об'єктів людської діяльності, тобто про ті системи біологічних, технічних, неживих природних систем, об'єктивні, соціальні, соціально-історичні, соціально-економічні процеси, знакові системи (математика, математична логіка, семіотика), мистецтвознавство. Психологія черпає інформацію для правильного розуміння трудової діяльності відповідних професіоналів, для складання професіограм [5].
Зв'язок психології праці з психологічними науками. Психологія праці тісно пов'язана з педагогічною психологією у питаннях виховання особистості, політехнічного і професійного навчання; в опрацюванні проблем здібностей у цілому і зокрема питань оцінки та шляхів формування здібностей до навчання у різних видах професійної діяльності; в уточненні загальних законів і конкретних прийомів формування навиків.
У питаннях виробничого навчання підлітків психологія праці стикується з дитячою психологією; у виявленні загальних закономірностей формування якостей особистості тощо. Вона пов'язана з психологією спорту в розвитку рухових навиків, впливу емоційно-вольових рис особистості на результат діяльності; використання фізичної підготовки для оцінки і формування професійних здібностей. З психологією мистецтв вона має спільні поняття — розуміння праці як творчості і творчості як праці, проблеми, які швидко розвиваються, технічної естетики та дизайну.
Соціальна психологія з психологією праці спільно вивчають малі групи і колективи. У будь-якій трудовій групі між людьми виникають відповідні міжособові відносини, які є об'єктом вивчення тієї та іншої галузі психології. Дуже актуальними є питання психологічної сумісності різних людей у процесі колективної праці.
З воєнною психологією психологія праці пов'язана у всіх тих випадках, коли така є "психологією воєнної праці", а не тільки специфікою "психології бою". Найтісніше пов'язана воєнна психологія з психологією праці в авіаційній психології, оскільки вона відповідає на запити практики цивільного і воєнного повітряного флоту, "психології бою", "психології воєнної праці".
Психологія праці має зв'язок з різними галузями юридичної психології. З кримінальною психологією вона стикується в проблемі помилкових дій з особливостями особистості; з оперативною і судовою психологією вона пов'язана у всіх тих випадках, коли вивчають або оцінюють різні види праці оперативного працівника, слідчого судді з виправно-трудовою психологією.
Психологія праці та медична психологія дуже тісно взаємодіють, коли треба вирішити питання трудової експертизи, професійної орієнтації (яка поділяється на професійну освіту з професійною пропагандою, адаптацією, консультацією) психологічним професійним відбором, працевлаштуванням інвалідів, працетерапією, вивченням причин нещасних випадків на виробництві, їхніх наслідків і розроблення профілактики, порушення дієздатності в екстремальних умовах, що зумовлюють порушення психічних функцій (гарячі цехи, шум, гіноксемія тощо); питання професійної втоми; питання психопрофілактики і психотерапії в умовах виробництва і в системі лікарсько-трудової експертизи тощо.
З організацією виробництва і технічним нормуванням психологія праці має спільне в питаннях організації робочого місця та функціональних відносин у колективі, керівництва виробництвом, визначення оптимального вимушеного темпу роботи, організації режиму праці та відпочинку, нормуванням праці і багатьох проблем наукової й організації, які тісно пов'язані з гігієною праці та професійною патологією. Психологія праці та гігієни є психопрофілактикою науки про збереження психологічного здоров'я і психогігієни, завдання якої часто повністю збігається з завданнями психології праці. З методикою виробничого навчання психологію праці пов'язують проблеми психологічного обґрунтування ефективності нових методів навчання для перевірки теоретично-психологічних гіпотез, які покладені в її основу: питання формування майстерності тощо [5; 11; 13].
Психологія праці як професія і навчальна дисципліна
Де і ким може з користю для інших працювати людина, яка здобула психологічну освіту і спеціалізувалась з психології праці?
У відділі (лабораторії) наукової організації праці підприємства. Може брати участь у вирішенні питань підбору, розміщення й оцінки показників за їхніми моральними якостями; психологічний аналіз робочих місць з погляду зручності для людини і з метою раціоналізації, проектування сучасніших робочих місць; аналізуючи і створюючи фактори задоволеності працею, ставлення до праці, трудового колективу, підприємства, фірми, організації, професії; аналіз психологічних причин підвищення плинності кадрів у відповідній установі, підприємстві і пошук психологічних умов, регуляторів стабілізації відповідних процесів; участь в аналізі й створенні факторів безпеки праці, аналіз взаємовідношень у виробничих колективах з метою їх оптимізації з погляду продуктивності виробництва та розвитку виробничого колективу; аналіз мотивації трудової діяльності та розробка рекомендацій з підвищення їхнього рівня; вивчення й опис професійної діяльності, пропагуючи професії серед молоді для інформаційного забезпечення роботи з профорієнтації, профконсультації, покращуючи зміст професійного виховання і навчання, профвідбору, раціоналізуючи трудові процеси; проведення психодіагностичних досліджень, обстежень; консультування з вибору професії, питань адаптації до професії (у разі зміни професії, впроваджуючи нову техніку, вступаючи у новий виробничий колектив); робота з індивідуальної корекції стилю міжособових відносин і діяльності керівництва, робота з організації і створення умов, засобів психологічного розвантаження працівників, які зайняті напруженою працею; організація і проведення психотренінгу, психологічне інформування кадрів підприємства (диференційовано залежно від статево-вікових, професійних, статусних характеристик); розроблення рекомендацій керівництву підприємства (за всіма психологічними питаннями, які пов'язані з раціоналізацією праці, його науковою організацією, оптимізацією "соціального клімату" в колективі).
У галузевій науково-практичній, науково-дослідній лабораторії (наприклад, у системі залізничного транспорту, хімічній промисловості, торгівлі, цивільній авіації).
У проектній організації, конструкторському бюро. Завдання — брати участь в ергономічному опрацюванні проектів виробів, оцінці випробувальних взірців, розробленні рекомендацій у рамках ергономічної служби (в межах психологічної компетенції).
Також у кабінеті (центрі, пункті) профорієнтації, профконсультації навчально-виробничого комбінату, підприємства, групи підприємств, району. Основні завдання — інформаційно-професіографічне забезпечення робочого процесу з професійного інформування молоді, консультації з питань вибору професії (враховуючи роботу а психодіагностики в системі профконсультації).
У методичному кабінеті професійно-технічної освіти. Завдання — вивчення, аналіз і розповсюдження трудового досвіду та досягнень науки, які мають відношення до психологічних основ трудового, професійного виховання і навчання.
У методичному кабінеті, який обслуговує загальноосвітню школу (в галузі трудового навчання, виховання, профорієнтації, профконсультації учнів, аналізу та вдосконалення трудової діяльності педагога).
На інженерно-педагогічному факультеті вищого навчального закладу (викладання професійно профілюючого курсу психології).
В інженерно-педагогічному технікумі (викладання психології для майбутніх майстрів виробничого навчання).
Крім того, спеціаліст-психолог праці може працювати всюди, де можуть бути задіяні випускники факультету або відділення психології університету.
Треба врахувати, що докладання сил професіонала визначається і особливостями його підготовки (тим, що він уміє робити). Діяльність психолога праці залежить від того, в якому закладі або на якому підприємстві він працює, а також від його зацікавлень [5; 6; 11; 18]. Якщо розглядати діяльність психолога в цілому, то її особливості такі: розроблення тестів, запитальників, оціночних шкал й іншого інструментарію, організація і проведення дослідження (тестування), інших видів оцінок, підведення підсумків цих заходів; аналіз і оцінка отриманих результатів; індивідуальні бесіди, поради та консультації; планування експериментів, досліджень, наукової роботи; планування різних форм навчання і підвищення кваліфікації співпрацівників; участь у конкурсних комісіях і комітетах; статистичний аналіз й інтерпретація даних; підготовка звітів про проведені дослідження; розробка рекомендацій керівникам усіх рівнів, інженерно-технічним працівникам про те, як враховувати психологічні особливості особистості при підборі працівників, посадове переміщення, прийняття рішень стосовно зовнішнього вигляду виробів, оптимізації процесу діяльності та виробничого середовища, комунікативних процесів у міжособовій взаємодії тощо. Ця діяльність вимагає від психолога детальних знань техніки, організації і методів праці в установах і на підприємствах, а також володіння технікою та методами машинної обробки інформації за допомогою ЕОМ, ПК.
Вирішуючи певні проблеми, психолог із замовником може працювати так: 1) психолога зараховують у штат організації; 2) підприємство або організація доручає провести експертизу позаштатному спеціалісту-психологу; 3) організація звертається за допомогою до науково-дослідного інституту, де є психологи-професіонали.
Якщо взяти зокрема психолога, то він не може охопити всі перелічені аспекти роботи. Тому основні види діяльності психолога можна поділити на шість груп: 1) консультації; 2) індивідуальні консультації і поради; 3) короткотривале обстеження або аналіз ситуації; 4) дослідницька діяльність; б) робота по реалізації рекомендацій, пропозицій; 6) решта видів діяльності (освітянська, лекційна, адміністративна тощо).
Вибір того чи іншого виду діяльності психолога в певній організації залежить від багатьох факторів, які її визначають, у тому числі від специфіки виробництва, його організаційних, технічних і технологічних особливостей. Як свідчить практика, всі перелічені види діяльності психолога реальні, важливі, їх доводиться комбінувати. Загалом психолог працює в рамках, що їх задає психологічна служба. Психологічна служба — це система практичного використання психології для вирішення комплексних завдань психологічної експертизи, діагностики, консультації у сферах народного господарства (виробництво, транспорт, медицина, народна освіта, спорт, охорона правопорядку та ін.).
В організаційному значенні психологічна служба буває як професіональні психологічні консультації (служба сім'ї та шлюбу, профконсультація й орієнтація, управлінське консультування) або як спеціалізовані психологічні підрозділи у структурі відповідних організацій (психологічна служба промислових підприємств, вищих навчальних закладів, шкіл, військових підрозділів). Психологічна служба вирішує два основні завдання: описує стан об'єктів (психологічна діагностика) і вплив на них з метою оптимізації і розвитку. Дія відбувається або через розробку рекомендацій, впровадження яких