Коли галузь науки досить розвинута, то виникає потреба в розвитку й організації підготовки її спеціалістів. Тому треба готувати відповідні навчальні дисципліни, системи навчальних предметів у професійній школі. Завдання навчальних дисциплін — забезпечити поліпшення відтворення професійної культури спеціалістів, які зайняті в психології праці. Професійна культура — об'єкт функціональний, а не речовий. Вона є доти, доки є люди, які опанували відповідний досвід і майстерність. Досвід і майстерність об'єктивуються в результатах праці, в книгах, зокрема в підручниках, посібниках й інших носіях інформації. За цими джерелами можна скласти уявлення про професійну культуру, але не сама культура професійної діяльності, носіями якої можуть бути тільки дієздатні професіонали.

Система навчальних дисциплін психології праці повинна відповідати істинній професійній культурі цієї галузі науки і відповідній практиці. Тому система дисциплін повинна формувати відповідний рівень особистості професіонала, який характеризується єдністю типових і індивідуальних особливостей, професійною спрямованістю, відповідними рисами характеру" розуму, почуттів.

Основою побудови системи навчальних дисциплін є кваліфікаційна характеристика (К. X.). Наводимо скорочений варіант [5].

Призначення спеціаліста. Спеціаліст повинен бути підготовлений для науково-практичної, викладацької, науково-дослідної, організаційно-методичної, інформаційно-бібліографічної діяльності в галузі психологи праці.

Спеціаліст зазначеного профілю потрібен для роботи в підрозділах підприємств, закладів, які вивчають питання оптимізації "людського фактора" виробництва, у відповідних системах галузевих служб, лабораторій, кабінетів, центрів (служба НОП, психологічна, профорієнтації, розміщення кадрів, профпідбору і профвідбору тощо), у системах освіти, профосвіти, вищої і середньої спеціальної освіти, в комісіях з працевлаштування населення. Такий спеціаліст може бути корисним у медичних, правоохоронних і наукових закладах, проектних організаціях, у системі засобів масової інформації, які вирішують проблеми оптимізації кадрів, трудового виховання, навчання, профорієнтації, проектування технічних засобів праці, соціально-трудової реабілітації осіб з фізичними вадами. Спеціалісти потрібні для роботи на первинних посадах, які передбачені типовими номенклатурами посад для заміщення особами з вищою спеціальною освітою.

Загальні вимоги до спеціаліста. Спеціаліст повинен володіти моральними якостями, позитивно ставитись до професії, зобов'язаний відповідально виконувати доручену справу.

Він також повинен мати добру практичну підготовку, досконало володіти своєю спеціальністю, безперервно поповнювати свої знання, удосконалювати вміння і навички, розширювати коло своїх інтересів, на практиці застосовувати принципи наукової організації праці, володіти передовими методами психологічного управління трудовим колективом.

Специфічні вимоги до спеціаліста. Працівник з психології праці повинен цікавитись людиною, її внутрішнім світом, ставленням до праці, позитивно сприймати людей незалежно від їх соціального, соматичного та психічного статусу, статевих, вікових та індивідуальних особливостей. Працівник-психолог повинен мати систему професійних переконань, які ґрунтуються на можливостях позитивного розвитку людини в поєднанні з консультуванням, психологічним інформуванням, психотренінгом, проектуванням діяльності, внутрішніми засобами, проектуванням зовнішніх засобів праці, корекцією індивідуального стилю праці.

Спеціаліст повинен знати: загальнонаукові, філософські, соціально-економічні, загальнопсихологічні та деякі біологічні дисципліни, в тому числі загальну експериментальну психологію, анатомію, фізіологію людини, соціологію праці, інформатику (застосовувати для дослідження ПК), дисципліни психопедагогічного циклу, спеціальні дисципліни, які розкривають методологічні й прикладні питання психології, соціальну психологію, психологію праці, інженерну психологію, основи ергономіки і наукової організації праці, фізіологію і гігієну праці, медичну психологію, основи виробництва, бізнесу, підприємництва, маркетингу, менеджменту, методику проведення психологічних досліджень і виховних дій на людину; дисципліни вузької спеціалізації, наприклад, психологію професій, основи професійної консультації, психологічні оцінки організації та проектування робочого місця, історію психології праці й інженерної психології тощо.

Спеціаліст повинен уміти: контактувати з людьми, використовуючи наукові методики соціально-контактної взаємодії, застосовувати здобуті знання для вирішення конкретних науково-практичних завдань. Користуватися науковими методами психологічних досліджень, методами побудови наукового знання та виховної дії на свідомість підростаючої людини, а також психологічно обґрунтованої корекції трудової діяльності, оцінки й проектування її засобів. Фахівець повинен вміти мобілізуватися для роботи і працювати в групі різнопрофільних спеціалістів над вирішенням завдань з комплексної (ергономічної) раціоналізації праці й виробництва, організовувати та проводити відповідну роботу зі спеціальності, розробляти (після колективних обговорень) прийоми, шляхи, методи, засоби професійного розвитку, удосконалення людини як суб'єкта праці; пропонувати і впроваджувати рекомендації з питань організації відпочинку людей, навчальної діяльності, вибору професії, адаптації молоді до праці. Збирати потрібні емпіричні матеріали неекспериментальними й експериментальними методами, обробляти сучасними методами отримані результати, науково їх інтерпретувати і зробити обґрунтовані висновки про конкретні ситуації праці, складати звіти про виконану роботу, вести наукову документацію, сприяти підвищенню ефективності праці свого трудового колективу.

Спеціаліст повинен уміти складати психологічні описи нових професій, оцінювати особистісні якості та функціональні стани людини, які виявляються в пращ, аналізувати і складати плани соціального розвитку трудових колективів, раціонально проектувати робочі місця, самостійно працювати як психолог-практик.

Психолог праці повинен вміти виявляти, аналізувати, засвоювати і поширювати передовий досвід зі своєї спеціальності, добре орієнтуватися в спеціальній літературі (з профілю), використовувати ПК, спеціальну апаратуру, навчально-лабораторне обладнання, технологічні засоби навчання і наукового експерименту; редагувати, реферувати, рецензувати тексти зі спеціальності, готувати рукописи до публікації і контролювати видання [5].

Це приблизний варіант кваліфікаційної характеристики, оскільки Міністерство освіти України постійно удосконалює такі документи. Офіційно затверджена кваліфікаційна характеристика є документом, яким зобов'язані керуватися всі органи, які відповідають за підготовку, вдосконалення навчального плану, програми, всього навчально-виховного процесу.

Ключові поняття теми

Психологія праці, об'єкт і предмет психології праці, гуманізація праці, методологія, психотехніка, суб'єкт праці, професіографія, професійний відбір, ергатична система, ергатична функція, трудовий проект, людський фактор, праця.

Формалізована структура змісту теми

Якщо психологія праці як наука — це сфера виробництва нових і корисних знань, то відповідна навчальна дисципліна — система засобів доставки цих знань відповідній категорії споживачів до тих пір, поки вони не підуть шляхом безперервної самоосвіти в галузі діяльності, яка розглядається.

Література

1. Ганзен В. А, Системное описание в психологии. — Л.: ЛГУ, 1984.

2. Дмитриева М.А., Крылов А. А., Нафтулев А.И. Психология труда и инженерная психология. — Л.: ЛГУ, 1979.

3. Душков Б. А. Индустриально-педагогическая психология. — М.: Просвещение, 1981.

4. Иванова Е,М. Психотехнология изучения человека в трудовой деятельности. — М.: МГУ, 1992.

5. Климов Е.А. Введение в психологию труда. — М.: МГУ, 1988.

6. Котик М,А. Психология и безопасность. — Таллин: Валгус, 1982.

7. Лоос В, Г, Промышленная психология. — К.: Техника, 1974.

8. Методология исследований по инженерной психологии и психологии труда. — Ч. 1. — Л.: ЛГУ, 1974; Ч. 2, 1975.

9. Мюнстенберг Г. Основы психотехники. — Ч. I, II, III, IV. — СПб.: Алетейя, 1996.

10. Очерки психологии труда оператора. — М., 1974.

11. Платонов К, К, Вопросы психологии труда. — 2-е изд. — М.: Медицина, 1970.

12. Практикум по инженерной психологии и психологии труда: Учебное пособие // Т. П. Зинченко, Г. В. Сухадольский, М. А. Дмитриев. — Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1983.

13. Психология труда: Пер. с словацк. / Общ. ред. К. К. Платонова. — М.: Профиздат, 1979.

14. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. — Самара: Издательский дом "Бахрах", 1998.

15. Робер М., Тилъман Ф. Психология индивида и.групп. — М., 1988.

16. Робочая книга военного психолога: модель, алгоритм, технология эффективной профессиональной деятельности / Под ред. Л. Н. Уварова, В. Г. Михайловского. — М.: МОРФ, 1995.

17. Робочая книга практического психолога: технология эффективной профессиональной деятельности. — М.: Издательский дом "Красная площадь", 1996.

18. Столяренко Л, Д. Основы психологии. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1997.

19. Хаккер В. Инженерная психология и психология труда. — М., 1985.

20. Хьелл Л., Зиглер Д, Теория личности (Основные положения, исследования и применения). — СПб.: Питер Ком, 1998.