Останні два показники надають можливість оцінити здатність вищих відділів центральної нервової системи забезпечувати максимально можливий для кожного індивіда рівень швидкої дії за безпомилковим диференціюванням позитивних і гальмівних подразників з урахуванням швидкості, якості та кількості їх переробки, які зумовлені не лише високо генетично детермінованими типологічними властивостями вищої нервової діяльності (ВНД), а й властивостями функції пам'яті, мислення, сприйняття та уваги. Як розумове навантаження для переробки інформації застосовуються предметні (геометричні фігури, кольори) та словесні (назви рослин, тварин і неживих предметів) символи.

У режимі "оптимального ритму", тобто найбільш зручного для кожного індивіда, при пред'явленні та переробці розумового навантаження, проводиться вивчення параметрів сенсомоторних реакцій різного ступеня складності - ЛП ПЗМР, ЛП РВ1-3 та ЛП РВ2-3.

Для визначення ЛП ПЗМР досліджуваному пропонується при появі на екрані монітора сигналу у вигляді кольору, геометричної фігури чи слів якнайшвидше правою (лівою) рукою натискати та відпускати кнопку перехідного пристрою. Прилад у реальному масштабі реєструє та відтворює на екрані середнє значення латентного періоду за 30 чи 50 застосувань однорідних подразників, а також інші статистичні показники.

Для визначення ЛП РВ1-3 пропонується при появі на екрані монітора сигналу червоного кольору, фігури "квадрат" або слів з назвами тварин якнайшвидше натискати та відпускати праву кнопку, а на інші сигнали кнопку не натискати. Крім попередніх показників, у даному випадку реєструється ще й кількість помилкових реакцій.

І для визначення ЛП РВ2-3 пропонується при появі на екрані монітора сигналу червоного кольору, фігури "квадрат" або слів з назвами тварин якнайшвидше правою рукою натискати і відпускати праву кнопку; при появі сигналу зеленого кольору, фігури "коло" чи слів з назвами рослин - лівою рукою ліву кнопку; на інші сигнали (жовтий колір, фігуру "трикутник" і слова з назвами неживих предметів) кнопок не натискати.

З використанням двох інших режимів здійснюється діагностування швидкісних та якісно-кількісних показників властивостей ВНД (функціональної рухливості та сили нервових процесів).

Особливістю режиму "нав'язаного ритму" є те, що складність завдання з диференціювання позитивних і гальмівних сигналів, які йдуть один за другим у різній послідовності, підвищується поступово (ступінчато) від досить простого (30 подразників за 1 хв.) до досить складного (150 подразників за 1 хв.).

У режимі "зворотного зв'язку" при виконанні тестового завдання експозиція сигналу змінюється автоматично залежно від характеру відповідей: після правильної відповіді експозиція наступного сигналу скорочується на 20 мс, а після неправильної, навпаки, подовжується на те ж значення. Діапазон коливань експозиції сигналу під час роботи знаходиться в межах 900-20 мс.

Рівень ФРНП характеризує максимальна швидкість чи мінімальний час переробки інформації з диференціювання позитивних і гальмівних подразників, а рівень СНП - загальне число пред'явлених і перероблених сигналів за фіксований час роботи (5-10 хв.) чи якість переробки інформації за час виконання всього навантаження [5].

Показники різних видів зорово-моторної реакції, функціональної рухливості та сили нервових процесів широко використовуються при здійсненні різних видів професійного психофізіологічного відбору .

Самооцінка параметрів психофізіологічного стану

Тест САН

Самооцінка вважається визнаним методом оцінки психофізіологічного (функціонального) стану людини. У прикладних дослідженнях досить широко використовується тест САН (самопочуття, активність, настрій). Він являє собою перелік 30 різних висловлювань, що мають характеризувати ці три показники, які й виступають у ролі індикаторів функціонального стану (табл.. 2.1). Під час виконання тесту досліджуваний повинен порівнювати свій стан з кожною ознакою, яка ранжується за семибальною шкалою. Функціональний стан визначається за усередненими бальними оцінками за кожною категорією ознак і характером співвідношень між ними [4].

Таблиця 2.1

Тестова картка САН

1. | С | Самопочуття добре | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Самопочуття погане

2. | С | Відчуваю себе сильним | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Відчуваю себе слабким

3. | А | Пасивний | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Активний

4. | А | Малорухливий | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Рухливий

5. | Н | Веселий | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Сумний

6. | Н | Гарний настрій | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Поганий настрій

7. | С | Працездатний | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | "Розбитий"

8. | С | Повний сил | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Знесилений

9. | А | Повільний | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Швидкий

10. | А | Бездіяльний | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Діяльний

11. | Н | Щасливий | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Нещасний

12. | Н | Життєрадісний | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Похмурий

13. | С | Нагружений | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Розслаблений

14. | С | Здоровий | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Хворий

15. | А | Байдужий | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Захоплений

16. | А | Незворушний | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Схвильований

17. | Н | Піднесений | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Сумовитий

18. | Н | Радісний | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Журливий

19. | С | Відпочилий | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Утомлений

20. | С | Свіжий | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Виснажений

21. | А | Сонливий | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Збуджений

22. | А | Бажано відпочити | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Бажано працювати

23. | Н | Спокійний | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Стурбований

24. | Н | Оптимістичний | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Песимістичний

25. | С | Витривалий | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Утомлений

26. | с | Бадьорий | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Кволий

27. | А | Розмірковувати важко | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Розмірковувати легко

28. | А | Розгублений | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Уважний

29. | Н | Повний сподівань | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Розчарований

30. | Н | Задоволений | 3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 2 | 3 | Незадоволений

Примітка: С — самопочуття; А — активність; Н — настрій.

Шкалована самооцінка ПФС

Інша методика шкалованої самооцінки (з використанням зорово-аналогових шкал) дає можливість швидко і досить точно одержувати оцінку досліджуваними найрізноманітніших складових їх ПФС, не тільки вищевказаних "традиційних" самопочуття, активності й настрою, а й інших показників, які характеризують специфічний ПФС людини відповідно до певної діяльності, в тому числі емоційний, мотиваційний та інші компоненти [3]. Найважливішими перевагами даної методики є її зручність, універсальність, інформативність, надійність, експрес-характер, можливість класифікації та зіставлення отриманих показників.

Діагностична процедура за цією методикою полягає в тому, що досліджуваному пропонується оцінити різні характеристики свого стану на даний момент, відмітивши відповідне місце на неградуйованій шкалі вертикальною рискою (яка являє собою пряму лінію довжиною 100 мм), з урахуванням того, що лівий край шкали означає мінімальне, а правий - максимально можливе для досліджуваного виявлення певної характеристики (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Зразок фрагмента бланка для шкалованої самооцінки (з оцінками досліджуваного)

Кількісні показники (від 1 до 100Х отримуються