Класифікація професій

План

1. Огляд психологічних класифікацій професій

2. Багаторівнева психологічна класифікація професій

3. Класифікація трудової діяльності за мотиваційними факторами

Огляд психологічних класифікацій професій

Щоб освоїти одну професію, треба затратити багато років. Навіть після закінчення професійного училища, технікуму або ВНЗ випускника рік, два або три вважають молодим спеціалістом. Виникає запитання, як же випускник дев'ятого або одинадцятого класу може знати весь світ професій (щоб зробити вибір), якщо одну-єдину професію потрібно вивчати багато років? Отже, щоб вибрати одну-єдину професію, треба про неї все довідатись і вивчити. Як бути? Є один вихід (якщо не вибирати професію випадково, "першу з краю") — робити вибір на підставі попередньої оглядової ("з пташиного польоту") орієнтації різноманітних професій.

У сучасному суспільстві налічують десятки-тисяч професій і спеціальностей. Як охопити цю різноманітність? Потрібна карта світу професій, а точніше — класифікація їх за основними ознаками. Класифікація — це осмислений порядок речей, явищ, розподіл їх на різновиди згідно з певними важливими ознаками [4; 7].

Без класифікації важко зорієнтуватися у професіях.

Звичайно, можна розподілити професії (упорядкувати їх) за такими ознаками, як верша буква назви. Але користуватися нею для вибору професії не зовсім зручно. Щоб вибрати професію за алфавітом, треба знати її назву. Наприклад, учень і непогано малює, хотів би займатися практичною роботою, де б його інтереси та навички збігалися. Він не знає, що у виробництві тканин є професія копіювальник малюнків, а в поліграфії — колорист, ретушер. А ще є інкрустатор (на ювелірно-художніх підприємствах).

Можна розподілити професії за ознакою галузі народного господарства та промисловості. Така (економічна) класифікація дуже зручна для керівників підприємств і професійних навчальних закладів. Для того, хто вибирає професію — ні. Наприклад, швейна промисловість має багато професій: модельєр-конструктор, наладчики технологічного обладнання (помічники майстра), слюсарі багатьох спеціальностей, рахівник-підбирач тканин, розміщувач лекал, розкрійник тканин, швачки-мотористки різних спеціальностей, економісти, бухгалтери.

Як підібрати до своїх особистих якостей (інтереси, нахили, здібності, набутий до цього часу досвід) галузь промисловості? Підбирати можна тільки професію, або її різновид. Тому важливо знати класифікацію професій, яка побудована не за галузевими ознаками, а за тими, що йдуть від суб'єкта.

Багаторівнева психологічна класифікація професій

Коли людина працює, її увага спрямована не на галузь (якою б вона не була хорошою, улюбленою), а на предмет праці. Кожна робота має свою мету. Для будь-якої праці потрібні знаряддя. Для людини важливо, в яких умовах проходить робота. Є чотири ознаки, за якими класифікують професії. Вона зручна для обмірковування вибору. Класифікація складається з чотирьох ярусів.

Перший ярус — типи професій. їх можна поділити залежно від особливостей предмета праці на п'ять тилів:

1. Якщо провідним предметом праці є рослини, тварини або мікроорганізми, то перед нами тип П "людина — природа".

2. Якщо провідний предмет праці — людина, групи, колективи, спільноти, то перед нами тип Л "людина — людина".

3. Якщо провідним предметом праці є технічні системи, речові об'єкти, матеріали, види енергії, то перед нами тип Т "людина — техніка".

4. Якщо провідний предмет праці — умовні знаки, цифри, коди, природні або штучні мови, то перед нами тип 3 "людина — знак".

5. Якщо провідним предметом праці є художні образи, умови їх побудови, то перед нами тип X "людина — художній образ".

Другий ярус — класи. Клас Г (гностичні професії — пірометрист, приймальник сільськогосподарської продукції, контролер-приймальник, вахтер, сторож, ревізор на транспорті, слідчий, журналіст, інспектор рибоохорони, інспектор державної інспекції (ДАІ), інспектор з наукової організації праці, інспектор з техніки безпеки праці, контролер креслень, коректор, бухталтер-ревізор тощо). Клас П (перетворюючі), під якими розуміють будь-які дії на предмет праці з метою збереження його властивостей, станів у відповідних межах. Перетворююча діяльність людини може бути спрямована не тільки на речі, а й на види енергії, інформацію, процеси побудови суспільного життя. Наприклад, майстер-реставратор, реставратор килимів, слюсар, кресляр-картограф, різальник з каменю тощо. Клас П — оперативний практичний пошук. До цього класу належать професії з розміщення лекал (фігурних лінійок, які виготовлені за формою деталей одягу) у швейному виробництві, розмітник (у суднобудуванні, металообробці), закрійник ательє індивідуального пошиття.

Третій ярус — відділи професій. Введемо позначення: Р (рука) — професії ручної праці; М — машинно-ручні (використання машин із ручним управлінням); А (автомат) — використання автоматизованих систем, апаратів; Ф — професії з переважанням функціональних знарядь праці.

Четвертий ярус — групи професій (за ознакою предметних і соціальних умов праці). Можна виділити чотири групи професій, видів праці, позначивши їх буквами: праця в умовах звичайного "побутового" мікроклімату П; праця на відкритому повітрі з різкими перепадами температури і вологості — В (відкрите повітря); праця в незвичних умовах (під землею, під водою, в гарячих цехах, у цехах з виробничими шкідливостями, на висоті, у повітрі), яку позначимо буквою Н (незвичні умови); праця з підвищеною моральною відповідальністю за здоров'я, життя, психічний (розумовий, моральний) розвиток людей, за великі суспільні, матеріальні цінності — М (моральна відповідальність).

Як бачимо, в кожному типі є класи, що мають відділи, які складаються з груп.

Ця схема зображена як "драбина", якою можна підніматися, обдумуючи вибір майбутнього професійного шляху (від уточнення типу професій до обговорення класу). Порожній прямокутник призначений для позначення в ньому майбутньої професії. Це можна зробити, не називаючи її конкретно, а позначивши формулою з чотирьох букв, які відповідають вибраним різновидам професій (типу, класу, відділу та групі). Наприклад, той, хто вибирає, хоче працювати з рослинами, займатися активною перетворюючою діяльністю в використанням ручних знарядь праці, але так, щоб умови праці не характеризувались різними перепадами температур, були наближені до звичних побутових умов. Формула такого запису: ППРП (професія типу "людина — природа", перетворююча, професія ручної праці). Поки що не зрозуміло, що це за професія і чи є взагалі таке парадоксальне поєднання: робота з рослинами не на відкритому повітрі. Починаємо цілеспрямовано шукати у відповідному напрямі й довідуємося, що до цієї формули підходить професія овочівника, який працює в умовах захищеного ґрунту (в тепличному господарстві).

У тих випадках, коли хочемо, щоб професія мала ознаки декількох типів, у формулі можна зробити додаткові ознаки декількох типів, а також додаткові позначення у вигляді буквених індексів до основних літер. Наприклад, ми хочемо, щоб професія поєднувала ознаки типів П і X. Це можна позначити так: Пх. Чи є така професія? Є — квітникар-декоратор [4; 6; 7].

Варто пам'ятати, що багато професій поділені за типами нерівномірно. Більша половина належить до типу "людина — техніка" (Т). А на решту припадає одна десята цієї множини і навіть менше.

Доцільно завести спеціальний зошит, в якому можна зробити вісім розділів (неоднакових за обсягом). Основну частину відвести для цікавих відомостей про професії і відповідні навчальні заклади. У другому розділі фіксувати свої мрії, плани про майбутнє, хоч вони можуть бути фантастичними. У третьому — особисті міркування про власні інтереси, схильності. Четвертий розділ — для обговорення своїх здібностей і шляхів їх розвитку; п'ятий — для аргументів, які обґрунтовують власні домагання на той чи інший вид навчання (ПТУ, технікум, ВНЗ); шостий — для обговорення міркувань членів сім'ї про ваше майбутнє; сьомий — для обговорення міркувань ровесників; восьмий — для відомостей про важливість професії для суспільства.

Класифікація трудової діяльності за мотиваційними факторами

Цікавою є класифікація, яка ґрунтується на мотиваційних факторах трудової діяльності [3]. Традиційним об'єктом дослідження в галузі профорієнтації є спеціальні здібності. Відомо, що характер професійної мотивації не менше впливає на продуктивність трудової діяльності індивіда, ніж наявність у нього спеціальних здібностей [1; 8].

Ми вважаємо, що основою для створення високонадійних і валідних методик діагностики мотивації професійного вибору повинна слугувати максимально повна ієрархічна класифікація (психологічний атлас) обґрунтовуючих фактори трудової діяльності, що охоплює всі можливі аспекти індивідуальної життєдіяльності, які здатні визначити зміст, мотивування професійного вибору як універсальні, так і специфічні, для різних форм професійної праці (фізичної та розумової, виконавців і керівників, творчих працівників тощо).

Класифікація складається з відповідних рівнів, факторів. До верхнього рівня входять два типи мотиваційних факторів: зовнішній (тип 1) і внутрішній (тип 2).

До мотиваційних факторів типу 1 належать обставини, потенційно здатні зумовлювати професійний вибір за механізмом дії "мотив-стимул". На рівні емпіричних індикаторів цей тип мотиваційних факторів подають у вигляді сукупності пояснень причин поведінки "іншого" (зокрема, ретроспективні мотивування — людина пояснює причини своєї поведінки через деякий час, який потрібен їй для усвідомлення). Наприклад, "У нього вся сім'я на заводі працює і він туди пішов", "Поступив в інститут, тому що батьки наполягали". Серед факторів типу 1 виділяють три класи: фактори "тиску" (1.1), фактори "притягування — відштовхування" (1.2), фактори "інерції" (1.3).

Клас факторів "тиску" охоплює два підкласи: "рекомендації, поради, вказівки" (1.1.1), тобто тиск з боку конкретних