Психологія установки

Психологічна установка - теорія, розроблена грузинським психологом Д. М. Узнадзе. Вона розкриває закономірності неусвідомлюваної регуляції психічних станів, що забезпечують людині готовність діяти, виконувати певну діяльність задля вдоволення власних потреб.

У класичному варіанті установки людини - це первинна неусвідомлювана реакція на ситуацію, в якій вона усвідомлює і розв'язує завдання. Отже, основною умовою створення актуальної установки є: а) потреби, б) ситуації і в) процес вдоволення потреби або вирішення завдання. У разі виникнення одних і тих самих умов установка спроможна закріплюватися, і тоді створюється фіксована установка, яка звільняє свідомість людини від прийняття рішення діяти так, а не інакше.

Залежно від того, на який компонент діяльності спрямована установка, виділяють три рівні регуляції діяльності людини:

смислові установки, коли їх предметом стає мотивація діяльності;

цільові установки - усвідомлення продукту, який має бути створений внаслідок діяльності;

операційні установки — здатність здійснювати регуляцію діяльності відповідно до умов її виконання.

Функції установки, її ефекти і зміст розкриваються в саморегуляції діяльності:

по-перше, установка визначає сталий, послідовний, цілеспрямований процес здійснення дій, тобто є механізмом стабілізації, який зберігає їх спрямованість у безперервно змінних умовах діяльності;

по-друге, фіксована установка звільняє свідомість людини від необхідності приймати рішення і довільно контролювати дії в стандартних і відомих умовах;

по-третє, установка може стати фактором, що обумовлює інертність, задубілість, скутість дій, призводить до труднощів у пристосуванні до нових умов виконання діяльності.

Вітчизняна психологія розглядає механізми установки як вихідну позицію принципу цілісності психічного життя особистості, взаємозв'язку психічних процесів і властивостей, розвитку особистості в процесі навчання та виховання, соціальної зумовленості психічного життя людини.

Запитання для самостійної роботи

1. Що є предметом психології? Які головні групи психічних явищ вона вивчає?

2. Які головні завдання розв'язує сучасна психологія?

3. Якими є головні принципи наукового вивчення психіки?

4. Чим зумовлена поява психіки у живих істот?

5. Що таке психічне відображення? Як ви розумієте це явище?

6. У чому полягає активний характер психічного відображення?

7. Як треба розуміти твердження, що психічні явища є суб'єктивним образом об'єктивного світу?

8. У чому суть рефлекторної природи психіки?

9. Які головні закономірності психічної діяльності? Поясніть їх.

10. Якими є функції психіки?

11. Що таке свідомість і які її ознаки?

12. Що таке несвідоме і як воно пов'язане із свідомістю?

13. Що є об'єктом вивчення в біхевіористичній психології?

14. На яких вихідних принципах ґрунтується структурна психологія?

15. У чому суть концепції психоаналізу?

16. У чому сутність матеріалістичного підходу до розуміння психічних явищ?

Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю

1. Чи згодні ви з твердженням, що всю різноманітність психічного життя людини можна звести до трьох груп психічних явищ?

2. Чи можна стверджувати, що головним завданням психології як науки є встановлення психологічних закономірностей у психічній діяльності?

3. Чи всі методологічні принципи наукового вивчення психічних явищ зазначені: принцип детермінізму, принцип єдності психіки та діяльності, принцип розвитку психіки в діяльності?

4. Чи згодні ви з твердженням, що тільки півкулі головного мозку можуть бути органом психічної діяльності?

5. Чи можна стверджувати, що психічна діяльність виникла як механізм активного відображення дійсності живими істотами?

6. Чи правильно названі головні функції психіки: відображу вальна, регулятивна, пристосувальна?

7. Чи завжди психічний факт (уявлення про об'єкт переживання) можна розглядати як суб'єктивне бачення об'єктивного світу?

8. Чи правильно наведена характеристика безумовного рефлексу: природжений, незмінний, забезпечує пристосування організму до постійних умов середовища?

9. Чи всі умови утворення умовного рефлексу названі: об'єктивна актуальність для організму безумовного подразника, збіг у часі дії умовного та безумовного подразників, кількість повторень таких збігів, сила безумовного та умовного подразників, якість умовного подразника?

10. Чи згодні ви з твердженням, що необхідною фізіологічною умовою вдосконалення будь-якого рефлексу, його спеціалізації є диференціальне гальмування?

11. Чи правильною буде думка, що головною фізіологічною передумовою системності роботи великих півкуль головного мозку є взаємна індукція процесів збудження та гальмування?

12. Чи достатньою є така характеристика свідомості: свідомість — це вища форма психіки, що сформувалася в процесі суспільно-історичного розвитку людини?

13. Чи правильним є твердження, що несвідоме в діяльності людини ніяк не пов'язане із свідомістю?

14. Чи можливий перехід несвідомого у свідоме і навпаки?

15. Чи можна стверджувати, що недооцінка біхевіористами свідомого в психічній діяльності людини позбавляє особистість можливості бути активним суб'єктом діяльності?

16. Чи правомірно вважати, що структурна психологія розглядає психіку за механізмами її функціонування як замкнену в собі систему?

17. Чи можна вважати, що ідеї психоаналізу як напряму в психології є більш плідними для з'ясування психологічних механізмів відхилень у психічній діяльності людини, ніж для обґрунтування закономірностей внормованого психічного життя?

Завдання та проблемні ситуації

1. Що дає дослідникові (практикові) керування в пізнанні психічних явищ принципами детермінізму, єдності свідомості та діяльності, розвитку психіки в діяльності?

2. Чим принципово відрізняється підхід до вивчення і пояснення психічних явищ представників біхевіоризму, психоаналізу, гештальтпсихології та матеріалістичного напряму?

3. Поясніть з точки зору закономірностей вищої нервової діяльності явища повсякденного життя:—

людина, що опановує якесь уміння, на початку робить багато зайвих рухів;—

у відповідальний момент людина може забути те, що добре знала;—

на зауваження, які постійно роблять, підвищуючи голос, дитина перестає реагувати.

4. Що є спільного та відмінного в діяльності мозку та електронно-обчислювальної машини? Порівняйте та проаналізуйте.

Література

1. Балл Г. О. Костюк Г. С. и его методологические уроки // Психологический журнал, т. 21. - 2000 № 3.

2. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. -М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988.

3. Загальна психологія / За ред. С. Д. Максименка. - К.: Форум, 2000.

4. Ильясов И. И., Орехов Н. Н. О теории и практике в психологии // Вопр. психологии. - 1989. - № 4.

5. Лурия А. Р. Эволюционное введение в психологию. - М.: Изд-во Моск. ун-та., 1975.

6. Максименко С. Д. Основи генетичної психології: Навч. посібник. - К.: НПЦ "Перспектива", 1998.

7. Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.], Т.1. Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. - К.: Форум, 2002.

8. Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.], Т. 2. Моделювання психологічних новоутворень. - К.: Форум, 2002

9. Немов Р. С. Психология. - М.: Просвещение, 1995.

10. Общая психология / Под ред. С. Д. Максименко - М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 1999.

11. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. - М.: Просвещение, 1996.

12. Психологія / За ред. Г. С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1968.