Медична психологія.

Медична психологія (патопсихологія, психотерапія, психогігієна) вивчає психологічні аспекти діяльності лікаря і поведінки хворого на різних етапах перебігу патологічного процесу, психологічні фактори етіології та патогенезу хвороби; клінічні, реабілітаційні, профілактичні аспекти, що пов'язані з психологією лікувальних впливів.

Вона має підрозділи:

нейропсихологію, що вивчає залежність психічних явищ від фізіологічних мозкових структур;

психофармакологію, що склалася на перехресті фармакології, медичної психології, патопсихології і нейрофізіології.

психогігієна та психопрофілактика — сфери медичної психології, завданням яких є надання спеціалізованої допомоги практично здоровим людям з метою попередження нервово-психічних і психосоматичних захворювань, а також послаблення гострих психотравматичних реакцій. Методи психогігієни та психопрофілактики передбачають психокорекційну роботу в межах консультативних центрів, "телефонів довіри" та інших організацій, спрямованих на психологічну допомогу здоровим людям; масові обстеження з метою виявлення так званих груп ризику і профілактичної роботи з ними; інформацію населення. Спеціальними завданнями сучасної психогігієни та психопрофілактики є допомога людям у кризових ситуаціях сімейного, навчального або виробничого характеру, робота з молодими сім'ями і т.д.

Психологія аномального розвитку.

Психологія аномального розвитку — галузь психології, яка вивчає психологічні особливості аномальних дітей, дефект яких зумовлений дифузним ураженням кори головного мозку (розумово відсталі), порушенням діяльності аналізаторів (глухі, слабкозорі, сліпі), недорозвиненістю мови при збереженні слуху (алаліки, афазики).

Предметом досліджень олігофрено психології виступають різні форми олігофренії — недорозвиненість складних форм психічної діяльності, пов'язана з ураженням центральної нервової системи на різних етапах внутріутробного розвитку плоду або в період раннього пост-натального розвитку до виникнення мови. При олігофренії порушується вища нервова діяльність, особливо рухливість вищих нервових процесів, послаблюється активне гальмування, патологічно змінюється рівновага процесів збудження і гальмування.

Сурдопсихологія займається проблемами психіки глухих і туговухих, тифлопсихологія — психікою сліпих або людей з істотним порушенням зору.

У загальному плані предметом досліджень спеціальної психології виступають: закономірності психічного розвитку аномальної дитини; формування особистості у різних категорій дітей під впливом спеціальних методів і прийомів навчання і виховання; вивчення компенсаторних можливостей аномальних дітей; специфіка навчання, виховання і професійної підготовки; соціально-трудова реабілітація та соціалізація; вивчення сенсорного розвитку та психологічних особливостей різного виду діяльностей аномальних дітей.

Радіоекологічна психологія.

Радіоекологічна психологія — галузь науки, що вивчає вплив радіоекологічного забруднення та особливостей соцієтальної психіки в забруднених регіонах на сприйняття індивідом "Я — образу", його фізичного, психічного, соціального та духовного компонентів; а також вплив змін у навколишньому середовищі на проектування людиною майбутнього життєвого шляху.

Предметом радіоекологічної психології виступають факти, закономірності й механізми функціонування і розвитку людини, її психічної діяльності в умовах складного переплетіння радіоекологічних і пов'язаних з ними соціально-психологічних факторів.

Особливості предмету й сам хід досліджень, що розгортаються в цій галузі психології, визначають комплексний характер становлення радіоекологічної психології, тісно пов'язаної з психофізіологією, загальною, медичною, віковою, педагогічною, соціальною психологією, а також з соціологією, педагогікою, правом.

Радіоекологічна психологія покликана виявити закономірності і механізми тих змін, що відбуваються у психіці людини, оцінити можливі наслідки й запропонувати адекватні форми і методи психологічної допомоги людям з урахуванням вікових, статевих, індивідуально-психологічних і соціально-психологічних особливостей. У цьому аспекті радіоекологічна психологія є науково-прикладною дисципліною. Результатом досліджень має стати психологічне забезпечення процесу вироблення ціннісних орієнтацій людини відносно природи, формування екологічного стилю мислення та екологічної культури; наукових рекомендацій соціально-психологічної реабілітації дітей, які постраждали внаслідок аварії, пропозицій щодо забезпечення нормальних соціально-психологічних і педагогічних умов їхнього фізичного, психічного, соціального й духовного розвитку.

Психологія діяльності в особливих умовах.

Психологія діяльності в особливих умовах — галузь науки, яка вивчає психологічні закономірності поведінки людей в організаційних та антропотехнічних системах в умовах підвищеної відповідальності за людські життя і збереження техніки спеціального призначення.

Предмет досліджень:

а) в космічній психології, що вивчає психологічні особливості праці космонавта, — залежність цих особливостей від певних факторів (невагомості, гіподинаміки, відносної сенсорної деривації та ін.), а також способи Й методи цілеспрямованої організації психічної діяльності космонавта в процесі підготовки і проведення космічних польотів. Галузь включає в себе окремі розділи інженерної, соціальної та педагогічної психології — психологічний добір космонавтів, з урахуванням їхніх індивідуальних властивостей у період професійної підготовки; психологічні аспекти вироблення спеціальних операторських навичок та психологічної підготовки до дії факторів космосу; психологічна реадаптація космонавтів до земних умов; структурно-функціональний та інформаційний аналіз діяльності в особливих умовах; соціально-психологічні особливості процесів управління; психологічні та психофізіологічні помилки персоналу,

б) в авіаційній психології, яка вивчає психологічні закономірності трудової діяльності авіаційних спеціалістів,— психіка людини, що керує складними авіаційними системами;

в) у військовій психології, що вивчає психологічні особливості різних видів військової діяльності залежно від суспільно-історичних умов, рівня військової техніки, характеристик особистості військовослужбовців і т. п., — удосконалення теорії і практики вивчення, добору, навчання, виховання військовослужбовців, психологічної підготовки солдатів, керівництво особовим складом; психофізіологічна ціна діяльності в особливих умовах; психологічні проблеми добору й підготовки до діяльності в особливих умовах; психологічні та психофізіологічні помилки персоналу та ефективність систем різного призначення; розробка психологічних і технічних засобів забезпечення надійності діяльності операторів; моделювання індивідуальної та групової діяльності в особливих умовах.

Психологія спорту.

Психологія спорту — галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності психічної діяльності індивідів і груп в умовах спортивної діяльності (тренування, змагання, відновлення).

Предмет досліджень: психологічне забезпечення спортивної діяльності (відбір, психодіагностика, психорегуляція стану і поведінки спортсменів, психолого-педагогічні консультації тощо); психологічна підготовка спортсменів і команд до тренувальної та змагальної діяльності; постспортивна адаптація спортсменів та тренерів; управління соціально-психологічними явищами у спорті; психологія жінки та чоловіка в спорті; дитячий спорт.

Психологія соціальної роботи.

Психологія соціальної роботи — галузь науки, що вивчає психологічні особливості професійної діяльності, яка полягає у допомозі окремим особам, групам чи спільнотам і спрямована на розвиток чи відновлення здатності до соціального функціонування, а також на створення належних соціальних умов, які сприяли б досягненню ними (тобто особами, групами, спільнотами) своїх цілей. Через попередження, відновлення, корекцію психологи допомагають людині досягти найвищого рівня самореалі-зації та функціонування в суспільстві як його гідного і продуктивного громадянина.

Предмет досліджень: поведінка людини в соціальному оточенні; людські запити та ресурси, необхідні для їх задоволення.

Консультативна психологія.

Консультативна психологія — розділ знань, що містить систематичний опис процесу надання психологічної допомоги населенню, організаціям, установам, окремим людям. Вона грунтується на соціальній, клінічній і диференціальній психології, психології особистості і тестології. Конкретна модель консультування може будуватися як на одній із теоретичних орієнтацій — психоаналітичній, особистісно-центрованій, біхевіоріаль-ній, когнітивній тощо, так і на одній із парадигм консультування: І) тренінг життєвих навичок; 2) тренінг людських стосунків і комунікативних навичок; 3) тренінг у вирішенні проблем і прийнятті рішень; 4) тренінг у підтриманні здорового способу життя; 5) орієнтація і розвиток здібностей; 6) допомога у становленні самоідентич-ності і в особистісному розвитку. Моделі консультування специфікуються відповідно до життєвих ситуацій, шо викликають психічну дезадаптацію, порушення в розвитку. Проблемами, що найбільшою мірою вплинули на специфікацію моделей консультування за останнє десятиріччя, є алкоголізм, наркоманія, насильство над дітьми, труднощі у навчанні дітей.

Психодіагностика і прогнозування.

Психодіагностика — галузь психологічної науки, що розробляє методи виявлення і виміру індивідуально-психологічних особливостей людини.

Оформлення психодіагностики як самостійного напряму досліджень відбувалося в 20-х роках XX ст. Значний вклад у його становлення внесли праці Ф. Гальтопа, Дж. Кеттела, Г. ЕШнгауза, Ј. Крапе літі, А. Біне та ін.

Одним із першочергових завдань психодіагностики є подолання розриву між теорією і практикою, між академічними концепціями індивідуальності, особистості та реальністю їх дослідження.

Психологічна реабілітація.

Психологічна реабілітація — система медико-психологічних, педагогічних, соціальних заходів, спрямованих на відновлення, корекцію або компенсацію порушених психічних функцій, станів, особистісного й соціально-трудового статусу хворих та інвалідів, а також осіб, які перенесли захворювання, зазнали психічної травми в результаті різкої зміни соціальних відносин, умов життя і т. п.

Актуальним завданням психологічної реабілітації є розробка ефективних методів відновлення особистісних установок, спрямованих на подолання наслідків хвороби в осіб, що перенесли нервові й психічні захворювання та потребують психологічної корекції у випадках зміни життєвих стереотипів, соціальної дезадаптації (у результаті тривалого лікування, соціальної ізоляції, стихійного лиха тощо). Особлива увага в психічній реабілітації звертається на компенсацію втрачених професійних і соціально-адаптивних якостей.

Психофармакологія.

Психофармакологія — галузь психології, що склалася на перехресті фармакології, медичної психології, патопсихології та нейрофізіології. Завдання фармакології— розробка і впровадження ефективних лікарських засобів для лікування нервово-психічних розладів, галюцинацій, психомоторного збудження, порушень пам'яті, депресій тощо. Останнім часом стала формуватися професійна фармакологія, зорієнтована на корекцію психічних станів людини в екстремальних ситуаціях її діяльності (емоційна напруженість, втома, адаптація до надзвичайних екологічних факторів).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Асмалов А. Г. Психология индивидуальности. Методологические основы развития личности в историко-эволюционном процессе // Учебно-методическое пособие для студентов факультетов психологии государственных университетов. М., 1986. Бодалев А.