УДК 77.075.6+372.881.111.1

Білас Л.М.

КОГНІТИВНИЙ КОМПОНЕНТ МОДЕЛІ ВИХОВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ

Автор публікації розкриває значущість когнітивного (змістово-інформаційного) компонету моделі виховання національної самосвідомості студентів-філологів у контексті навчального курсу з практики англійської мови. Подається опис складових моделі (українознавчої, лінгвокраїнознавчої, міждисциплінарної), їх взаємозалежність та педагогічний вплив на розвиток у студентів якостей національно свідомої особистості.

Ключові слова: національна самосвідомість, виховання,розвиток особистості, когнітивний компонент, модель виховання національної самосвідомості студентів-філологів.

Актуальність проблеми виховання національної свідомості та самосвідомості сучасного молодого покоління зумовлена складними процесами утвердження української державності, формування модерної української нації, інтеграції України в європейський та світовий полікультурний простір. З огляду на це особливого значення набуває формування у студентської молоді здатності до етнонаціональної самопрезентації та толерантних взаємин з представниками різних лінгвоетнонаціональних культур.

Означена проблема розглядається нині у філософському, культурологічному, психолого- педагогічному контекстах у трьох вимірах: глобальному, загальнодержавному та особистісному. Перший вимір розкриває тенденції співіснування різних етносів, культур, релігій у контексті глобалізаційних процесів (Ж. Бодрийяр, Е. Заграва, Р. Робертсон та ін.). Другий - висвітлює проблеми національної самобутності на загальнодержавному рівні (М.Головатий, О. Панарін, І. Сінагатуллін, В. Шевченко та ін). Для третього виміру характерною особливістю є національне самовизначення особистості (Ю.Бойко, О.Бочковський, А. Княжинський, Б. Кравченко, І. Кресіна, М. Ломацький, В. Мандрагеля, В.Пустотін та ін.).

У працях цих авторів підкреслюється, що національна самосвідомість формує особистість як носія етно-національних цінностей, визначає її духовні орієнтири та цілі життєдіяльності, є показником громадянської зрілості. Ми поділяємо думку вчених, зокрема В. Москальця, Ю. Руденка, Д. Тхоржевського та інших, які розглядають національну самосвідомість як вищу загальнолюдську фундаментальну цінність. Без національної самосвідомості неможливий процес еволюції етносу, збереження його культурної індивідуальності, особливої системи ціностей, характеру, ментальності, існування в глобальному світі. На наш погляд, важливе педагогічне завдання вищої школи полягає в одночасному вихованні в студентів національної самосвідомості з усвідомленням цінності багатокультурного розмаїття, умінням толератнтно спілкуватися з представниками іншомовних етносів.

Вивчення стану дослідженості окресленої проблеми дає підстави стверджувати, що за роки незалежності нашої держави виховання національної самосвідомості студентської молоді як системи, що охоплює увесь навчально-виховний процес (зміст, форми і методи, особистість викладача, навчально-виховне середовище) у контексті навчального курсу "іноземна мова" не був об'єктом окремого дослідження. Водночас, зазначена навчальна дисципліна має значний освітній та виховний потенціал, який у практиці недостатньо реалізується. Це підтверджується загальними тенденціями педагогічних реалій, а також результатами емпіричного досвіду автора публікації, відповідно до якого студенти в процесі навчання англійської мови не виявляють достатньої готовності презентувати національну культуру та відстоювати її цінності в полікультурному діалозі зі своїми ровесниками.

Педагогічна значущість питання виховання національної самосвідомості студентів-філологів у контексті навчальної дисципліни з практики англійської мови спонукала нас до спроби моделювання навчально-виховного процесу з метою виявлення психолого-педагогічних умов, здатних активізувати розвиток зазначеної якості. Доцільність застосуваня нами методу моделювання пояснюється багатоманітністю його гносеологічних функій, що дозволяє упорядкувати окремі знання у відповідну систему (Г. Алов, В. Давидов, Н. Кларін, В. Пустовіт, А. Сохор та ін.).

Метою цієї публікації є розкрити значущість когнітивного (змістово-інформаційного) компоненту моделі, якому належить провідне місце в її структурі. Взаємозалежними складовими когнітивного компоненту моделі визначено: українознавчу, лінгвокраїнознавчу та міждисциплінарну.

Значущість когнітивного компоненту для виховання національної самосвідомості студентської молоді зумовлена характером впливу навчальної інформації на процес становлення національного світогляду студентів-філологів, їх морально-етичних та естетичних поглядів і переконань, емоційно- ціннісного сприйняття явищ навколишнього світу. В системі моделі зміст навчального курсу з практики англійської мови забезпечує передачу культурної спадщини та соціального досвіду українського народу молодому поколінню на тлі знань про англомовні етноси, формує ціннісно- смислові якості притаманні національно свідомій особистості. До таких основних яостей нами віднесено: любов та відданість Батьківщині, народові; знання та повага до свого родоводу, рідної історії, культури, звичаїв та традицій, рідної мови; повага до національних та державних символів; дбайливе ставлення до національних багатств та природи рідного краю; орієнтація власних зусиль на розбудову української держави, пропаганда і відстоювання національних інтересів та ідеалів, почуття національної гідності.

Так, українознавча складова когнітивного компоненту моделі дає змогу:

визначити функції українознавчих знань у змісті курсу з практики навчання англійської мови;

визначити вимоги щодо добору українознавчої інформації;

виявити напрями змісту українознавчого матеріалу.

Основними функціями, що визначають роль та значення українознавчих знань у змісті навчальної курсу з практики англійської мови є:

ідеологічна, що дає можливість поставити навчально-виховний процес з іноземної мови на "світоглядний ґрунт національної культури" (П. Кононенко) [5, 126];

духовна, що забезпечує сприйняття студентами морально-етичних та естетичних українських цінностей, формуючи духовні підвалини особистості (О. Олексюк) [6, 140];

інтелектуально-пізнавальна, що полягає у збагаченні та розширенні знань студентів про український етнос, його історію, культуру та буттєвість (Г. Філіпчук ) [7, 210].

Українознавчий матеріал у змісті курсу з практики навчання англійської мови дає змогу реалізувати такі завдання:

забезпечити компаративний підхід у викладанні англійської мови;

наповнити навчальний матеріал образами та символікою української культури.

Добір українознавчого матеріалу здійснюється з урахуванням таких вимог:

значущість та актуальність навчального матеріалу, його узгодженість із лінгвокраїнознавчою тематикою;

відповідність українознавчого матеріалу історичній об'єктивності та науковості;

насиченість навчального матеріалу реаліями, образами та символікою української культури;

спрямованість на формування національних основ світогляду, розвиток та культивування національних духовних якостей характеру сучасного студента;

наявність у текстах морально-етичних та естетичних тем, сюжетів, фактів;

пізнавальний характер