проблемний характер навчального матеріалу;

здатність інформації впливати на емоційну сферу студентів (почуття, переживання), спонукати до рефлексії;

відповідність інформаційного матеріалу віковим інтересам та психологічним особливостям його засвоєння.

Окреслені вимоги дозволяють визначити рівень наповненості навчального матеріалу національним змістом, що виступає однією із психолого-педагогічних умов поглиблення студентами знань про рідну культуру, розвиває їхню мовну та інтелектуальну готовність до презентації українського світу англомовному комунікантові.

Українознавча тематика когнітивного компонента моделі об'єднана тематичним блоком "Україна" і охоплює досить широкий пласт історії, культури, звичаїв та традицій нашого народу й, у такий спосіб, висвітлює певне коло явищ, подій та реалій, пов'язаних із життям української спільноти. Їх вивчення та порівняння з реаліями англомовної культури (англійської, американської, канадської, австралійської тощо) дає можливість широко використовувати соціально-побутову, історичну та професійну тематику.

Водночас, навчання студентів в умовах великого міста, де традиційні українські цінності розмиваються у багатоетнічному середовищі, потребують особливої уваги до організації та змісту навчально-виховного процесу. Тому під час розробки українознавчого змісту у курсі з практики навчання англійської мови передбачається наявність:

навчальної тематики блоку "Україна";

українознавчих інформаційно-пізнавальних навчальних текстів (суспільно-політичні, культурно-історичні, соціально-побутові, професійно-орієнтовані);

інформації про українські реалії, що відображені у навчальних вправах (суспільно-політичні, історичні, етнографічні, географічні, культурологічні); лінгвокультурологічного фонду української мови (паремічні одиниці, прислів'я, приказки, примовки, крилаті вислови, етичні повчання, афоризми, народні жарти, дотепи);

зразків вербальної інформації (безеквівалентна та національно забарвлена лексика та фразеологія, національні метафори, діалектизми);

зразків невербальної інформації (міміка, кінесика, проксеміка);

образів української міфології (міфологеми, архетипи національної свідомості);

української символіки (державна, народна, релігійна);

мовного етикету.

До когнітивного компоненту моделі віднесено лінгвокраїнознавчу складову, що забезпечує екстралінгвістичну інформацію про країну, мова якої вивчається (історії, традицій, норм мовної та немовної поведінки). Тому, поряд із вивченням англійської мови як засобу комунікації, навчальний курс передбачає ознайомлення студентів-філологів із культурою англомовних етносів. Сутність міждисциплінарної складової когнітивного компонента моделі полягає у відтворенні набутих студентами українознавчих знань на інших навчальних дисциплінах, які вони вивчають в університеті (мовознавство, літературознавство, історія української мови, етнографія, фольклор та ін.), так і знань здобутих самоосвітою. У такому процесі відбувається розвиток умінь користуватися англійською мовою для поповнення цих знань з інформаційних та довідкових джерел, що охоплюють різноманітні сфери життя: науку, літературу, мистецтво, економіку, політику тощо.

Як засвідчує педагогічна практика, побудова змісту навчального курсу з практики навчання англійської мови з урахуванням трьох складових (українознавчої, лінгвокраїнознавчої, міждисциплінарної) дає можливість моделювати таку систему навчально-виховного процесу, яка "занурює" студента одночасно у три виміри світовідчуття: універсальне, англомовне, національне. Відтак, в основі моделі виховання національної самосвідомості студентів-філологів покладено органічно взаємопов'язані системи цінностей: "національні - універсальні", "національні - англомовні". Перевага такого підходу полягає у спонуканні студентів до усвідомлення реальної багатоманітності людського буття, цінності самобутніх культур для духовного міжетнічного взаємозбагачення та спілкування, пізнання власного національного "Я" на тлі багатокультурного світу.

Отже, як засвідчує досвід педагогічної роботи зі студентами, поглиблюючи знання про культуру українського етносу, та володіючи англійською мовою, молода людина стає рівноправним партнером у спілкуванні з носіями іншомовних культур у сенсі спроможності нести у світ правдиву інформацію про Україну, її здобутки, проблеми, прагнення та ідеали.

Заропоновані підходи до організації навчально-виховного процесу в контексті курсу з практики англійської мови не претендують на вичерпне висвітлення піднятої проблеми, а тільки залучаються до подальших педагогічних пошуків щодо виховання у студентів якостей національно свідомої особистості засобами навчальної дисципліни.

Список використаних джерел

Архангельский С. И. О моделировании и методике обработке данных педагогического эксперимента / С. И. Архангельский, В. И. Михеев, С. А. Машник. - М., 1974. - 48 с.

Вульфсон Б. Л. Проблемы "европейского воспитания" // Педагогика. - 2000. - № 2. - С. 71-81.

Гальскова Н. Д. Межкультурное обучение: проблема целей и содержания обучения иностранным языкам // Ин. яз. в школе. - 2004. - № 1. - С. 3-8

Головатий М.Ф. Обережно - глобалізація // Освіта і управління. - 2004. - № 2. - С. 24-28

Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні: пед. концепції / Авт.: А. Погрібний та ін. - К.: Шкляр, 1997. - 149 с.

Олекесюк О.М. Педагогіка духовного потенціалу особистості: сфера музичного мистецтва: навч. посіб. / О. Олексюк, М. Ткач - К.: Знання України, 2004. - 264 с.

Філіпчук Г.Г. Українська етнокультура в змісті загальної та педагогічної освіти: Дис. д-ра пед. наук: 13.00.04; 13.00.01. / АПН України. Ін-т пед. і психол. проф. освіти. - К., 1996. - 469 с.

Тхоржевський Д.О. Наукові основи виховання національної свідомості // Філософія. Історія культури. Освіта: доп. та повідом. ІІІ міжнар. конгресу україністів. - Х., 1996. - С. 348-354.

The author of this publication focuses on the importance of the cognitive (contents-informative) component of the model of national self-consciousness development of students-philologists in the process of English-language learning. Analysis of the model ingredients and their pedagogical influence on the development of the qualities of national conscious personality is given in the article.

Key words: national consciousness, upbringing, personality development, cognitive component, model of national consciousness development of students-philologists.