УДК 378.147Шуляр В.І.МОДЕЛЬ КУРИКУЛУМУ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ

Автором статті окреслено деякі стратегії моделі курикулуму літературної освіти учнів старшої школи в умовах профільної диференціації навчання.

Ключові слова: курикулум, освіта, диференціація, література, учень.

Автор статьи очерчивает некоторые стратегии модели курикулума литературного образования учеников старшей школы в условиях профильной дифференциации обучения.

Ключевые слова: курикулум, образование, дифференциация, литература, ученик.

The author of the article draws some literature study curriculum model strategies for senior pupils in the conditions of profile differentiation of study.

Key words: curriculum, education, differentiation, literature, pupil.Інноваційні тенденції, які сьогодні активно розвиваються в системі середньої і вищої освіти в Україні, знайдуть логічне продовження й матимуть бажаний результат за умови узгодження дій, стратегічних і тактичних, як із світовим, європейським співтовариством, так із дослідженнями та досвідом, які активно напрацьовані вітчизняною наукою і практикою. Очевидність цього вимагає змін в освітній сфері на різних рівнях. Для нас важливо вибудувати модель змістового наповнення літературної освіти в системі профільного навчання старшої школи. З цією метою маємо визначити:

філософські та психолого-педагогічні засади формування нового змісту освіти взагалі та освітньої галузі «Мови і літератури» зокрема;

протиріччя, які з'явилися в час переходу на 12-річний термін навчання;

сформувати глосарій понять, якими послуговуватимемося в процесі формування літературної компетентності учня-читача старшої школи;

прогнозовану систему навчальних цілей літературної освіти під час профільного навчання;

змістове наповнення діяльнісно орієнтованої співпраці суб' єктів літературної освіти в системі широкої профілізації старшокласників;

систему регулятивних принципів такої діяльності;

модель та засоби навчання й учіння в синергетико-аксіологіко-акмеологічному просторі суб'єктів/об'єктів діяльності;

систему та принципи контролю й оцінювання результатів діяльнісно орієнтованої співпраці всіх суб'єктів навчально-пізнавального і виховного процесу;

модель нових взаємин учителя літератури й учня-читача в нових умовах співпраці тощо.

Вище зазначене описати у форматі однієї статті неможливо, тому окреслимо деякі стратегії, щоб уявити модель курикулуму літературної освіти учнів старшої школи.

Спеціальні дослідження щодо профілізації старшої школи в дидактиці і методиці фахових дисциплін практично відсутні. Наявність поодиноких досліджень і напрацювань можуть слугувати як варіанти організації процесу навчання на локальному рівні. Для організації профільної диференціації в старшій школі розроблено відповідну нормативну базу: Концепція профільного навчання в старшій школі (авторський колектив Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України) [7]. Затверджено Державний стандарт базової і повної середньої освіти [3], наявні концепції мовної і літературної освіти, критерії оцінювання навчальних досягнень школярів у системі загальної середньої освіти [6; 9]. Можемо назвати й ряд науковців, які розпочали ґрунтовно висвітлювати вивчення української мови в старшій школі з орієнтиром на специфіку профільної диференціації: О. Горошкіна [2], С. Караман [5], а також: О. Біляєв, О. Караман, Л. Паламар, М. Пентилюк, М. Плющ, В. Тихоша. У царині вивчення літератури в системі профільного навчання підвалини закладали й плідно працюють: О. Бандура, Н. Волошина, О. Ісаєва, Ж. Клименко, Ю. Ковбасенко, О. Куцевол, Л. Мірошниченко, О. Ніколенко, Г. Токмань, В. Цимбалюк, З. Шевченко.

Розуміючи важливість й актуальність означеної проблеми, вітчизняними вченими підготовлено проекти документів: Концепція навчання української мови в системі профільної освіти (М. Пентилюк, О. Горошкіна, А. Нікітіна), Концепція літературної освіти школярів у системі профільного навчання (В. Шуляр). Помітним явищем стали доповіді вчених України після методологічного семінару «Теоретико-методичні проблеми профілізації старшої школи», які матеріалізовані у збірник наукових праць «Профільне навчання: теорія і практика» (2006 р.). Науковці й практики проаналізували стан і перспективи формування системи профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах України. Ґрунтовно представлено й галузь «Мови та літератури», окремішно виділяємо блок доповідей, що стосуються методології профільного навчання (М. Бурда, В. Кремень, В. Огнев'юк, П. Сікорський) психолого-педагогічні аспекти розкрили С. Максименко, В. Рибалка; Н. Бібік, О. Савченко; теоретико-методологічні аспекти профільного навчання в системі мовно-літературної освіти репрезентовані Я. Голобородьком, Ю. Кузнецовим, Л. Мацько, Л. Скуратівським [9].

Вище назване є яскравим відображенням потреби і теоретиків, і практиків в осмисленні, рефлексії та виробленні такої моделі змісту літературної освіти в системі профільного навчання, яка б гарантувала одержання планованого результату всіма суб'єктами навчального процесу.

У нашому розуміння системно розв'язати означену проблему стане можливим, якщо матимемо розроблену Концепцію літературної освіти школярів у системі профільного навчання на технологічній основі та з урахуванням принципу «рамкового» формату. Вона й представить цілісну модель змісту (курикулуму) літературної освіти учнів старшої школи, основи якої закладалися під час Всеукраїнської науково-практичної конференції «Виклик для України: розробка рамкових основ змісту (національного курикулуму) загальної середньої освіти для 21-го століття» (2007 р.) [1].

З'ясуємо деякі аспекти запропонованих складових: мета та завдання:

Мета профільного навчання літератури - забезпечення рівного й вільного доступу учнівської молоді до неперервної літературно-мистецької освіти впродовж усього життя, виховання національно зорієнтованої, духовно багатої, естетично-розвиненої особистості, здатної до професійної самовизначеності та самореалізації, мобільності й конкурентоспроможності у змінному суспільному просторі. Профілізація літературної освіти спрямована на духовне збагачення читацького життя дитини, формування аксіологічності, здатності до вибору напряму філологічної освіти, вироблення навичок самостійної літературно-мистецької, дослідницько- пошукової діяльності, прагнення до літературного саморозвитку та самоосвіти.

Основними завданнями літературної освіти в системі загальної профілізації старшої школи є:

створення умов для врахування й розвитку літературно-мистецьких інтересів, задатків, нахилів і здібностей учнівської молоді за будь- якого обраного профілю;

забезпечення оптимальних умов для загально - культурного, морального, естетичного розвитку,