залучення учнів до найкращих здобутків духовної культури шляхом вивчення літератури (української, зарубіжної, національних меншин);

формування здатностей до свідомого вибору напряму суспільно-гуманітарної освіти для професійної самовизначеності та самореалізації в дорослому житті;

розвиток творчих і комунікативних здібностей учнів, їхнього самостійного та критичного мислення, читацької й полемічної культури, уміння аргументовано доводити свою думку незалежно від обраного профілю;

формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технологічної компетенцій учнів засобами літератури, мистецтва на підготовчому (5-7 класи), допрофесійному рівні (8-9 класи), спрямування молоді (10-12 класи) щодо майбутньої професійної діяльності в гуманітарній сфері;

забезпечення наступності та перспективності літературної освіти школярів на загальноосвітньому рівні, поглибленому та з орієнтацією на майбутню професійну діяльність;

формування у старшокласників толерантного ставлення до національних, міжнаціональних і загальнолюдських цінностей, літературно- мистецьких досягнень, здобутків. Змістове наповнення літературної освіти

старшокласників стане можливим, якщо витримувати позицію: «кількість має бути якісною», отже, формат майбутньої програми буде вибудовуватися з урахуванням, що:

зміст профільного навчання взагалі та літературної освіти зокрема (перелік художніх творів з урахуванням профільного напряму) має визначатися навчальним планом і програмою в такому форматі: базовий (інваріантний) компонент становитиме 50 % навчального часу; профільний (варіативний) компонент - 30 %; елективний (за вільним вибором школи, учителя, учнів, батьків) компонент - 20 %. Тобто 50 % навчального часу становить базовий стандарт літературної освіти, який є обов'язковим для всіх навчальних закладів; 50 % - профільне навчання, де 30 % - за рекомендацією вченої ради науково-методичних закладів, а 20 % навчального часу визначається регіонально, на місцевому рівні [19].

Відбір форм, методів, прийомів вивчення літератури в системі профільного навчання мають свої специфічні особливості і повинні враховувати:

основні напрями профілізації, структуру профільної диференціації літературної освіти школярів та сукупність елективних курсів, факультативів, предметів, дисциплін, які запропоновані учневі-читачу під час допрофільної підготовки та у процесі профільного навчання;

яскраво виражений і домінувальний мотив навчання й учіння, бажання готувати себе до майбутньої професійної діяльності;

структурованість класів і відповідна профільна орієнтація навчального матеріалу;

здатність старшокласників працювати в режимі самонавчання, самовдосконалення, самооціню- вання, рефлектування;

пріоритет фасилітативних стосунків співпраці «учень-читач - літературно-мистецький матеріал - джерела комунікації - учитель-словесник»;

змінність, неоднозначність інформативно насиченого простору, який оточує суб'єктів/ об' єктів навчально-пізнавального, виховного й розвивального процесу.

Зважаючи на більш виражені мотиви навчання учнів-читачів у системі профільної диференціації, форми й методи навчання мають деяку специфіку. Актуальними залишаються традиційні форми організації навчального процесу, а саме: класно- урочна система навчання з традиційною класифікацією уроків (уроки засвоєння нових знань і розвитку на їх основі умінь та навичок, уроки узагальнення та систематизації знань, уроки контролю знань, умінь і навичок із літератури); модифікована, яка враховує дидактичну мету та специфіку літератури як мистецтва слова (настановчо-мотиваційний урок літератури, урок вивчення життєпису письменника, урок вивчення та аналізу художнього твору, урок вивчення теорії літератури та літературно-мистецьких явищ, урок мовленнєвого розвитку учня-читача, урок позакласного читання та літератури рідного краю, урок системно-узагальнювального повторення літературного матеріалу, урок рефлексивно- корективного контролю знань, норм і цінностей); новаційна: урок-заняття із змінною нестандартною структурою (лекція за літературно-мистецьким матеріалом, семінарське заняття за літературно- мистецьким матеріалом, учнівська (читацька, літературно-мистецька) конференція, лабораторне заняття (лабораторна робота) за літературно- критичним (історико-літературним, архівними, мемуарними та ін.) матеріалами, літературний практикум (літературознавчий, лінгвістичний, із виразного читання), урок-(заняття-)консультація з літератури, залік, колоквіум за літературно- мистецьким матеріалом, факультативне заняття за літературно-мистецьким матеріалом, елективні літературно-мистецькі заняття (курси за вибором учня-читача), індивідуальна робота з учнем-читачем, додаткове індивідуальне заняття з літератури (ДІЗЛ), тематична атестація літературної компетентності учня-читача; урок-заняття з нетрадиційною структурою (урок- (заняття-) театреалізація, інсценізація, візуалізація за літературно-мистецьким твором; кіно- (теле-, відео-)урок (-заняття) за літературно-мистецьким, історико-літературним матеріалом, творчість письменника (-ів); урок - (заняття) -літературознавче дослідження (філософське, психологічне, соціальне, гендерне, феміністичне, лінгвістичне та ін.); урок- (заняття-) імітаційно-дидактична гра (аукціон, турнір, прес- конференція, інтерв'ю, подорож); етюдне заняття з літератури, урок-заняття есе за художнім твором (за постаттю письменника, митця); урок - (заняття-) дискусія, диспут за літературно- мистецьким матеріалом (творчістю письменника); урок - (заняття-) коментар; роздум.); інноваційна (урок-заняття з використанням педагогічних технологій: інтегральний: урок-інтеграція, урок- компаратив літературно-мистецьких знань читача (ІЛ-МЗ): урок-інтеграція (інтегрований, інтегральний урок літератури: міжнауковий, міжкурсовий, міжпредметний, міжлітературний огляд); урок- компаратив (типологічний, міжтекстуальний літературно-мистецький огляд; огляд теоретико- літературних знань і художньо-мистецьких явищ); урок (заняття) з літератури в системі особистісно зорієнтованого навчання учня-читача; заняття з літератури в системі модульно-розвивального навчання учня-читача; заняття з літератури за проектно-моделювальною технологією навчання учня-читача; заняття з літератури в системі адаптивного навчання учня-читача; заняття з літератури в системі інформаційних технологій навчання учня-читача; урок (заняття) з літератури в системі предметної персонал-технології; інклюзивно-дистанційний урок літератури; урок (заняття) з літератури в системі проблемного навчання учня-читача; урок (заняття) з літератури за технологією критичного мислення учня-читача; урок (заняття) культурологічного аналізу літературно- мистецького твору учнем-читачем; урок (заняття) з літератури в аксіологічному вимірі учня- читача) [20].

Структура та змістове наповнення занять із літератури описано автором у цілому ряді публікацій [15-20]. Курс літератури та його вивчення стане реальним, якщо витримати запропоновану курикулярну модель його формування, заклавши ще на етапі підготовки навчальної програми з урахуванням профілю.

Профільне навчання і допрофесійна підготовка в старшій школі потребує зміни ролі всіх суб'єктів навчально-пізнавального і виховного процесу. Учитель-словесник й учень-читач у профільній школі не можуть виконувати