Зважаючи на мету освіти взагалі та літературної зокрема, процес навчання та учіння будуємо з урахуванням рівнів реакції школярів на літературно- мистецьке явище. Така модель нами представлено на рис. 2.Рівні реакцій учня-читача на літературно-мистецьке явищеСтруктура навчально-методичного забезпечення літературної освіти школярів у системі профільного навчання може складатися з: - нормативного комплексу: традиційного (календарний, календарно-тематичний план) та інноваційного - програмно-тематичного комплексу планування літературної освіти школярів, який уключає проектно-конструкторську модель курсу літератури (ПКМК), - вивчення літературної теми (ПКМТ), - уроку літератури (ПКМУ), - посібниково-хрестоматійний довідник із літератури для учня-читача (ПХДЛ):

хрестоматія для допитливих (збірка історико- літературно-культурологічних матеріалів для самостійного індивідуального та колективного читання, формування духовно-естетичних цінностей і потреб, національної культурної свідомості); літературно-освітня книжка (довідкові відомості з цікавого літературознавства, про особу письменника, літературних персонажів тощо, мета яких - розвиток літературних інтересів, логічного та образного мислення, художньо-творчої, образної уяви), тезаурус-довідник до літературної теми (система теоретико-літературних понять, представлених у текстовому та логіко-структурному варіантах чи/і з використанням інформаційно- комп'ютерних технологій, словник лексики художніх творів, літературно-критичних, історико- публіцистичних статей тощо), теоретико- літературний задачник (система завдань для повторення теоретико-літературних понять, з' ясування лексичного значення слів; виконання випереджувальних літературно-художніх завдань удома самостійно, індивідуально, з членами сім'ї), літературна тестотека (збірка різноваріантних тестів для визначення рівня освоєння учнями літературного матеріалу, оволодіння теоретико- літературними вміннями під час аналізу/ інтерпретування художнього твору, рівня компетентності учня-читача, інтелектуальних, літературно-художніх, комунікативно-мовленнєвих можливостей), робочий зошит учня (система варіативно-вибіркових завдань, літературознавчі ігри, кросворди тощо);

навчального комплексу (підручник, дидактичні матеріали, набори навчальних тестів, збірники літературно-мистецьких задач і завдань, візуальні засоби навчання тощо);

загальнометодичного комплекту (різні посібники для вчителя-словесника);

методичного комплекту (матеріали, розроблені вчителем літератури);

засобів діагностики (комплект різнорівневих і різноваріантних тестових завдань, які враховують специфіку літератури як мистецтва слова) [19].

Отже, система профільної диференціації вивчення літератури, вибудована на основі моделей, його змістового наповнення та рамкового структурування зможе:

забезпечити необхідний загальнокультурний рівень літературної підготовки шкільної молоді, що визначається замовленням суспільства, можливістю учнів відповідного віку, бажанням професійного вибору для майбутнього життя;

задовольнити потреби допрофільної підготовки та профільного навчання в розвитку літературно- творчих і читацьких здібностей учнів: читацького уявлення, емоційного співпереживання, словесно- художнього мислення образами, здатність до співучасті й співпереживання;

спонукати учня-читача до власної літературно - творчої діяльності, яка виявиться в розвитку чутливості до форми літературного твору, його художніх особливостей і майстерності письменника;

розвинути літературно-критичне мислення, яке забезпечить формування здатності учня-читача до аналізу, інтерпретації та критичної оцінки прочитаного твору;

орієнтуватися в сучасному літературному процесі, відрізняти високомистецькі твори від малохудожніх, визначати художньо-естетичну цінність літературно-мистецького явища;

озброїти учня-читача здатністю мислити словесно-художніми образами, які знайдуть свій вияв в усному та писемному мовленні;

виробити комунікативно-мовленнєві компетенції як здатність до спілкування через мовлення, виразне і художнє читання текстів, складання творчих робіт відповідно до жанрово-стильової манери письма автора, розуміючи та виявляючи художню образність мови літературного твору, прямий і метафоричний смисл слова, емоційно реагувати на експресію художнього слова, відчувати та передавати у своєму мовленні оригінальність стилю письменника;

виявляти інтелектуальну активність та самостійність, уключаючись у дослідницько-пошукову діяльність як учень-читач, учень-критик, учень- літературознавець, як автор-творець власного тексту;

сформувати вміння спілкуватися на уроці один з одним, «вступати у співпрацю-діалог» з автором художнього твору, персонажами тощо;

виховати толерантне ставлення до здобутків української, зарубіжної літератур та літератури національних меншин, розуміючи, що знання вітчизняної світової матеріально-культурної спадщини збагачуватиме духовно-естетичний світ читача-учня, здатного до формування «образу - себе - буття» та його складових: «образу Я», «образу Автора», «образу художнього твору», «образу літературного персонажа», «образу Я і літературного героя», «образу Світу», «образу Я у Світі» тощо.

Така цілісність і повнота взаємодії всіх сутнісних сил людини (учня-читача) зі світом (літературно- мистецьким явищем) активізує внутрішні потенції особистості, які приведуть до вдосконалення її самої і суспільства за умови вибудови продуманої системи профілізації літературної освіти учнівської молоді в загальноосвітніх навчальних закладах України.ЛІТЕРАТУРА

Виклик для України: розробка рамкових основ змісту (національного курикулуму) загальної середньої освіти для 21-го століття // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. 26-27 червня 2007 р. - К., 2007. - 239 с.

Горошкіна О. Методика навчання української мови в загальноосвітніх навчальних закладах ІІІ-го ступеня природничо- математичного профілю: автореферат на здобуття наук. ступеня доктора педаг. наук / О. Горошкіна. - К., 2005. - 39 с.

Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2004. - № 4. - С. 174-184.

Державний стандарт базової і повної середньої освіти (проект). - К., Видавництво «Шкільний світ», 2003. - 40 с.

Караман С.О. Методика навчання української мови в гімназії: [навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти] / С.О. Караман. - К.: Ленвіт, 2000. - 272 с.

Концепція літературної освіти в 12-річній загальноосвітній школі (Проект) / [за ред. Н.Й. Волошиної] // Українська література в загальноосвітній школі. - 2002. - № 1. - С. 2-13.

Концепція профільного навчання в старшій школі // Завуч. - 2004. - № 16. - С. 3-13.

Критерії оцінювання навчальних здобутків учнів (література) // Українська література в загальноосвітній школі. - 2001.- № 4. - С. 5-6.

Профільне навчання: теорія і практика: Зб. наук. праць за матеріалами методолог. семінару АПН України. - К.: Пед. преса, 2006. - 200