Цей підрозділ, крім завдань суто облікового характеру, складання і подання фінансової звітності, має генерувати інформацію, яка використовується з різною метою для економічної діагностики кінцевих результатів діяльності, визначення фінансової стратегії, маркетингових досліджень, управлінського консультування, конкурентоспроможності вищого навчального закладу та його окремих факультетів тощо.

Правовою основою діяльності такої структури має бути Положення, в якому слід вказувати правові засади діяльності підрозділу, сукупність правил, що регулюють процес формування облікової політики, взаємовідносини з іншими підрозділами закладу. Це Положення повинен затверджувати ректор вищого навчального закладу.

Основним довгостроковим розпорядчим документом, на засадах якого здійснюється формування облікової політики, може бути Розпорядження або наказ вищого навчального закладу про облікову політику.

Наказ є довгостроковим нормативним документом, який з урахуванням особливостей діяльності вищого навчального закладу регламентує відповідно принципи облікової політики, тобто можливість їх реалізації різними способами; організаційні процедури; визначає методи оцінки і бухгалтерського обліку, якщо нормативно-методична база вищого рівня передбачає більше від одного їх варіанта.

Виконавчий орган починає формування облікової політики з вивчення мети і завдань діяльності вищого навчального закладу, його організації. На підставі цієї інформації визначається мета, завдання, об'єкти та відповідні елементи облікової політики.

Основною метою облікової політики є забезпечення якісною обліково- економічною інформацією процесу управління діяльністю вищого навчального закладу і визначення процедур, які установа використовує для складання та подання обґрунтованої фінансової звітності.

Об'єкти облікової політики слід визначати за принципом суттєвості щодо окремих об'єктів обліку та їх значущості в процесі управління вищим навчальним закладом. Під об'єктами облікової політики розуміють процеси з організації та ведення обліку тактичного та стратегічного значення, щодо яких є альтернативні варіанти. Принципи, правила, методичні прийоми, способи та процедури, які вибирають з урахуванням особливостей діяльності вищих навчальних закладів із загальноприйнятих, відносять до елементів методології облікової політики.

Формування облікової політики здійснюється у кілька етапів. У наукових дослідженнях [ 3, С. 25-26; 4, С. 3-5 ] розглядають п'ять-шість етапів, проте за змістом вони значно відрізняються.

Узагальнення методичних підходів науковців і фахівців-практиків дає можливість запропонувати такі етапи формування облікової політики у вищій школі та їх зміст.

1. Організаційний етап:

- прийняття рішення ректором щодо створення виконавчого органу, складу суб'єктів управління та формування розпорядчого документа про облікову політику;

- закріплення функцій, обов'язків і повноважень за фахівцями виконавчого органу;

- встановлення порядку взаємодії між виконавчим органом і службами, посадовими особами на одному рівні і між рівнями управління і обліку у вищому навчальному закладі;

- визначення служб і посадових осіб, відповідальних за облік, якісне і своєчасне складання та подання фінансової звітності, а також осіб, які мають право підпису первинних документів;

- установлення відповідальності за порушення облікової політики установи тощо.

2. Підготовчий етап:

- аналіз засновницьких документів, визначення стадії життєвого циклу установи, основних напрямів діяльності, тактичних та стратегічних цілей ;

- виділення центрів фінансової відповідальності, фінансового управління, місць виникнення витрат та основних їх видів;

- визначення об'єктів обліку, вивчення та оцінка стану бухгалтерського обліку цих об'єктів;

- встановлення предмета облікової політики для конкретних умов вищого навчального закладу відповідно до сукупності об'єктів обліку (фактів неприбуткової діяльності).

3. Визначення зовнішніх умов, явищ і процесів, які впливають на розробку облікової політики:

- виявлення сукупності чинників зовнішнього середовища, які можуть значно вплинути на діяльність установи та розробку облікової політики (зміни чинних норм законодавства з бюджетного та бухгалтерського обліку, тенденції розвитку економіки, політична та соціальна стабільність суспільства тощо).

4. Формування чинників внутрішнього середовища, які визначають облікову політику:

- виявлення сукупності чинників внутрішнього середовища, які безпосередньо впливають на формування облікової політики вищого навчального закладу (стратегія розвитку, рівень використання потенціалу, інвестиційна політика, зміни в діяльності системи тощо).

5. Вибір елементів облікової політики за об'єктами, визначеними на попередніх етапах:

- визначення критеріїв, якісних і кількісних показників, аналіз та оцінка впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на об'єкти обліку;

- визначення порогу суттєвості щодо окремих чинників і об'єктів обліку та вибір із альтернативних варіантів конкретних способів ведення обліку;

- відбір потенційно придатних для застосування у вищих навчальних закладах методів ведення бухгалтерського обліку відповідно до прийнятих чинників;

- визначення порядку ведення управлінського обліку та видів бюджетів, які застосовуватимуться у вищому навчальному закладі;

- встановлення нормативних кількісних і якісних показників, перевірка по кожному об'єкту відповідних облікових показників;

- прийняття робочого Плану рахунків бухгалтерського обліку.

6. Інформаційне забезпечення процесу формування облікової політики:

- розробка схеми складу та поділу інформації в системі бухгалтерського обліку з виділенням у ній методологічних рівнів обліку відповідно до визначеної структури неприбуткових організацій;

- визначення порядку фіксації кількісних і якісних характеристик об'єктів обліку та відхилень від нормативних показників;

- розробка первинних облікових документів, необхідних для накопичення та узагальнення інформації за центрами прийняття рішень;

- установлення порядку накопичення, систематизації, узагальнення й технології обробки облікової інформації;

- визначення порядку комп'ютеризованого ведення бухгалтерського обліку;

- побудова структури комп'ютерних баз даних;

- визначення правил документообігу, зберігання документів і облікових регістрів.

7. Заключний етап:

- оформлення та затвердження розпорядчого документа (наказу вищого навчального закладу) про облікову політику;

- встановлення порядку складання розпорядчого документа (наказу) про облікову політику вищого навчального закладу та її змін на початок нового звітного року;

- визначення процедур складання та