УДК 371.3:811.111

Парсяк О.Н., Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили

Навчання читання професійно орієнтованої літератури на початковому етапі в непрофільному вищому закладі освіти

У статті викладено погляди вітчизняних, зарубіжних вчених та автора на доцільність роботи з професійною літературою на першому курсі непрофільного вищого закладу освіти.

The viewpoints of Ukrainian and foreign scientists concerning the importance of working at professional texts for the first-year students is under the author's consideration in this article. Відповідно до Рекомендацій Ради Європи з питань мовної освіти випускник вищого навчального закладу повинен демонструвати практичні вміння читання професійних статей і текстів на сучасні теми [10]. Тому одним з важливих аспектів методики навчання англійської мови у вищих закладах освіти є проблема спеціалізації в мові, тематики і змісту навчальних матеріалів, їх зв'язок з профільними дисциплінами.

Проблеми навчання читання, в тому числі читання професійної літератури в процесі вивчення іноземної мови, досліджували: С.К. Фо- ломкіна, С.П. Шатілов, Т.П. Сальнікова, Н.Д. Гальскова, Г.В. Барабанова, В. Калінін, Т.С. Клєпікова, О.М. Шерстюк, І.М. Шульга, Johns Ann, Л.М. Єрмолаєва, К.Ф. Кусько та інші. Зокрема О.М. Шерстюк і І.М. Шульга приділяють значну увагу розвитку самостійної роботи в процесі навчання читання, пропонують використання дидактичних матеріалів для самостійної роботи. Т.П. Сальнікова звертає увагу на проблему навчання зрілого читання, процес формування якого містить розвиток техніки уміння й стратегії читання у природній комунікації. Н. Д. Гальс- кова зауважує, що метою будь-якого читання є отримання інформації, в той час як об' єктом розуміння є зміст того, що читається. Г.В. Бара- банова дає обгрунтування концепції навчання професійно орієнтованого читання іноземною мовою в технічних вищих навчальних закладах на матеріалі академічних і науково-технічних регістрів. Заслуга С.П. Шатілова полягає в тому, що він обгрунтував когнітивно-комунікативний метод навчання іноземної мови в 90-х роках минулого сторіччя.

Ann Johns виділяє п' ять ключових понять, що характеризують когнітивний підхід до навчання читання в цілому: схеми, інтерактив- ність, значеннєва обробка тексту, набір читацьких стратегій, метакогнітивну усвідомленість.

Проте, проаналізувавши роботи вітчизняних та зарубіжних вчених, мусимо зауважити, що проблеми навчання читання професійної літератури саме на першому етапі непрофільного вищого закладу освіти, створення сприятливих умов для цього, на наш погляд, ще недостатньо досліджені в сучасній методиці.

Тому метою нашого дослідження є обгрунтування доцільності навчання читання професійно орієнтованої літератури, починаючи з першого курсу в непрофільному вищому закладі освіти.

Ми вважаємо, що вже на першому етапі навчання в університеті необхідно включати в процес вивчення іноземної мови текстовий матеріал для читання та усного мовлення, пов' язаний з майбутньою професійною діяльністю студента. Це дозволить вже на першому курсі вивчати конкретну професійну лексику з тієї чи іншої галузі науки. Перевага такого підходу видається нам доцільною, оскільки в такому випадку процес навчання англійської мови наближується до навчання профілюючих дисциплін.

Слід зазначити, що добір текстів для читання на даному етапі є відповідальною і важливою роботою. За К.Ф. Кусько, "текст за фахом - це передусім засіб становлення та розвитку... мов- нопрофесійної активності". Вдало підібраний текст виховує, як зазначає К.Ф. Кусько, "культуру темінологічного спілкування" студентів, розширює їх "професійно орієнтовану ерудицію," формує у студентів комунікативну спроможність, необхідну для професійного спілкування як в усній, так і письмовій формі. Найбільш доцільним матеріалом для читання на даному етапі ми вважаємо науково-популярні тексти з профорієнтацією. Лексичний склад таких текстів має відповідати загальновживаному рівню мови. Що стосується вузькоспеціальних проблем, що доступні тільки за умови наявності відповідної професійної підготовки, якої першокурсники ще не мають, то вони не включаються в зміст тексту. Таким чином, відбувається поступове знайомство із загальнонауковою лексикою. Такі тексти цілеспрямовано готують студентів до сприйняття суто наукової літератури.

Відомо, що в процесі будь-якого навчання, а особливо в процесі навчання англійської мови, значне місце належить такому фактору, як мотивація. "Мотивація - запускний механізм оволодіння іноземною мовою" [6]. Один з видів мотивації, а саме "перспективна мотивація" (Л.М. Єрмолаєва), пов'язаний з усвідомленням віддаленої мети навчання, тобто з майбутньою роботою студента як фахівця. Другий вид мотивації, за Л.М. Єрмолаєвою, - "процесуальна мотивація" - обумовлює зацікавленість студентів у виконанні навчальних дій під час занять і самостійної роботи. Це забезпечує високий рівень пізнавальної активності. Керуючись цим, необхідно, щоб всі навчальні матеріали, особливо тексти для читання, які пропонуються студентам, були для них цікавими своїм змістом, містили нову цінну інформацію, що відповідає їх інтелектуальним і духовним запитам.

У методиці навчання англійської мови існують певні вимоги до текстів, що пропонуються для читання: в текстах повинні розкриватися актуальні, цікаві студентам проблеми, а також загальні проблеми, що стосуються не тільки майбутнього фаху, але й загальнолюдських цінностей. Інформація, яка міститься в тексті, проблеми, про які йдеться, повинні впливати на емоційний стан студентів, торкатися сфери їх інтересів, спонукувати до вираження особистого ставлення до того, що сприймається через прочитане. Читання краєзнавчих текстів, на нашу думку, теж необхідно використовувати на початковому етапі. Особливо доцільно робити це в першому триместрі, тому що такі тексти мають загальноосвітнє значення і зацікавлюють студентів.

Зрозуміло, що першокурсникам важко в першому триместрі будувати самостійні висловлювання англійською мовою навіть з приводу загальних питань, що стосуються