Ми дотримуємося думки, що в процесі навчання англійської мови слід враховувати вікові, інтелектуальні особливості студентів та їх мотивацію до вивчення іноземної мови. Для студентів першого курсу характерними є аналітичне мислення, здібність і схильність до абстрактного мислення, узагальнення і систематизації інформації, що сприймається в курсі вивчення мови, бажання продемонструвати свої здібності, обізнаність, зацікавленість у навчанні.

Слід зазначити, що читанню в непрофільному вищому закладі освіти приділяється основна увага тому, що саме читання може знайти найбільш широке застосування в майбутній професійній діяльності студента.

Метою навчання читання на першому курсі є досягнення рівня зрілого читання, яке забезпечує достатнє розуміння змістовної інформації в писемних джерелах. Зріле професійно орієнтоване читання англійською мовою визнається важливим тому, що володіння саме цим видом мовленнєвої діяльності входить в інтереси майбутнього спеціаліста, оскільки іншомовне читання є основним засобом отримання інформації з метою її подальшого використання у професійній діяльності [1, с. 31]. "Оволодіння зрілим читанням дає в руки студента інструмент для навчання, перетворюючи іноземну мову в такий же засіб усвідомлення світу, як і рідна мова" [1, с. 29].

Основні цілі, які ми ставимо в першому триместрі: формування лексично-граматичних навичок читання, засвоєння студентами словникового запасу, оволодіння потенційним словником, оскільки зріле читання має на меті осмислення всієї інформації, яку містить запропонований для читання текст.

Наступне завдання, що входить у загальну мету навчання читання на першому курсі непрофільного вищого закладу освіти, є формування навичок і вмінь, необхідних для вилучення смислової інформації з тексту.

І, нарешті, кінцевою метою навчання читання є формування навичок і вмінь читання з різною глибиною розуміння прочитаного залежно від мети, що стоїть перед читачем. Відомо, що за ознакою глибини розуміння читання поділяють на проглядове, ознайомлююче і вивчаюче (терміни С.К. Фоломкіної). Студентам необхідно оволодіти всіма трьома видами читання, але при цьому провідне місце займає ознайомлююче читання. Цей вид читання передбачає самостійне читання незнайомого тексту з охопленням основного змісту. Воно проводиться в аудиторії під час одного заняття і включає такі етапи:

добір тексту й оцінка його складності. Текст має бути не важким, цікавим і не дуже коротким;

формування комунікативного завдання, яке орієнтує на загальне охоплення змісту тексту;

самостійне читання тексту "про себе", під час якого студенти намагаються зрозуміти його основний зміст;

контроль прочитаного й оцінювання.

До завдань навчання читання також відноситься розвиток умінь реферування й анотації текстів і статтей по спеціальності з зарубіжних журналів, оскільки це необхідно і важливо для майбутньої професійної діяльності.

Формування навичок і вмінь читання включає декілька етапів. Спочатку на матеріалі підібраних текстів студентами засвоюються певні лексичні одиниці і граматичні конструкції, оскільки володіння цим матеріалом є необхідним для розуміння прочитаного. Потім студенти працюють вже не на рівні речень і фраз, а на рівні абзацу, тексту, знаходять нову інформацію, ділять текст на смислові частини, дають їм заголовки. На фінальному етапі використовуються абсолютно невідомі тексти. Обов'язково пропонуються завдання, що потребують встановити, в яких реченнях передається головна думка (ідея) абзаців і текстів в цілому, в яких реченнях автор висловлює своє відношення до проблеми, як оцінюєтся в тексті той чи інший факт тощо. Робота завершується складанням плану тексту і скороченням його до 5-7 речень для передачі основного змісту. Таким чином відпрацьовуються дії по вилученню одиниць смислової інформації, інтерпретації прочитаного, скорочення тексту.

У процесі навчання читання значна увага приділяється формуванню вмінь уникати мовних труднощів. Так, наприклад, з тексту виділяються речення, зміст яких можна зрозуміти без розуміння деяких слів. Студентам пропонують передати рідною мовою зміст цих речень, не звертаючи уваги на невідомі лексичні одиниці, якщо зміст прочитаного зрозумілий і без них, оскільки читання, що має на меті загальне розуміння прочитаного, передбачає вилучення найбільш суттєвої інформації, при цьому незнайомі слова, якщо вони не заважають зрозуміти основне, ігноруються.

На роботу з текстом відводиться певний час, який залежить від типу читання. Після читання студент виконує завдання до тексту:

визначення теми тексту;

короткі повідомлення про відомі студенту факти, що мають відношення до теми тексту.

Ознайомлююче читання, що направлене на розуміння основної інформації тексту, супроводжується викладом цієї інформації і доповненням її в залежності від знань і ерудиції студентів.

Як зазначалося вище, в першому триместрі ми здебільшого пропонуємо загальноосвітні тексти і тексти з профорієнтацією. Це є певним засобом підготовки до наступного читання спеціальних матеріалів (текстів, статтей ) з метою вилучення з них інформації, необхідної для використання у виробничій або науковій діяльності. При цьому студенти отримують такі завдання:

продивіться текст і визначте, про що в ньому йде мова;

що вам відомо з даної проблеми.

Для того, щоб вилучити основні одиниці смислової інформації, ми вважаємо за доцільне використати таке завдання:

знайдіть в тексті речення, які передають його основний зміст, складіть з них резюме прочитаного.

Важливим методичним засобом у