УДК 504.37 

Лебідь С. Г. 

ЕКОЛОГІЧНА СКЛАДОВА ЗМІСТУ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

У даній статті розглядається зміст освіти для сталого розвитку, зокрема її екологічної складової. Конкретно визначені основні категорії, поняття, провідні ідеї даного виду освіти. Детально розглянуто класифікацію екологічних проблем різного рівня, як підґрунтя для відбору екологічних знань у змісті освіти.

Ключові слова: сталий розвиток, екологічна освіта, освіта для сталого розвитку, зміст освіти.

В данной статье рассматривается содержание образования для устойчивого развития, в частности её экологической составляющей. Конкретно определены категории, понятия, ведущие идеи данного вида образования. Детально рассмотрена классификация экологических проблем разного уровня, как основа для отбора содержания экологических знаний.

Ключевые слова: устойчивое развитие, экологическое образование, образование для устойчивого развития, содержание образования.

In this article the maintenance of education for sustainable development, in particular by its ecological constituent is examined. Categories, concepts, lead ideas of this education type, are concretely determined. Classification of ecological problems of different level, as basis for the selection of maintenance of ecological education, is examined in detail.

Key words: sustainable development, ecological education, education for sustainable development, maintenance of education. Освіта для сталого розвитку - надзвичайно актуальна міжнародна соціально-педагогічна проблема, що підкреслює взаємозв'язок навколишнього середовища, економіки й суспільства.

Основи освіти для сталого розвитку були закладені в доповіді «Наше спільне майбутнє», підготовленій Міжнародною комісією з навколишнього середовища й розвитку Організації Об'єднаних націй у 1987 році [5]. Важливою віхою в розробці проблеми сталого розвитку стала конференція голів держав і урядів, проведена в 1992 році в Ріо-де-Жанейро (Бразилія). Ця конференція, організована Організацією Об'єднаних націй, підкреслила надзвичайну актуальність освіти для сталого розвитку й підтвердила принципи доповіді «Наше спільне майбутнє». Основним документом, прийнятим у підсумку роботи конференції, стала «Порядок денний на XXI століття».

У «Порядку денному на XXI століття» визначені найважливіші завдання освіти для сталого розвитку:

удосконалювання базової освіти;

переорієнтація змісту й методів існуючої освіти на завдання сталого розвитку;

розвиток суспільної думки й місцевих ініціатив [6].

«Концептуально освіта для сталого розвитку (ОСР) передбачає перехід від професійного екологічного навчання до такої економічно та соціально орієнтованої моделі освіти, в основі якої мають лежати широкі міжпредметні знання, що базуються на комплексному підході до розвитку суспільства, економіки та навколишнього середовища» [2].

Концептуальні основи освіти для сталого розвитку, його співвідношення з екологічною освітою, історія й міжнародний досвід її становлення вже неодноразово розглядалися в закордонній і вітчизняній літературі. Для становлення ОСР необхідно також зрозуміти, чим вона відрізняється від уже існуючої екологічної освіти.

Хоча респонденти й визнають, що просуванням ОСР займаються в основному фахівці з екологічної освіти (ЕО), лише деякі автори вважають, що ЕО повинна стати основою для ОСР. У дійсності вважається помилковим уявлення про те, що ОСР варто розглядати як «переорієнтацію ЕО» (як вказувалося в проекті Стратегії ОСР). Необхідно розширити сферу охоплення ОСР, відійти від традиційних «зелених» питань і змінити загальний баланс на користь таких сфер, як економіка й соціальна сфера.

Екологічна освіта і освіта в інтересах сталого розвитку (ОСР), на думку багатьох, є еквівалентними поняттями. Однак на практиці між ними найчастіше простежується чітка різниця. ЕО звичайно зосереджено на екологічному впливі на суспільство - впливі забруднення, стічних вод, викидів з автомобілів, підприємств і т.п., на їх причинах, наслідках і можливостях їхнього скорочення, а також на турботі про природу і її охорону [4]. ОСР частіше зосереджена на використанні природних ресурсів і важливому питанні їх відновлюваності (сталості). Дидактичними матеріалами по ОСР, особливо у вищих навчальних закладах, є різні методи картування ресурсів, такі, як екологічні плани й матеріальні схеми. Негативний екологічний вплив, насамперед, розглядається як наслідок нераціонального використання ресурсів. Також визнано, що сприятлива екологічна ситуація не може розвиватися без зусиль населення зі створення надійного соціально- економічного положення й що сприятливе середовище є однією з передумов для здорової економіки у довгостроковій перспективі. Таким чином, в ОСР переплітаються екологічні, соціальні й економічні аспекти. У більш широкому контексті ОСР важливими компонентами стають етика й справедливість, як це виражено в демократичній формі правління й соціально-глобальної відповідальності.

Виходячи з принципів та мети ОСР, її зміст, по суті, є міжпредметним, особистісно-зорієнтованим та спрямований на реальне життя. Для того, щоб деякий зміст ОСР міг бути засвоєний студентом, він повинен бути певним чином структурований. Принцип структурної організації навчального змісту наголошує на важливості спеціального структурування навчального змісту, про необхідність ретельного продумування самої логіки його викладу. Відповідно до цього у змісті ОСР повинні бути виділені основні категорії та поняття, що розкривають і уточнюють ці категорії. Принцип структурування виявляє себе у способах ка- тегоризації. Категоризація, таким чином, є один зі способів структурування інформації.

Структура категорії - це сукупність тих стійких зв'язків і відносин, які є між об'єктами, що входять у дану категорію. Прикладами категорій, що мають місце у змісті ОСР, є: «природа», «навколишнє середовище», «екологічна проблема», «біосфера», «екологічне середовище», «екосистема» та ін. Розглянемо деякі із цих категорій більш докладно. Але передусім зазначимо, що при розгляді змісту ОСР, згідно з метою даної статті, ми детально зупинялися лише на її екологічній та соціальній складових.

Однією із центральних категорій ОСР є «навколишнє середовище», яка має системний